Куриленко Ольга Костянтинівна — Вікіпедія

Ольга Куриленко
Olga Kurylenko
Ім'я при народженні Куриленко Ольга Костянтинівна
Народилася 14 листопада 1979(1979-11-14) (44 роки)
Бердянськ, Українська РСР, СРСР[3]
Громадянство Франції (з 2001 року)
Діяльність акторка, модель, кіноакторка, акторка озвучення
Роки діяльності 1995 — по наш час
Діти 1
IMDb ID 1385871
Нагороди та премії

CMNS: Ольга Куриленко у Вікісховищі

Ольга Костянтинівна Куриленко (фр. Olga Kurylenko; нар. 14 листопада 1979, Бердянськ, Запорізька область) — французька акторка та модель[4] українського походження[5][6][7].

Зіграла дівчат головних героїв у двох екранізаціях за мотивами ігор «Хітмен», «Макс Пейн» і в продовженні популярної серії Джеймса Бонда «Квант милосердя», а також у пригодницько-фантастичному бойовику «Світ забуття».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася на півдні України, у місті Бердянську Запорізької області 14 листопада 1979 року.

Росла в бідності, у звичайній радянській комунальній квартирі. Батько дівчини, Костянтин Куриленко, залишив сім'ю незабаром після її народження. Після розлучення її мати, Марина Алябішева, працювала вчителем малювання, Ольгу виховувала бабуся Раїса. В молодості Ольга отримала досвід життя в чотирикімнатній комунальній квартирі разом із шістьма сусідами і кількома дітьми.

Коли дівчині було 13 років, вона разом із матір'ю поїхала на канікули до Москви. Там її випадково знайшла одна з модельних агентів, що підійшла до неї на станції метро та запропонувала роботу моделі. Спочатку мати Ольги була налаштована негативно, але врешті-решт Ольга прийняла пропозицію та почала відвідувати курси моделей у Москві. Разом із тим вона вивчала мистецтво, мови, гру на фортепіано та танці. Наступні три роки дівчинка їздила між Москвою і Бердянськом.

У свої 16 років Ольга вже була готова до наступного кроку. Вона поїхала до Парижа, за 6 місяців вивчила французьку мову, і почала працювати в модельній агенції Madison. Вона з'явилась на обкладинці журналу Glamour коли їй було лише 18. Одразу після цього її фото прикрасили обкладинки журналів Elle, Madame Figaro, Marie Claire, Vogue, незабаром вона стала «обличчям» компаній Lejaby, Bebe clothing, Clarins and Helena Rubinstein.

У 2000 році Ольга вийшла заміж за французького фотографа Седріка Ван Моля, але їхній шлюб тривав усього два роки. Після цього вона отримала свободу, а французький паспорт дозволив їй мандрувати й працювати на Заході. Згодом Ольга пішла до акторської агенції і відмовилась від кар'єри моделі на користь кінематографа. ЇЇ акторська кар'єра стрімко пішла вгору.

2005 року вона дебютувала як Іріс, чуттєва красуня, у фільмі «Безіменний палець» (2005) режисера Діани Бертран.

Кінематографічні ролі Ольги були виключно палкими, а її натуральна краса та відверта еротичність привернули увагу чоловічої аудиторії. Вона знялася у фільмах «Париже, я люблю тебе» (2006) та «Змія» (2006), а потім зіграла російську красуню Ніку Вороніну, дівчину Тімоті Оліфанта у фільмі «Хітмен» (англ. Hitman, 2007).

У 2006—2007 роках акторка перебувала у шлюбі з американським підприємцем Деміаном Габрієллом[8].

Ольга зіграла роль Камілли, дівчини Джеймса Бонда, у фільмі «Квант милосердя» (2008), що є продовженням фільму «Казино Рояль» (2006). Затвердження Куриленко на роль дівчини Бонда зробило її ім'я відомим на весь світ — вона стала першою українкою, яка обійшла в кастингу на цю роль таких акторок як Кемерон Діаз, Сієна Міллер та багатьох інших.

Кириленко на прем'єрі фільму "Сім психопатів" на Міжнародному кінофестивалі в Торонто 2012 року

У 2009 році акторка переїхала до Лондона. У червні 2010 року розпочалися зйомки франко-українського фільму «Земля забуття», який розповідає про вплив на долі людей аварії на ЧАЕС. Одну з головних ролей у фільмі грає Ольга Куриленко — це її перші зйомки в Україні[9].

2013 року Ольга та її компаньйон Том Круз представили новий фантастичний фільм «Світ забуття».[10]

3 жовтня 2015 року акторка народила сина Александра Марка Гораціо, від британського письменника Макса Беніца, з яким на той час перебувала у стосунках[11].

