Орабі-паша — Вікіпедія

	Орабі-паша; араб. أحمد عرابي‎
	Орабі-паша
Прапор	Самопроголошений Прем'єр-міністр Єгипту
25 липня — 13 вересня 1882 року
Монарх:	Тауфік
Попередник:	Рагіб-паша
Наступник:	Мухаммед Шариф-паша
Прапор	Військовий міністр Єгипту
4 лютого — 21 серпня 1882 року
Прем'єр-міністр:	Мухаммед Шариф-паша
Попередник:	Махмуд Самі аль-Баруді
Наступник:	Омар Лютфі-паша
Народження:	1819; Хіос, Греція
Смерть:	1884; Єгипет
Країна:	Єгипет
Релігія:	Іслам сунітського спрямування
Освіта:	Військова школа в Каїрі
	Військова служба
Приналежність:	Збройні сили Єгипту
Звання:	Полковник
Битви:	Англо-єгипетська війна
	Медіафайли у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

Орабі-паша (араб. أحمد عرابي‎; 1 квітня 1842 — 21 вересня 1911) — єгипетський націоналіст, військовий і державний діяч. Перший лідер в Єгипті, який піднявся з прошарку феллахів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з селянської родини з Нижнього Єгипту. Освіту здобував у військовій школі в Каїрі, дослужився до звання полковника.

1879 року брав участь у виступах єгипетських офіцерів проти іноземного контролю над Єгиптом та засилля турків у єгипетській армії. 1881 року очолив виступ Каїрського гарнізону, що проходив під гаслом «Єгипет для єгиптян», що призвів до відставки уряду хедива та створення національного кабінету, у якому Орабі-паша отримав пост військового міністра.

Після втечі Тауфіка 1882 року влада фактично перейшла до рук Орабі-паші. Влітку 1882 року він командував єгипетською армією в англо-єгипетській війні, 13 вересня його війська були розбиті у битві при Тель-ель-Кебірі, а 15 вересня Орабі-паша потрапив у полон до англійців. Був засуджений до страти, але вирок було замінено на довічне заслання на острів Цейлон.

1901 року був помилуваний та повернувся до Єгипту.

Визнання[ред. | ред. код]

Орабі став засновником поширення політики на широкі маси. З часів Ґамаля Насера визнається як єгипетський герой у боротьбі за незалежність.

Див. також[ред. | ред. код]

Битва біля Тель-ель-Кебір

Джерела[ред. | ред. код]

Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Зеленев Е. И. Египет. Средние века. Новое время. СПб.: Видавництво Санкт-Петербурзького університету, 1999
Зеленев Е. И. Государственное управление, судебная система и армия в Египте и Сирии (XVI — начало XX в.). СПб.: Видавництво Санкт-Петербурзького університету, 2003
Кошелев В. С. Египет: от Ораби-паши до Саада Заглула. 1879–1924. М.: Інститут сходознавства, 1992