French
DeutschОраціо Рімінальді — Вікіпедія
| Ораціо Рімінальді | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Orazio Riminaldi | ||||
|
| ||||
| При народженні | італ. Orazio Riminaldi | |||
| Народження | 5 вересня 1593 Піза, Італія | |||
| Смерть | 1630 | |||
| Піза, Тоскана, Італія (чума) | ||||
| Поховання | Santa Ceciliad | |||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Італія | |||
| Жанр | вівтарі, побутовий жанр, портрет | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | раннє бароко, караваджизм | |||
| Покровитель | римська аристократична родина Крещенці | |||
| Вплив | Караваджо та римських караваджистів | |||
| Вплив на | Артемізія Джентілескі | |||
| Твори | вівтарі, портрети | |||
| Роботи в колекції | Galleria Palatinad, Палаццо Пітті і Галерея Уффіці | |||
| | ||||
 Ораціо Рімінальді у Вікісховищі | ||||
_(cropped).jpg)
Ораціо Рімінальді (італ. Orazio Riminaldi 5 вересня, 1593, Піза — 10 грудня, 1630) — італійський художник доби раннього бароко.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у місті Піза. Формувався як художник у оточенні маньєризму флорентійського зразка. Серед його вчителів — мало відомий місцевий художник Реньєро Альбергетті, Ауреліо Ломі, а потім Ораціо Джентілескі. Твори раннього періоду або не збережені, або віднесені до творів інших художників.
Римський період[ред. | ред. код]
Фах художника це стан залежності (від покровителя у 17 столітті, від моди, від панівних ідей і навіть розповсюджених художніх схем). Ораціо Рімінальді перебрався у папський Рим, де панували послідовники Караваджо. Аби витримати тиск конкуренції з римськими майстрами, він перейшов на стилістику караваджизму у її полегшеному варіанті, представниками котрого були Бартоломео Манфреді, Ніколо Реньєрі. Низка римських картин Ораціо Рімінальді наближена до творів французького художника Сомона Вує з її коливаннями він помірного караваджизму до типового італійського академізму («Дедал і Ікар», «Самсон», «Поклоніння мідному змієві»).
Покровителями здібного художника в Римі стануть представники родини Крещенці. Завдяки Крещенці молодий художник отримав декілька престижних замов від релігійних громад (вівтар «Мучеництво св. Цецилії»).
Повернення до Пізи і смерть[ред. | ред. код]
1627 року він повернувся до рідного міста. Художнику, що успішно попрацював у папському Римі, доручили роботи у Пізанському соборі. Серед них — фрески в куполі «Смерть св. Марії». У роботі над декоруванням купола йому допомагав його рідний брат.
Ораціо Рімінальді помер у грудні 1630 року як тоді вважали від чуми.
Обрані твори (перелік)[ред. | ред. код]
- «Дедал і Ікар»
- «Амур переможець»
- «Мучеництво св. Цецилії»
- «Мучеництво Катерини Александрійської»
- «Покарання Прометея»
- «Амур у пейзажі»
- «Жертвоприношення Ісаака»
- «Самсон перемагає філістимлян»
- «Портрет Курціо Чеулі»
- «Поклоніння мідному змієві»
- «Смерть св. Марії» (Успіння Богородиці)
Обрані твори (галерея)[ред. | ред. код]
-
Ораціо Рімінальді. «Амур у пейзажі». -
Ораціо Рімінальді. «Амур переможець», 1627 р., Палаццо Пітті. -
Ораціо Рімінальді. «Жертвоприношення Ісаака». -
-
Ораціо Рімінальді. "Орел Зевса карає прикутого Прометея ", до 1630 р. -
Ораціо Рімінальді. «Мучеництво св. Цецилії», 1630 р., палаццо Пітті. -
Ораціо Рімінальді. «Дедал і Ікар».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art. 26, pp. 396—397. New York, Grove, 1996. ISBN 1-884446-00-0 (англ.)
- Gianni Papi, " Biographies ", dans Mina Gregori, Le Musée des Offices et le Palais Pitti, Paris, Editions Place des Victoires, 2000 (ISBN 2-84459-006-3), p. 658 (фр.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ораціо Рімінальді
|