У 2017 році вона знялася у політичній сатиричній стрічці Армандо Іаннуччі "Смерть Сталіна" в ролі радянської піаністки Марії Юдіної. Фільм мав успіх у критиків, а в головних ролях зіграли Стів Бушемі, Саймон Рассел Біл, Джейсон Іссакс, Майкл Пейлін і Джеффрі Тембор. Наступного року вона знялася в епічному пригодницькому фільмі Террі Гілліама "Людина, яка вбила Дон Кіхота" (2018) з Адамом Драйвером і Джонатаном Прайсом у головних ролях, прем'єра якого відбулася на Каннському кінофестивалі 2018 року. Вона також зіграла баронесу Роксану де Жіверні у фільмі "Імператор Парижа" та російську шпигунку у комедійній стрічці "Джонні Інгліш знову завдає удару" (2018) з Роуеном Аткінсоном.

15 березня 2020 року повідомила, що їй діагностовано коронавірусне захворювання COVID-19, і що вона вже тиждень перебуває в ізоляції вдома у Лондоні та що головні її симптоми — підвищена температура і слабкість[12]. 20 березня акторка повідомила, що стан її стабілізувався й вона одужала[13].

У 2021 році вона знялася в екшн-трилері "Вартовий"[14]. Того ж року вона зіграла Антонію Дрейков / Таскмастер у фільмі "Чорна вдова" кіновсесвіту Marvel[15][16]. У жовтні вона отримала роль у комедійному фільмі про пограбування "Спека" разом з Доном Джонсоном[17].

У лютому 2022 року виступила проти вторгнення Росії до України[18].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Куриленко в травні 2013 року
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2001 с Ларго англ. Largo Winch Кароль
2005 ф Безіменний палець фр. L'Annulaire Іріс
2006 ф Париже, я люблю тебе фр. Paris, je t'aime вампір
2006 тф Амулет фр. Le Porte-bonheur Софія
2006 ф Змія фр. Le Serpent Софія
2007 с Небезпечні секрети англ. Suspectes Єва Пірес
2007 ф Хітмен англ. Hitman Ніка Вороніна
2008 ф Макс Пейн англ. Max Payne Наташа Сакс
2008 ф Квант милосердя англ. Quantum of Solace Камілла
2008 ф На моєму заході фр. À l'est de moi російська проститутка
2009 ф Стіни Kirot (англ. The Assassin Next Door) Галя
2010 с Тиранія англ. Tyranny Міна Харуд
2010 ф Центуріон англ. Centurion Етейн
2011 ф Там мешкають дракони англ. There Be Dragons Ільдіко
2011 ф Земля забуття фр. La terre outragée Аня
2012 ф Експат англ. The Expatriate Анна Брандт
2012 ф До дива англ. To the Wonder Марина
2012 ф Сім психопатів англ. Seven Psychopaths Анжела
20122013 с Чарівне місто англ. Magic city Віра Еванс
2013 ф Світ забуття англ. Oblivion Юлія Русакова
2014 ф Імперії глибин англ. Empires of the Deep королева русалок
2014 ф Академія вампірів: Кровні сестри англ. Vampire Academy: Blood Sisters Еллен Кірова
2014 ф Людина листопада англ. November Man Еліс
2014 ф Шукач води англ. The Water Diviner Ейше
2015 ф Ідеальний день англ. A Perfect Day Катя
2015 ф Прискорення англ. Momentum Алекс Фаррадей
2016 ф Двоє у всесвіті італ. La corrispondenza Емі Райан
2017 ф Смерть Сталіна англ. The Death of Stalin Марія Юдіна
2017 ф Гульвіса англ. Gun Shy Шейла
2018 ф Чоловік, який вбив Дон Кіхота англ. The Man Who Killed Don Quixote Джекі
2018 ф За подих від тебе фр. Dans la brume Анна
2018 ф Мара англ. Mara Кейт Фуллер
2018 ф Агент Джонні Інгліш: Нова місія англ. Johnny English Strikes Again Офелія
2018 ф Імператор Парижа фр. L'Empereur de Paris Баронеса Роксана Живерні
2019 ф П'ятнадцять хвилин війни фр. L'intervention Джейн Андерсен
2019 ф Кімната бажань англ. The Room Кейт
2019 ф Кур'єр англ. The Courier Кур'єр
2019 ф Перекладачі фр. Les traducteurs Катерина Анісінова
2020 ф Затока тиші англ. The Bay of Silence Розалінда
2021 ф Чорна вдова англ. Black Widow Антонія Дрейкова / Спостерігач
2022 в Білий слон англ. White Elephant Ванесса Флінн
2022 ф Принцеса англ. The Princess Кай
2022 с Держзрада англ. Treason Кара
2023 ф Евакуація 2 англ. Extraction 2 Міа
2025 ф Громовержці англ. Thunderbolts Антонія Дрейкова / Спостерігач

