French
DeutschОломоуць — Вікіпедія
О́ломоуць (Оломоуц[11][12][13][14], також Оломовець, Оломунець; чеськ. Olomouc, нім. Olmütz, пол. Ołomuniec) — місто в Чехії, розташоване на сході країни в Центральній Моравії. Моравія — історична область, яка так і не стала окремим державним утворенням. Входить до складу сучасної Чехії. Місто розташоване на річці Морава. Населення — 100 378 мешканців (2017).
Назва[ред. | ред. код]
Щодо назви міста дослідники не дійшли згоди. Є спроби вивести сучасну назву зі старослов'янської чи латини. Але більшість гіпотез не отримала визнання, як і спроба вести назву від імені Olomút.
Назва міста зафіксована в чеській Хроніці Козьми від 1055 року. З 1208 року вже зафіксовані діалектні форми назви.
Наприкінці 20 століття мала поширення назва Олмік (Olmík), але вона жаргонна, місцева, неофіційна.
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване на рівнині. Перепади висоти невеликі. Низькі ділянки лежать у північно-західному та південно-східному напрямку. Найвища ділянка міста — на північному сході — 420 м над рівнем моря (інші ділянки — 219—208 м над рівнем моря).
Клімат[ред. | ред. код]
Кількість опадів за рік — 600—1100 мм. Середня температура в січні −1 −4 °C., морози сягають позначки −15 °C. Середня температура в липні + 15 +20 °C, спекотна + 30 °C нечасто.
| Клімат Оломоуця | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,4 | −0,6 | 3,6 | 9,7 | 15,2 | 18,2 | 20,0 | 19,9 | 15,4 | 10,0 | 3,0 | −1,3 | 9,2 |
| Середня температура, °C | −4,6 | −3,2 | 0,2 | 5,4 | 10,5 | 13,6 | 15,3 | 15,1 | 11,2 | 6,5 | 0,6 | −3,3 | 5,6 |
| Середній мінімум, °C | −6,8 | −5,6 | −2,6 | 1,8 | 6,5 | 9,6 | 11,1 | 11,2 | 7,9 | 3,8 | −1,4 | −5,3 | 2,5 |
| Днів з опадами | 9 | 9 | 10 | 9 | 10 | 11 | 11 | 8 | 8 | 8 | 10 | 11 | 114 |
| Джерело: www.yr.no | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
- Поселення засноване в 10 столітті, коли створено сільський ринок поблизу невеличкого місцевого укріплення (замку).
- З 1019 року — Моравія включена до складу Чехії. Головним містом краю став Оломоуць, який обрав резиденцією князь Бржетислав.
- 1063 — в місті створено єпархію. Володар краю — князь, майбутній король Вратислав II. Місто розвивається і перетворюється в значний релігійний центр.
- Близько 1070 року — розпочали перебудову місцевого замку в камені.
- 1566 — в місто прибули єзуїти. Розвивається церковна освіта, Оломоуць отримав декілька шкіл.
- 1573 — єзуїтська школа набула статусу місцевого університету. Лише у 1778 році університет переведуть у місто Брно. Умови провінції «лоскутної» Австрійської імперії не сприяли збереженню університету, у період 1860—1946 років він втратив всі факультети, окрім богословського.
- Оломоуць постраждав під час Тридцятилітньої війни. У 1645—1650 роках місто окуповане шведським гарнізоном під керівництвом Л. Торстенсона
- 1716—1754 рр. — ревні католики міста витратили значні кошти та час на створення Морового стовпа св. Трійці. Споруда стала одною з найбільших у Чехії, у підмурках стовпа створено невеличку каплицю.
- 1777 рік — єпископство Оломоуць переведене у статус архієпископства.
- За результатами Першої світової війни Австрійська імперія розпалася з утворенням нових держав. Оломоуць увійшов до складу Чехії. Захоплення Чехії нацистською Німеччиною. Звільнення — Червоною Армією і створення соціалістичної Чехословаччини. Оломоуць залишається значним релігійним центром країни.
- 1946 рік — відновлення університету міста під назвою — Університет Палацького. Кількість студентів сягає 25 000.
-
Оломоуць, панорама 1593 року. -
Ратуша -
Площа з Моровим стовпом у 19 столітті. -
Оломоуць, початок 20 століття
Економіка[ред. | ред. код]
Водопостачання[ред. | ред. код]
Особливістю водопостачання міста Оломоуця є підземні водойми та джерела.
