Щетинський Олександр Степанович — Вікіпедія

Щетинський Олександр Степанович
Народився 22 червня 1960(1960-06-22) (63 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність композитор, музичний педагог
Alma mater Музична академія в Кракові і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Жанр сучасна класична музика
IMDb ID 3212899
Сайт shchetynsky.16mb.com

Олекса́ндр Степа́нович Щети́нський (нар.22 червня 1960, Харків) — український композитор. Лауреат семи міжнародних композиторських конкурсів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Щетинський народився у Харкові. У 1983 р. закінчив Харківський інститут мистецтв (тепер — Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського) як композитор у класі Валентина Борисова[1]. Доповнював свою освіту участю у різноманітних курсах і майстер-класах, де відвідував лекції, зокрема, Вітольда Лютославського, Богуслава Шеффера, Кшиштофа Пендерецького, Едісона Дєнісова та ін. У 1991 р. закінчив Курси комп'ютерної музики у Краківській музичній академії.

З 1982[2] вів педагогічну діяльність; спершу — у музичні школі, де застосовував методику Брайніна[2], згодом, з 1991 р. — у Харківському інституті мистецтв (класи композиції, інструментування та спеціальний курс композиторських технік XX століття). У 1995 р. провадив цикл лекцій про сучасну музику у Національній музичній академії України. Давав лекції присвячені сучасній українській музиці, а також презентував власні твори в Європі (Австрія, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Польща, Словаччина), Росії, США та Україні[2]. У 1999 та 2001 рр. провадив композиторські майстер-класи в Охриді (Македонія).

З 1989 р. його творчість стає відомою за кордоном. Список виконавців його творів досить значний, і охоплює такі постаті й колективи, як «Гелікон-Опера» в Москві, Варшавський філармонічний оркестр, Національний оркестр БіБіСі в Уельсі, Оркестр Словацького радіо, Національний симфонічний окрестр України, ансамбль «musikFabrik», «Kairos Quartett» (Німеччина), «Ensemble Continuum», «MAVerick Ensemble» (США) тощо[2].

Олександр Щетинський отримав ряд нагород за свої твори:

  • Основна та спеціальна нагорода на Міжнародному конкурсі ім. Казімєжа Сероцького (Польща, 1990)
  • Перша нагорода на Міжнародному конкурсі духовної музики у Фрібурі (Швейцарія, 1991)
  • Друга нагорода на Міжнародому конкурсі ім. Вітольда Лютославського (Польща, 1995)
  • Друга нагорода на Міжнародному конкурсі ім. Анрі Дютійо (Франція, 1996)
  • Третя нагорода на Міжнародному конкурсі ім. Густава Малера у Клагенфурті (Австрія, 1998)
  • Російська національна театральна нагорода «Золота маска» в номінації «інновація» (Москва, 2008)
  • Друга нагорода на Міжнародному композиторському конкурсі в Люксембурзі

Творчість[ред. | ред. код]

Музика для кіно[ред. | ред. код]

Олександр Щетинський написав музику до художніх фільмів Игора Подольчака Las Meninas (2008), Delirium (2012), Merry-Go-Round (2017).

Музика до Las Meninas[ред. | ред. код]

Las Meninas. Кадр з фільму
Las Meninas. Кадр з фільму
Las Meninas. Кадр з фільму
Las Meninas. Кадр з фільму
Delirium. Кадр із фільму
Delirium. Кадр із фільму
Delirium. Кадр із фільму
Delirium. Кадр із фільму
Merry-Go-Round. Кадр із фільму
Merry-Go-Round. Кадр із фільму
Merry-Go-Round. Кадр із фільму