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Рік Нагорода Категорія Номінована робота Результат
2005 Бруклінський міжнародний кінофестиваль Найкраща кіноакторка Безіменний палець Перемога
2008 Сатурн Найкраща кіноакторка другого плану Квант милосердя Номінація
2009 Імперія Найкраща кіноакторка Номінація
2012 Спілка кінокритиків Бостона Найкращий акторський склад Сім психопатів Перемога
Спілка кінокритиків Сан-Дієго Найкращий акторський склад Номінація

Критика і погляди[ред. | ред. код]

У 2015 році в інтерв'ю іспанському виданню «El Mundo» Куриленко висловилася щодо війни на сході України наступним чином:

«Чесно кажучи, все це викликає у мене сум. Ми, росіяни і українці, — один і той же народ — слов'яни. Ми нічим один від одного не відрізняємося. Того, що відбувається, не повинно бути між братами і сестрами. Так що це абсурдно, як і всі війни без винятку. […] Хоча завжди зазначається, що переможець є, але на практиці їм ніхто не є. Оскільки люди гинуть і з того, і з іншого боку, і це величезне нещастя. У кожній війні гинуть тисячі людей. Заради чого? Заради мінімальної зміни? А іноді навіть і цього не буває. Воно того не варте»[19][20].

У травні 2020 року актриса заявила, що не вважає себе українкою, а її ДНК-тест показує «слов'янське» походження. Ця заява спричинила скандал в українському інформаційному просторі[21].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #142948055 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  4. Ольга Куриленко повідомила, що заразилася коронавірусом. ДМ, 16 березня 2020
  5. Lévêque, Pauline (30 жовтня 2008). Olga Kurylenko : Confidences d'une James Bond Girl. Paris Match (French). 
  6. Going Places | The Olga Kurylenko Interview. Fade In Online. 26 червня 2013. 
  7. Olga Kurylenko. Premiere (French). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022. 
  8. I will never belong to anyone: Olga - Times of India. The Times of India (англ.). Процитовано 22 березня 2020. 
  9. Почалися зйомки французько-українського фільму про трагедію ЧАЕС — Уніан, 12.06.2010
  10. На безіменному пальці Ольги Куриленко з'явилася обручка // Шоу-биз 05.04.2013. Архів оригіналу за 19.04.2017. Процитовано 14.01.2016. 
  11. Ольга Куриленко стала мамой. www.spletnik.ru. Процитовано 21 березня 2020. 
  12. «Дівчина Бонда» Ольга Куриленко інфікована коронавірусом, Главком, 16 березня 2020
  13. Коронавірус: Ольга Куриленко вилікувалась від COVID-19 – новини. zaxid.net. Процитовано 25 березня 2020. 
  14. 'Sentinelle' Netflix Review: Stream It or Skip It? (амер.). 6 березня 2021. Процитовано 6 грудня 2023. 
  15. Black Widow ending explained: What happens next?. Radio Times (en-GB). Процитовано 6 грудня 2023. 
  16. gamerevolution (8 липня 2021). Black Widow's ending reveals who Taskmaster is. GameRevolution (амер.). Процитовано 6 грудня 2023. 
  17. Hipes, Patrick (19 жовтня 2021). Olga Kurylenko And Don Johnson Topline Action Comedy ‘High Heat’. Deadline (амер.). Процитовано 6 грудня 2023. 
  18. Зірка "Бондіани" Ольга Куриленко підтримала Україну. 24 Канал. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 15 жовтня 2023. 
  19. Olga Kurylenko: 'Rusos y ucranianos somos la misma gente, eslavos'. elmundo.es. 2015 (ісп.)
  20. Суспільство // УКРАЇНА У ВІДГУКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ПРЕСИ (аналітичний огляд преси), Випуск 8 (огляд матеріалів ЗМІ за 17 – 29 квітня 2015 р.). 2015. 15 стор.: С. 10-11
  21. "Я не українка": акторка Ольга Куриленко несподівано зреклася своєї національності. Ольга Куриленко, голлівудська актриса з України, оскандалилася у мережі. wz.lviv.ua. 10.05.2020

Посилання[ред. | ред. код]