Енергопостачання[ред. | ред. код]
Місто отримує енергопостачання від теплових електростанцій, що використовують:
- мазут
- вугілля
- природний газ. Продаж природного газу здійснює газова компанія міста Severomoravská.
Транспорт[ред. | ред. код]
- 1841 рік — сюди проведено залізничну колію Відень — Ольмюц (Оломоуць) з кінцевою зупинкою у місті. Оломоуць у 20 столітті — значний залізничний вузол в сполученні зі Словаччиною та країнами СНД.
- У 1845 році між центром міста та деякими околицями пустили перший омнібус.
- У 1899 році в місті пішов перший трамвай.
- У 1927 році в місті (вперше в Моравії) створено маршрути автобусів.
Місто має власний автовокзал.
Освіта і культура[ред. | ред. код]
Бібліотеки[ред. | ред. код]
- Міська бібліотека Оломоуця
- Наукова бібліотека Оломоуця
- Бібліотека Університету Палацького.
Театри[ред. | ред. код]
- Моравський театр
- Музичний театр
- Театр Konvikt
- Театр Tramtarie — незалежний театр з невеличкою трупою і власним репертуаром.
Фестивалі[ред. | ред. код]
- Щорічний музичний фестиваль
- Міжнародний театральний фестиваль
- Міжнародний фестиваль органної музики
- Міжнародний фестиваль документальних фільмів
- Чеський фестиваль пива
- Міжнародний фестиваль поезії (з 2007 року)
Музеї[ред. | ред. код]
- Архієпископський музей (з 2006 року)
- Регіональний музей Оломоуця
- Музей фортеці Оломоуця
- Музей історичних автомобілів
- Етнографічний музей
Освітні заклади[ред. | ред. код]
- Університет Палацького
- Моравський коледж (приватна середня школа)
- Коледж здоров'я Еммануїла Поттінга (Pötting)
- Коледж та середня школа електротехніки
- Соціальний коледж Харітас
- Низка приватних шкіл і гімназій (гімназія Чайковського, Слов'янська гімназія та ін.)
-
Інформаційний центр Університету Палацького (колишній арсенал) -
Юридичний факультет -
Педагогічний факультет -
Історична споруда університету (єзуїтський монастир).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Парки[ред. | ред. код]
Оломоуць має низку парків. Їхня загальна площа становить сорок сім гектарів.
Фонтани міста Оломоуця[ред. | ред. код]
- Фонтан Нептуна (1683)
- Фонтан Геркулеса (1687)
- Фонтан Юпітера (1707)
- Фонтан Тритона (1709)
- Фонтан Цезаря (1725)
- Фонтан Дельфін
- Фонтан Меркурія (1727)
Сакральні споруди Оломоуця[ред. | ред. код]
- Монастир Градисько (неофіційна, розмовна назва Моравський Ескоріал)
- Монастир бернардинів з церквою Непорочного Зачаття Діви Марії
- Монастир капуцинів на Нижній площі
- Церква Св. Моріса
- Червона церква
- Церква Марії Сніжної
- Базиліка Діви Марії
- Церква Св. Анни
- Церква Св. Марії Магдалини
- Церква Кирила і Мефодія
- Церква Св. Катерини
- Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці
- Гуситська чеська церква
- Церква Св. Михайла
- Церква Св. Клари
- Церква Св. Духа
- Оломоуцька синагога
- Православна церква Св. Горазда
- Каплиця Св. Варвари
- Каплиця Тіла Христова та ін.
-
Монастир Градисько -
Стеля бібліотеки монастиря Градіско -
Церква Св. Моріса -
Катедральний собор Св. Вацлава -
Базиліка Діви Марії -
Церква Кирила і Мефодія -
Церква Св. Анни -
церква Марії Сніжної
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Амброс Юліус — чеський меценат, велику частину свого маєтку виділив на розвиток Галереї мистецтва в Оломоуці.
Уродженці міста[ред. | ред. код]
- Ольга Таусскі-Тодд — американська вчена-математик.
Поріднені міста[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
Див. також[ред. | ред. код]
- Архітектура Чехії
- Архітектура бароко
- 30564 Оломоуць — астероїд, названий на честь міста[15].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перепис населення 2017 року (pdf) (чес.)
