Операція «Ізотоп» — Вікіпедія

Рейс 571 Sabena

Boeing 707-329 борт OO-SJG

Загальні відомості
Дата  8 травня 1972 року
Характер  Викрадення літака
Місце  Аеропорт Лод, Тель-Авів
Країна  Ізраїль Ізраїль
Координати  32°00′41″ пн. ш. 34°53′12″ сх. д. / 32.01139° пн. ш. 34.88667° сх. д. / 32.01139; 34.88667
Повітряне судно
Авіакомпанія  Бельгія Sabena
Модель  Boeing 707-329
Бортовий номер  OO-SJG
Рейс  571
Пункт вильоту  Бельгія Брюссель (Бельгія)
Рейсова зупинка  Австрія Швехат, Відень (Австрія)
Пункт призначення  Ізраїль Лод, Тель-Авів (Ізраїль)
Екіпаж  7
Пасажири  94 (включаючи 4 викрадачів)
Вижило  98 (включаючи 2 викрадачів)
Поранено  3
Загинуло  3 (включаючи 2 викрадачів)
Місце катастрофи на карті
Операція «Ізотоп» (Ізраїль)
Операція «Ізотоп»
Мапа

CMNS: Операція «Ізотоп» у Вікісховищі

Операція «Ізотоп» (івр. "המבצע "איזוטופ‎, англ. Sabena Flight 571) — визволення 9 травня 1972 року ізраїльським загоном спецпризначення Саєрет Маткаль пасажирського рейсу 572 Відень — Тель-Авів авіакомпанії «Sabena», захопленого палестинськими терористами з організації «Чорний вересень»[1].

Захоплення[ред. | ред. код]

Викрадення літака було першою акцією «Чорного вересня», спрямованою проти Ізраїлю (до того організація діяла в основному проти йорданців), до того ж то була перша атака в Ізраїлі на літак іноземної компанії. В результаті захоплення застало зненацька ізраїльську розвідку. Операцію спланував глава відділу операцій організації Алі Хасан Саламех («Червоний принц»), групу очолював Алі Таха Абу-Снейна, який до того брав участь у двох викраденнях літаків. За ціль був обраний не ізраїльський літак, оскільки до того часу стало відомо, що на літаках «El Al» присутня збройна охорона[2].

8 травня 1972 року «Boeing 707» бельгійської авіакомпанії «Sabena» виконував рейс Брюссель — Відень — Тель-Авів[1]. У Брюсселі на борт за фальшивими паспортами пройшли чотири терористи, двоє чоловіків і дві жінки. Невдовзі після вильоту з Відня двоє бойовиків пройшли до туалету, де вийняли приховані на тілі пістолети, гранати та пояси з вибухівкою. Негайно слідом за цим ватажок угруповання Абу Снейна увірвався з пістолетом до кабіни пілота й оголосив про викрадення літака. О 17:15 літак приземлився в аеропорту Лод; на тому відтинку маршруту у літаку було близько 100 пасажирів і 10 членів екіпажу.

Викрадачі зажадали визволення 315 палестинців, засуджених та ув'язнених в Ізраїлі[3]. У разі невиконання вимог до 9 години ранку наступного дня терористи загрожували підірвати літак разом з пасажирами.

Визволення[ред. | ред. код]

Міністр оборони Ізраїлю Моше Даян наказав почати перемовини з викрадачами. Одночасно проводилась підготовка операції з порятунку заручників. Операції було надано кодову назву «Ізотоп». За ніч на літак було встановлено пристрої підслуховування, для попередження можливості зльоту були спущені колеса та злита рідина з гідравлічних систем. Бійці «Саєрет Маткаль» відпрацьовували штурм літака на такому ж Боїнгу-707, що стояв у закритому ангарі на іншому кінці аеродромного поля.

Уранці 9 травня викрадачі зажадали провіант і пальне. У ЦАГАЛі вирішили, що це зручна нагода для порівняно безпечного штурму. Після того, як у полі зору літака з'явилась група ізраїльських солдат, які удавали визволених в'язнів-палестинців, група перемовників змогла переконати терористів, що літак потребує технічного обслуговування для забезпечення можливого відльоту. О 16:00 за місцевим часом група з 16 бійців підрозділу «Саєрет Маткаль» наблизилась до літака. Бійці були одягнуті у білі комбінезони авіатехніків (їхня зброя була схована під одягом). Групу супроводжував представник Червоного Хреста, якого офіційно не оповістили про штурм. Спецпризначенців очолював майбутній прем'єр-міністр Ізраїлю Егуд Барак.

Упродовж 90 секунд спецпризначенці трьома групами захопили літак, знешкодивши гранати та вибухові пристрої терористів. Під час штурму дві жінки-терористки були захоплені, ще два терористи були вбиті. Три пасажири зазнали поранень під час перестрілки (одне з них — смертельне). Під час штурму випадковим пострілом одного зі спецпризначенців був поранений офіцер «Саєрет Маткаль», майбутній прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу.

Операція увійшла в історію як перше вдале визволення літака з пасажирами на борту, захопленого терористами[4]. Керівник терористів Алі Таха Абу-Санайна на початку штурму зачинився в туалеті, де й був застрелений прямо через двері.

Наслідки[ред. | ред. код]

Обидві захоплені терористки були засуджені до довічного ув'язнення, але визволені в межах обміну полоненими після Ліванської війни.

За три тижні бойовики Японської Червоної Армії влаштували бійню в аеропорту Лод. Пізніше НФОП, що брав участь у підготовці теракту, заявив, що та акція була помстою за смерть двох бойовиків, убитих ізраїльтянами під час операції «Ізотоп»[5].

За 4 місяці після провалу викрадення літака бойовики «Чорного вересня» захопили у заручники ізраїльських спортсменів, які брали участь у Мюнхенській Олімпіаді, убивши під час захоплення двох із них. Основною вимогою при цьому було визволення 232 членів Організації визволення Палестини і двох німецьких терористів, які у той час утримувались в ізраїльських в'язницях, а також 16, ув'язнених у в'язницях Західної Європи. Вимоги не було виконано й того разу, але в результаті непрофесійних дій силових структур ФРН під час операції з визволення усі заручники загинули.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Hevesi, Dennis (5 серпня 2010). Reginald Levy Is Dead at 88; Hailed as a Hero in a ’72 Hijacking. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 28 листопада 2023.
  2. Jeffries, Stuart (11 листопада 2015). Four hijackers and three Israeli PMs: the incredible story of Sabena flight 571. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Процитовано 28 листопада 2023.
  3. Internet Archive, Aaron J. (2005). Striking back : the 1972 Munich Olympics Massacre and Israel's deadly response. New York : Random House. ISBN 978-1-4000-6427-4.
  4. Операція «Ізотоп 1». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 травня 2016.
  5. 1972: Japanese kill 26 at Tel Aviv airport. BBC. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 15 травня 2016. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]