Омельський Іполит Юрійович — Вікіпедія

Іполит Омельський
	Зображення
Основна інформація
Дата народження	18 листопада 1873
Місце народження	с. Митків, тепер Вікнянська сільська громада, Чернівецький район, Чернівецька область
Дата смерті	13 вересня 1949 (75 років)
Місце смерті	м. Бад-Енгаузен, Німеччина
Національність	українець
Професія	композитор, педагог, громадський діяч
Нагороди	Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)

Іполит Юрійович Омельський (18 листопада 1873(18731118), с. Митків, тепер Вікнянська сільська громада, Чернівецький район, Чернівецька область — 13 вересня 1949, м. Бад-Енгаузен, Німеччина) — український композитор, педагог, громадський діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Митків, Австро-Угорщина. Закінчив державну учительську семінарію в Чернівцях (1894), навчався музики у відомого композитора А. Кужеля.

Служив в армії Австро-Угорщини. Згодом учителював, був директором шкіл в буковинських громадах. Після виходу на пенсію на поч. 1930-х рр. мешкав у Чернівцях. Був членом правління Народного дому, активним діячем товариства «Українська школа».

Його твори були в репертуарі українських хорів Галичини та Буковини, а від 1937 звучали і в передачах Львівського радіо, а поезії були опубліковані в буковинській та галицькій пресі, а також в американській газеті «Свобода».

У 1940 виїхав з родиною до Німеччини. Помер 13 вересня 1949 року в місті Бад-Енгаузен.

Родина[ред. | ред. код]

дружина Зеновія Омельська (Орза) — учителька.
брат Діонісій Омельський — скрипаль, громадський діяч, педагог, аранжувальник.
племінник Олександр Омельський — композитор, піаніст, педагог. (Став прообразом героя Данка Данилюка в романі «Повнолітні діти» Ірини Вільде^[1])
син Ярослав Омельський — скрипаль, композитор.

Твори[ред. | ред. код]

«Збірник літургічних і церковних пісень» (1925),
збірник обробок укр. нар. пісень для жін. та чол. хору (1935),
хор «Заповіт» (сл. Т. Шевченка),
дит. хор «Поклін тобі, Тарасе» (сл. Ю. Шкрумеляка; обидва – 1937),
пісня на 3 голоси «Рідна мова» (сл. С. Воробкевича)
«Літургія на мужеський хор на основі церковного напіву» (обидві – 1938),
«Три набожні пісні» (1939),
низка зб. пісень на сл. буковин. поетів тощо.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Роман Горак. «Три любові Ірини Вільде»

Посилання[ред. | ред. код]

[1] Роман Горак. «Три любові Ірини Вільде»

[1]