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Partnerstädte der Stadt Luzern
- ↑ https://pecs.hu/testvervarosok-partnervarosok/
- ↑ https://www.olomouc.eu/o-meste/mezinarodni-kontakty/subotica-srbsko
- ↑ http://www.subotica.rs/index/page/id/3610/lg/sr/
- ↑ https://www.tampere.fi/en/organisation/international-affairs/twin-cities
- ↑ https://www.olomouc.eu/o-meste/mezinarodni-kontakty/kunming
- ↑ https://wb.km.gov.cn/upload/resources/file/2022/05/11/3666839.pdf
- ↑ Оломоуц. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- ↑ Чехія // Велика сучасна енциклопедія, т. 10, с. 241
- ↑ Оломоуц // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- ↑ Оломоуц // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986—1987.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Оломоуць (англ.) .
Джерела[ред. | ред. код]
- Čermák M. (2002) Olomoucká řemesla a obchod v minulosti. — Memoria, Olomouc. ISBN 80-85807-19-X.
- Kuch-Breburda, M. & Kupka, V. (2003) Pevnost Olomouc. — FORTprint, Dvůr Králové nad Labem. ISBN 80-86011-21-6.
- Lenková J. (2004) Tajemná města Olomouc. — Regia, Praha, 207 pp. ISBN 80-86367-41-X.
- Nešpor V. (1998) Dějiny města Olomouce. — Votobia, s. r. o., Olomouc, 347 pp. ISBN 80-7198-343-8.
- Rusinský J. (2004) Po stopách minulosti olomoucké městské části Neředín. — Votobia, s. r. o., Olomouc.
- Schindler A. (1998) Tajemná Olomouc aneb Olomouc jak ji neznáte. — Votobia, s. r. o., Olomouc, 143 pp. ISBN 80-7198-330-6.
- Schindler A. (2001) Tajemná Olomouc II. — Votobia, s. r. o., Olomouc. ISBN 80-7198-483-3.
- Schindler A. (2003) Tajemná Olomouc III. aneb Olomouc jak ji neznáte. — Votobia, s. r. o., Olomouc, 128 pp. ISBN 80-7220-147-6.
- Spáčil V. (1998) Odměna za věrnost a statečnost. — Danal, Olomouc. ISBN 80-85973-55-3.
- Spáčil V. (1999) Olomoucká domovní znamení. — Danal, Olomouc. ISBN 80-85973-42-1.
- Tichák M. (1997) Vzpomínky na starou Olomouc. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-184-2.
- Tichák M. (2000) Paměť olomouckých předměstí. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-447-7.
- Tichák M. (2002) Příběhy olomouckých pomníků. — Burian a Tichák, s. r. o., Olomouc.
- Tichák M. (2005) Když padly hradby: Olomouc na přelomu staletí. — Burian a Tichák, s. r. o., Olomouc. ISBN 80-903687-1-9.
- Válka Z. (2001) 1758 — Olomouc a Prusové: hrdá pevnost Marie Terezie. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-477-9.
- Válka Z. (2001) Olomouc pod hákovým křížem: temná léta okupace 1939—1945. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-517-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Olomouc. Zaniklý hrad v bývalém «hlavním městě» Moravy. — Beatris.
- Oficiální turistické stránky města
- Portál Olomouc — historie a památky Olomouce
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оломоуць |
|
| № | Назва | Край | Населення | № | Назва | Край | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Прага  Брно | 1 | Прага | Прага | 1 259 079 | 11 | Злін | Злінський | 75 112 |  Острава  Пльзень |
| 2 | Брно | Південноморавський | 377 440 | 12 | Гавіржов | Моравсько-Сілезький | 75 049 | ||
| 3 | Острава | Моравсько-Сілезький | 294 200 | 13 | Кладно | Середньочеський | 68 552 | ||
| 4 | Пльзень | Пльзенський | 169 033 | 14 | Мост | Устецький | 67 089 | ||
| 5 | Ліберець | Ліберецький | 102 562 | 15 | Опава | Моравсько-Сілезький | 57 772 | ||
| 6 | Оломоуць | Оломоуцький | 99 806 | 16 | Фрідек-Містек | Моравсько-Сілезький | 56 945 | ||
| 7 | Усті-над-Лабем | Устецький | 93 409 | 17 | Карвіна | Моравсько-Сілезький | 55 985 | ||
| 8 | Чеські Будейовиці | Південночеський | 93 285 | 18 | Їглава | Височина | 50 521 | ||
| 9 | Градець-Кралове | Краловоградецький | 92 808 | 19 | Теплиці | Устецький | 50 079 | ||
| 10 | Пардубиці | Пардубицький | 89 693 | 20 | Дечин | Устецький | 49 833 | ||