Олександрівська ГЕС — Вікіпедія

Олександрівська ГЕС
47°42′10″ пн. ш. 31°15′16″ сх. д. / 47.70288889002777211° пн. ш. 31.25466667002777754° сх. д. / 47.70288889002777211; 31.25466667002777754Координати: 47°42′10″ пн. ш. 31°15′16″ сх. д. / 47.70288889002777211° пн. ш. 31.25466667002777754° сх. д. / 47.70288889002777211; 31.25466667002777754
Країна	Україна
Стан	діюча
Річка	Південний Буг
Початок будівництва	1984
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	????/1999
Основні характеристики
Установлена потужність	11,5  МВт
Середнє річне виробництво	30  млн кВт·год
Тип ГЕС	греблево-руслова
Характеристики обладнання
Кількість та марка турбін	2
Основні споруди
Висота греблі	25  м
Шлюз	рибохід
Власник	Енергоатом
Олександрівська ГЕС
Мапа

Олександрівська ГЕС — гідроелектростанція, розташована поблизу м. Южноукраїнськ в сел. Олександрівка (Миколаївська область, Україна), на річці Південний Буг. Будівництво електростанції почалося 1984 року і було завершено у березні 1999 року.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Олександрівська ГЕС — мала ГЕС типу дамби. Вона перетинає річку Південний Буг по всій ширині та складається з восьми прольотів з регулювальними затворами. Висота дамби 25 м. На правому березі річки розташована машинна зала ГЕС і трансформаторна підстанція.

Потужність[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
	Олександрівська ГЕС - Дамба

Сумарна потужність двох агрегатів станції — 11,5 МВт. На 1 грудня 2010 р. ГЕС виробила 300 млн кВт·год^[1]. На початок квітня 2011 року Олександрівська ГЕС виробила 320 мільйонів 805 тисяч кВт·год електроенергії^[2]. Після пуску Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища, Олександрівська ГЕС буде виробляти понад 45 млн кВт·год. електроенергії щороку^[3].

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво Олександрівської ГЕС тривало з 1984-го року до березня 1999 року^[4]

Олександрівська ГЕС входить до складу Південноукраїнського енергетичного комплексу. Є правонаступницею Вознесенської гідроелектростанції на Південному Бузі — першої української гідроелектростанції, побудованої за планом ГОЕЛРО та відкритої 8 травня 1927 року.

Олександрівська ГЕС зведена поруч зі станцією-ветераном (яка була зруйнована 1944 року при відступі німецьких військ, відновлена 1956 року та виробила свій ресурс).

Російське вторгнення в Україну[ред. | ред. код]

19 вересня 2022 року о 00:20 російські війська здійснили ракетний обстріл промислової зони Південноукраїнської атомної електростанції.^[5] Унаслідок потужного вибуху було пошкоджено будівлю АЕС, розбито понад 100 вікон, відключився один із гідроагрегатів Олександрівської ГЕС, яка входить до складу Південноукраїнського енергокомплексу, та три високовольтні лінії електропередачі.^[6]

Важливість Олександрівського гідровузла[ред. | ред. код]

Гребля станції утворює Олександрівське водосховище, що є, своєю чергою, нижнім водоймищем для Ташлицької ГАЕС. Головне завдання електростанції — підтримання рівня води для Ташлицької гідроакумулюючої станції.

По гребеню греблі прокладено полотно автомобільної дороги.

Також Олександрівський гідровузол має важливе значення для захисту населених пунктів, розташованих нижче за течією річки Південний Буг, від весняних паводків. Проєктом передбачено заповнення водосховища 114 млн кубометрами води в період паводку, які протягом року використовуватимуться для забезпечення роботи Ташлицької ГАЕС, сезонного регулювання стоку річки Південний Буг, для зрошування сільськогосподарських ділянок і комунально-побутових потреб.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Сторінка на сайті Южно-Українського енергокомплексу
• На Олександрівський ГЕС розпочався плановий ремонт гідроагрегату. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.