Олена — Вікіпедія

Олена
грец. Ἑλένη
Стать жіноче ім'я
Значення «світла»
Мова походження грецька
Варіанти імені Єлена, Ілона
Іменини 21 травня
Іншими мовами:
англ. Helen, Elen, Ellen, Helena
біл. Алена
болг. Елена
вірм. Հեղինե
грец. Ελένη
груз. ელენე
ісп. Elena, Helena
італ. Elena, Elenia
лат. Helena
нім. Helene, Helena
пол. Helena
порт. Helena
рос. Елена
рум. Elena
угор. Ilona, Heléna
фін. Helena, Helene, Elena, Elina
фр. Hélène
чеськ. Helena, Elena
Див. розділ
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

CMNS: Олена у Вікісховищі

Оле́на — українське жіноче ім'я, що походить від грецького імені Ἑλένη (Helénē), утвореного від грец. ἐλένη («світоч», «смолоскип»)[1][2]. До української потрапило через староцерковнослов'янське посередництво (Єлена) з середньогрецької мови (де звучало як «Елені»). Народна форма «Олена» пов'язана з характерною для східнослов'янських мов заміною початкового je- на o- (пор. укр. і рос. один, біл. адзін < прасл. *jedinъ, укр. і рос. озеро, біл. возера < прасл. *jezero)[3].

Українські зменшені форми — Оленка, Оленочка, Оленонька, Оленця, Олеся, Оленцуня, Лена, Ленуся, Ленонька, Леночка, Ляля, Льоля.

Жінки з ім'ям Олена[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — К. : Наукова думка, 2005. — ілюстр. — Бібліогр.: C. 150. — ISBN 966-00-0550-4.
  2. Европейские имена: Значение и происхождение (рос.)
  3. Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене.