French
DeutschОпарівський Василь — Вікіпедія
| о. Василь Опарівський | |
|---|---|
 Сотник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 15 жовтня 1890 Бонарівка, нині Польща |
| Смерть | 22 червня 1919 (28 років) Підгайці, нині Тернопільська область (Розрив гранати) |
| Громадянство |  ЗУНР → .svg){kind=small} УНР |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918—1919 |
| Приналежність | ЗУНР → УНР |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 |
| Командування | |
| капелан Восьмої Самбірської бригада УГА | |
Василь Іванович Опарівський (15 жовтня 1890, Бонарівка, нині Польща — 22 червня[1] 1919, Підгайці, нині Тернопільська область) — священник УГКЦ, капелан Восьмої Самбірської бригада УГА.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 15 жовтня 1890 року в селянській сім'ї в українському селі Бонарівка (Лемківщина, нині Стрижівський повіт Підкарпатського воєводства Польщі). Був найстаршим з-поміж десятьох дітей.
Закінчив школу в селі Красна, а потім цісарсько-королівську Сяноцьку гімназію (1912). Продовжив навчання в Перемишльській греко-католицькій семінарії (1916). Одружився з Юлією Ганьківською і став парохом у селі Терепча, біля Сянока. 1917 року в них народилася донька Ярослава.
У 1918 році вступив до Української галицької армії, призначений капеланом Восьмої Самбірської бригада УГА.
У часі проведення Чортківської офензиви отримав важке поранення від розриву гранати в селі Слов'ятин, помер у госпіталі в Підгайцях.
Родина[ред. | ред. код]
- дружина Юлія Ганківська — українська вчителька, організаторка кооперативу, вела курси для неграмотних, вишивання, куховарства, допомагала лікувати людей, за її ініціативи було зведено школу в Петровій Волі, дочка шкільного інспектора (жорстоко вбита 26 липня 1944 року вояками Армії Крайової[2]),
- донька Ярослава — майбутня дружина лідера ОУНР Степана Бандери,
- син Лев Опарівський — член ОУН, розстріляний нацистами 25 або 27 листопада 1942 року на Кортумовій Горі у Львові[3][неавторитетне джерело],
- брати — Микола, Михайло, Іван, Роман[4].
- онуки — Наталія, Андрій, Леся
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
11 червня 2019 року, на пам'ять про століття від дня загибелі, відкрито йому пам'ятник на цвинтарі міста Підгайці.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Іноді є інша дата — 14 червня; див.: 14 червня. Цей день в історії Тернопілля. Тернополяни – головні новини міста Тернополя та Тернопільської області. Незалежний інформаційний ресурс Тернополяни (uk-ua) . 14 червня 2015. Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ editor (8 липня 2019). Честь і Слава: Василь Опарівський. Український погляд (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ Українська Галицька Армія - УГА
- ↑ Слава Бандера, мужня жінка бонарівського роду.
- ↑ УІС, Григорій Жибак. У Підгайцях освятили пам’ятник капелану УГА. ukrnationalism.com (uk-ua) . Процитовано 22 лютого 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Делятинський Р., Єгрешій О. Опарівський Василь Іванович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. — Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2019. — Т. 2 : З–О. — С. 770—771. — ISBN 978-966-2067-61-3.
- Жибак Г. Честь і Слава: Василь Опарівський // Український погляд. — 2019. — 8 липня. — (Національна пам'ять).
- Жибак С., Колодницький С. Опарівський Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 427. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Лебедович І. Полеві духівники УГА. — Вінніпеґ, 1963. — С. 78, 84, 183—184.
- Овсяник Ю. Слава Бандера, мужня жінка бонарівського роду // Zbruč. — 2017. — 14 вересня.