Орахелашвілі Іван Дмитрович — Вікіпедія

Орахелашвілі Іван (Мамія) Дмитрович
груз. მამია დიმიტრის ძე ორახელაშვილი
Народився 10 червня 1881(1881-06-10)
село Сакара (Зеда-Сакара) Шорапанського повіту Кутаїської губернії, тепер Грузія
Помер 11 грудня 1937(1937-12-11)[1] (56 років)
місто Тбілісі, тепер Грузія
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність грузин
Діяльність політик, лікар
Галузь політична діяльність[2][2][2], більшовизм[2][2] і медицина[2][2]
Alma mater Імператорська медико-хірургічна академіяd і Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Знання мов російська[2][2] і грузинська[2][2]
Заклад Інститут марксизму-ленінізму
Членство ЦК КПРС, Центральний виконавчий комітет СРСР і Всесоюзне товариство старих більшовиків
Партія ВКП(б)
У шлюбі з Mariam Orakhelashvilid
Діти Орахелашвілі Мераб Мамійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орахелашвілі.

Іван (Мамія) Дмитрович Орахелашвілі (10 червня 1881(18810610), село Сакара (Зеда-Сакара) Шорапанського повіту Кутаїської губернії, тепер Грузія — розстріляний 11 грудня 1937, місто Тбілісі, тепер Грузія) — радянський державний і партійний діяч, 1-й секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б), голова РНК Закавказької РФСР. Член ЦВК СРСР 1—6-го скликань, член Президії ЦВК СРСР у 1927—1929, 1931—1935 роках. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1923—1926 роках. Член ЦК ВКП(б) у 1926—1934 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) у 1934—1937 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині дворянина. У 1899 році закінчив Кутаїськую класичну гімназію. Навчався на медичному факультеті Харківського університету. У 1902 році перевівся у Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі, яку закінчив в 1908 році.

Член РСДРП з березня 1903 року.

У 1903 році за участь в студентському русі був заарештований. Учасник російської революції 1905—1907 років у Санкт-Петербурзі. Влітку 1906 року виїжджав до Парижа і Женеву на лікування, після повернення був заарештований у справі Авлабарської друкарні.

У 1908—1913 роках — військовий лікар 19-го Туркестанського стрілецького полку російської імператорської армії у місті Красноводську Закаспійській області. У 1913—1914 роках — військовий лікар госпіталю в місті Кутаїсі.

У 1914—1917 роках — головний лікар хірургічного загону 3-ї кавалерійської дивізії російської імператорської армії на Турецькому, Румунському та Західному фронтах.

З січня по жовтень 1917 року — член президії міського комітету РСДРП(б) Владикавказа. У жовтні 1917 — січні 1918 року — голова комітету РСДРП(б) міста Владикавказа; голова Владикавказької ради робітничих і солдатських депутатів. З жовтня 1917 року — член Кавказького крайового комітету РСДРП(б).

У січні — березні 1918 року — представник надзвичайного комісара Кавказу Степана Шаумяна в ЦК флотських сил Східного побережжя Чорного моря в місті Батумі. З березня 1918 року — член Кутаїського губернського комітету РКП(б).

У 1918—1920 роках перебував в ув'язненні в незалежній Грузії.

З червня по вересень 1920 року — голова Тимчасового ЦК КП(б) Грузії.

10 вересня 1920 — 25 лютого 1921 року — голова Президії ЦК КП (б) Грузії.

Одночасно у листопаді 1920 — 11 серпня 1921 року — член Кавказького бюро ЦК РКП(б).

У лютому — 6 березня 1921 року — заступник, в.о. голови Революційного комітету Грузії.

У березні 1921 — 1922 року — заступник голови Ради народних комісарів РСР Грузія.

27 серпня 1921 — 23 січня 1922 року — секретар ЦК КП(б) Грузії.

1 лютого — квітень 1922 року — відповідальний секретар ЦК КП(б) Грузії.

23 лютого — 3 листопада 1922 року — відповідальний секретар Закавказького крайового комітету РКП(б).

Одночасно з березня 1922 року — народний комісар освіти РСР Грузія.

З 3 листопада 1922 року — заступник голови Ради народних комісарів РСР Грузія.

16 січня 1923 — 9 червня 1927 року — голова Ради народних комісарів Закавказької РФСР.

Одночасно з 6 липня 1923 року по 21 травня 1925 року — заступник голови Ради народних комісарів СРСР.

8 грудня 1926 — 27 листопада 1929 року — 1-й секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б).

Одночасно в 1926—1929 роках — відповідальний редактор газети «Заря Востока» в місті Тбілісі.

У 1927—1930 роках — член головної редакції Великої радянської енциклопедії.

З листопада 1929 по травень 1930 року — член редакційної колегії газети «Правда» в Москві.

З травня по жовтень 1930 року — відповідальний редактор газети «Заря Востока» в місті Тбілісі.

29 січня — 12 листопада 1931 року — голова Ради народних комісарів Закавказької РФСР.

9 листопада 1931 — 17 жовтня 1932 року — 1-й секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б).

У жовтні 1932 — квітні 1937 року — заступник директора Інституту Маркса-Енгельса-Леніна (ІМЕЛ) при ЦК ВКП(б).

У квітні 1937 року висланий до міста Астрахані. У травні 1937 року виключений зі складу Центральної ревізійної комісії ВКП(б).

26 червня 1937 року заарештований органами НКВС СРСР у місті Астрахані та етапований до Тбілісі. Засуджений вироком Особливої ​​трійки при НКВС Грузинської РСР 3 грудня 1937 року до страти, розстріляний 11 грудня 1937 року.

10 листопада 1954 року реабілітований, 1 липня 1955 року посмертно відновлений в партії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Орахелашвили Иван Дмитриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м Czech National Authority Database

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Орахелашвілі_Іван_Дмитрович&oldid=30521943