Олівія Ньютон-Джон — Вікіпедія

Олівія Ньютон-Джон
Olivia Newton-John
	Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	Олівія Ньютон-Джон; Olivia Newton-John
Дата народження	26 вересня 1948 (75 років)
Місце народження	Кембридж, Велика Британія
Дата смерті	8 серпня 2022 (73 роки)
Місце смерті	Санта-Йнез-Велліd, Каліфорнія, США
Причина смерті	рак молочної залози
Поховання	Санта-Інес
Роки активності	1963—понині
Громадянство	Австралія
Професія	співачка, автор-виконавець
Освіта	University High Schoold
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал[d]
Жанр	Поп; кантрі; софт-рок
Лейбл	Uni Records; EMI Records; MCA Records; Pye Records; Festival Records
Нагороди	Денна премія «Еммі» (1999) Живий національний скарб Австраліїd (2012) зірка на голлівудській Алеї слави[d] Grammy Award for Best Female Pop Vocal Performanced (1974) Grammy Award for Record of the Yeard (1975) Grammy Award for Best Female Pop Vocal Performanced (1975) Grammy Award for Video of the Yeard (1983) Country Music Association Award for Female Vocalist of the Yeard (1974) American Music Award за найкращий кантрі-альбомd (1974) American Music Award for Favorite Pop/Rock Songd (1974) American Music Award for Favorite Pop/Rock Albumd (1975) Австралійська асоціація компаній звукозапису (2002) National Trust of Australiad (2012) Music Victoria Awards of 2015d доктор літературиd Australian Women in Music Awardsd (2021) American Music Award for Favorite Country Female Artistd
Батько	Brinley Newton-Johnd
Мати	Irene Helen Käthe Bornd
Діти	Chloe Rose Lattanzid
Автограф
olivianewton-john.com
	Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ньютон.

Олівія Ньютон-Джон (26 вересня 1948(1948-09-26), Кембридж — 8 серпня 2022(2022-08-08), Санта-Йнез-Веллі^d, Каліфорнія) — англійська й австралійська співачка, актриса. Лавреатка премії «Греммі», номінована на премію «Золотий глобус».

Біографія[ред. | ред. код]

1954 року батьки Олівії іммігрували до Австралії. А 1960 року Олівія розпочала свою кар'єру в шоу-бізнесі перемогою у локальному конкурсі (організатори його шукали дівчину, яка була б схожа на Хейлі Міллс). Незабаром Олівія разом зі шкільними подругами створила гурт «The Soul Four». Попри те, що кар'єра цього вокального гурту виявилась дуже короткою, Олівія, яка дуже сподобалась відвідувачам кав'ярні, де вона, виконувала сольні виступи, потрапила на телебачення на конкурс молодих талантів. Олівія перемогла у ньому, а нагородою були канікули в Лондоні.

1965 року молода співачка вирушила до рідної Британії і вже 1966 року в дуеті з Пет Керролл записала для фірми «Decca» свій дебютний сингл «Till You Say You'll Be Mine». Трохи пізніше Олівія зв'язалась з створеною магнатом поп-музики Доном Кіршнером гуртом «Toomorrow», який повинен був заповнити нішу на музичному ринку, що утворилася після розпаду The Monkees. Ця формація взяла участь у запису звукової доріжки одного з фільмів, а також 1970 року запропонувала сингл «І Could Never Live Without Your Love». Продюсував цю роботу колишній учасник гурту The Shadows Брюс Велч, з яким у Олівії виник романтичний зв'язок.

Після завершення короткого існування «Toomorrow» співачка почала співпрацювати з Кліфом Річардом та «The Shadows». Це принесло їй роль у фільмі поряд з Річардом, спільне турне, під час якого вона виступала як спеціально запрошений гість, а також брала участь як комедійна актриса у телевізійній програмі «BBC» «It's Cliff!». Це дуже допомогло гарному продажу дебютного альбому співачки, завдяки чому вона розпочала сольну кар'єру, час від часу з'являючись у британському чарті. Першим хітом став твір з репертуару Боба Ділана «If Not For You», який 1971 року потрапив до британського Тор-10. Дуже типовими для обраного стилю співачки були такі сингли: «Take Me Home, Country Roads» Джона Денвера, «Banks Of The Ohio» та «Let me Be There». Останній з цих творів, що був записаний 1973 року і підтриманий участю в американській програмі «The Dean Martin Show», приніс співачці високе місце в американському кантрі-чарті, а також нагороду «Grammy» як найкращій кантрі-співачці.