Оскільки головний персонаж фільму Мати є колишньою віолончелісткою, а Син в дитинстві навчався гри на фортепіано, переважна частина музики створена саме для цих інструментів. Не відкидаючи повністю традиційного використання музики в кіно як фону для діалогів або засобу емоційного забарвлення кадру, режисер і композитор зосередили увагу на самостійній ролі музики як смислового контрапункту до слів і відеоряду. В багатьох сценах музика виходить на перший план і поєднується із шумами (як природними, так і утвореними штучно), що змонтовані за музичними принципами, тому весь звуковий ряд фільму можна розглядати як цілісну звукову інсталяцію. Для 15-хвилинної музичної сцени фільму (спогади і марення Сина), що не містить жодного слова, Щетинським була створена Соната для віолончелі і фортепіано — самостійна концертна композиція, що може виконуватись окремо від фільму. Співрежисером цієї музичної частини фільму виступив відомий американський кліпмейкер Дін Карр[en].

Стилістична палітра музики, відповідно до багатопланової смислової структури фільму, є досить широкою — від барокових, класичних і пізньоромантичних алюзій до жорсткого атоналізму і сонористики[ru]. Однак композитор уникає колажного зіставлення різних стилів, натомість прагнучи до їхньої інтеґрації й синтезу.

Музика до Delirium[ред. | ред. код]

Музику для фільму написав Олександр Щетинський. Початково режисер і композитор планували уподібнити музику до традиційного жанру Dies Irae (лат.: День гніву), що є частиною католицької меси. Були написані шість закінчених інструментальних частин, названих відповідно до розділів латинського тексту меси: Dies Irae, Quantus tremor, Mors stupebit, Ingemisco, Tuba mirum, Lacrimosa. Композитор обмежився засобами симфонічного оркестру і не використовував ані тексту, ані вокалу. Музика не містила прямої ілюстративності й, зокрема, завдяки аванґардним стильовим прийомам парадоксально поєднувалася із назвами, апелюючи до принципів сюрреалізму, що цілком відповідало естетиці фільму і намірам режисера. Однак в процесі роботи автори вирішили використати лише дві музичні частини — Mors stupebit на початку фільму (на екрані — лише назва DELIRIUM) і Dies irae в кінці (титри). Під час розгортання дії фільму музика взагалі не звучить. Єдиний виняток — молитва-речитація священника, де використано текст Dies irae (в озвученні цього епізоду взяв участь сам композитор). Завдяки цьому початковий і кінцевий музичні фраґменти набули додаткового драматургічного значення: введення до «проблематики» фільму (ефект налаштування на відповідну естетичну «хвилю») і смислове узагальнення. Натомість молитва Священника цю проблематику конкретизує.

Участь у конкурсах міжнародних кінофестивалів[ред. | ред. код]

2017[ред. | ред. код]

2009[ред. | ред. код]

2008[ред. | ред. код]

Участь у програмах міжнародних кінофестивалів[ред. | ред. код]

2017[ред. | ред. код]

2009[ред. | ред. код]

  • 32nd Göteborg International Film Festival. Швеція (Las Meninas)
  • Фестиваль Європейського Кіно, Київ (Las Meninas)
  • 5th European Film Festival. Essex, UK, Warsaw, PL, Graz, AT, Athens, GR, Budapest, HU, Bristol, UK, Turku, FI, Moscow, RU, Dresden, DE, Stockholm, SE, Einhoven, NL, Malaga, ES, Aalborg, DK (Las Meninas)

2008[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Las Meninas (епизод)
Зовнішні аудіофайли
"Соната" Las Meninas

Література[ред. | ред. код]

Кияновська Л. Українська музична культура: навч. посіб. — Львів : Тріада плюс, 2008. — С. 294-297.

Коменда О. Музично-риторичні прийоми як засіб інтерпретації текстів Г.Сковороди у хоровій симфонії О.Щетинського "Узнай себе". Музикознавчі студії Інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2010. Вип. 6. С. 43-52.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про композитора на сайті Асоціації «Нова музика». Архів оригіналу за 16 грудня 2005. Процитовано 4 листопада 2006. 
  2. а б в г Вебсайт композитора. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.