Після не дуже вдалого виступу на конкурсі «Євробачення 1974», 1975 року Олівія оселилась у США, де здобула славу в першу чергу як виконавиця музики кантрі. Незабаром вона поновила свої позиції і на поп-ринку, записавши хіт номер один «І Honesty Love You». Продюсером цього запису був також колишній учасник гурту «The Shadows» Джон Фаррар, який взяв на себе цю роль після розірвання зв'язку між Олівією і Брюсом. Також співачці принесли успіх роботи у дуеті з іншими артистами, а серед найпопулярніших була роль поряд з Джоном Траволтою у фільмі «Grease», знятий у 1978 році. Виконаний разом з ним у цьому фільмі твір «You're The One That I Want» став найбільшим британським хітом в історії і тримався на вершині чарту майже дев'ять тижнів.

Виданий у 1978 року твір «Summer Nights», що теж походив з звукової доріжки «Grease», також опинився на першому місці чарту. Іншим великим хітом була композиція «Xanadu», що походила з однойменного фільму 1980 року і була записана у співпраці з Electric Light Orchestra. Проте чергова спільна робота Олівії та Джона Траволти у стрічці «Two Of The Kind» 1983 року вже не принесла подібного успіху. Не дуже добре продавався записаний ще 1980 року в дуеті з Енді Гіббом сингл «І Can't Help It». Записуючи сингл «Physical» (1981) та альбом «Soul Kiss» (1984), співачка обрала собі суворіший імідж, який змінив попередні теплоту та чарівність.

Наприкінці 1980-х та на початку 1990-х років артистка більшість свого часу проводила в Австралії, де разом з Пет Сарролл-Фаррол утворила фірму з виробництва одягу «Blue Koala». Після появи альбому «The Rumour» Олівія уклала угоду з фірмою «Geffen», для якої записала збірку пісень та віршів для дітей «Warm & Tender». Незабаром артистку було нагороджено «Орденом Британської імперії», а також у цей же період вона одружилась з актором і танцюристом Меттом Летенді. До того ж у пам'яті любителів диснеївській продукції вона назавжди залишиться як виконавиця романтичного саундтреку до мультфільму «Русалонька». Далі кар'єра співачки розвивалася повільно, аж поки 1992 року вона не повідомила, що повинна пройти хіміотерапію, щоб виявити рак грудей. Проте наступні повідомлення були досить оптимістичними і свідчили про те, що Олівія одужує у своєму маєтку і, врешті-решт, ще здивує своїх прихильників новими записами.

У 1996 році її супутником життя стає оператор Патрік МакДермот, який пропав безвісти, рибалячи біля берегів Каліфорнії в 2005 році.

У 2000 році Олівії Ньютон-Джон була довірена честь відкривати Олімпійські ігри в Сіднеї. Вона пробігла з олімпійським смолоскипом заключний етап естафети і в дуеті з Джоном Фарнем виконала на церемонії відкриття ігор пісню «Dare to Dream».

У 2013 році, в американському штаті Флорида, в будинку Олівії Ньютон-Джон, було виявлено тіло невідомого чоловіка. Ньютон-Джон та її чоловіка Джона Істерлінга в момент виявлення тіла не було вдома. Невідомий був убитий з вогнепальної зброї. Вбитий не був місцевим жителем, знайомим або родичем Ньютон-Джон.^[4]

8 серпня 2022 року Олівія Ньютон-Джон померла у 73-річному віці, на своєму ранчо в Південній Каліфорнії. У травні 2017 року Ньютон-Джон оголосила, що у неї діагностували рак молочної залози, який дав метастази у хребті.^[5] Це було вже третє повернення хвороби. У акторки вперше виявили рак молочної залози в 1992 році, другий рецидив трапився у 2013 році. ^[6]