Ордени Пруссії — Вікіпедія

Прапор королівства Пруссії
Великий герб королівства Пруссії
Середній герб королівства Пруссії
Малий герб королівства Пруссії
Герб Східної Пруссії
Орден «За заслуги в науці і мистецтві» (Пруссія) нім. Orden «Pour le Mérite» für Wissenschaft und Künste

Історія[ред. | ред. код]

До 1701 року в Пруссії був тільки один орден — офіцерський хрест DE LA GÉNÉROSITÉ (Благородства). Знак ордена — мальтійської форми хрест блакитної емалі на чорній стрічці, на кінцях якого було написано по складах GÉNÉROSITÉ, а в кутах містилися фігурки орлів. До 1740 року орден перебував у забутті. У 1740 році Фрідріх II з нагоди вступу на престол відновив його під новою назвою — фр. «Pour le mérite» (За заслуги), як цивільний і військовий орден; у 1810 році був змінений  статут, після чого орден став виключно військовою нагородою. Він зберіг свій знак майже незмінним, на ньому не стало кульок на вістрях хреста і розмістилися слова нової назви, а чорна стрічка отримала срібну облямівку. У разі нагородження за неодноразові подвиги ще одна срібна смуга проходить посередині стрічки. Тільки на хресті вищого класу і на зірці у центрі знаходиться портрет Фрідріха II. Як елемент, що підсилює значення нагороди, у 1813 році встановлене так зване Золоте дубове листя. У 1842 році Фрідріх Вільгельм IV заснував цивільну відміну цього ордена, з особливим знаком, яким нагороджували лише митців і вчених.

Орден Чорного орла[ред. | ред. код]

Орден Чорного орла заснований з нагоди проголошення Пруссії королівством у 1701 році. Крім членів королівського дому, що отримували знаки ордену за правом народження, число кавалерів обмежувалося тридцятьма, але згодом їх кількість стала необмеженою[1]. Девіз SUUM QUIQUE (кожному своє) знаходиться на зірці навколо зображення чорного орла. Знак ордена — хрест темно-блакитної емалі з чорними орлами в кутах — носили. на помаранчевій стрічці або на ланцюгу, складеного з чергування фігур орлів й синьо-білих кружків з ініціалами короля і девізом.

Орден Червоного орла[ред. | ред. код]

Орден Червоного орла було засновано на честь укладення миру між курфюрстом Бранденбурзьким й імператором з девізом CONCORDANT (живуть у злагоді). Задля наслідування оригінальному ордену Підв'язки, знак якого носять на одній із кінцівок; новому ордену було надано вигляд браслету. Цей браслет вважається першою ланкою в історії ордена Червоного орла. Орден мав дуже складну долю, пов'язану зі зміною династій. У 1792 році після закінчення сімейних чвар орден Червоного орла був узаконений як другий орден прусського королівського дому й отримав свою останню назву[2]. До початку XX століття він мав 6 класів, велику різноманітність знаків,ланцюг і три зірки. Знак вищого ступеня («великий хрест») на відміну від інших має форму мальтійського хреста з орлами по кутах. Як «підсилювальні» деталі на хрестах та зірці можуть бути дубове листя, корона, одна чи навіть дві пари мечів тощо.

Орден Іоана Єрусалимського[ред. | ред. код]

У 1812 році Фрідріх Вільгельм III оголосив про заснування прусського світського Ордена Іоана Єрусалимського, щоб додати здійсненій з благословення Наполеона конфіскації майна Мальтійського ордену більш-менш пристойний вигляд — хоча би для очей союзників. Різним категоріям нагороджених хрест видавався різних розмірів, сполучений із короною та золотими орлами для одних, без корони і з чорними орлами для інших. Доповненням до знаку є вирізаний з тканини хрест для лівої сторони грудей[3].

Військовий орден Залізного хреста[ред. | ред. код]

У 1813 році заснований військовий орден Залізного хреста. Під час франко-пруської війни 1870 р. він був відновлений; те ж сталося і в 1914 році. Його знаки трьох ступенів розрізняються за розміром. Форма і кольори їх навіяні емблематикою давнього Німецького ордену. На облямованому в срібло чорному залізному хресті розміщувались ініціали засновника й дати кампаній (1813, 1815, 1870), а у центрі хреста змальована дубова гілочка[4].

Жіночий орден Луїзи[ред. | ред. код]

У 1814 році на честь королеви заснований Жіночий орден Луїзи. Його хрест чорної емалі має в центрі оточений зірками на синьому полі ініціал L; на іншій стороні дати 1813—1814 і 1848—1849 (відновлення). У 1865 році мала місце ще одна зміна статуту. У 1871 році був встановлений жіночий Хрест заслуг у вигляді залізного хреста з маленьким червоним хрестом у центрі як винагорода за медичну службу.

Королівський орден Гогенцоллернів[ред. | ред. код]

У 1851 році до системи прусських королівських орденів увійшов ще один, заснований десятьма роками раніше племінниками короля князями Фрідріхом Гогенцоллерн-Гехинген і Карлом Гогенцоллерн-Зігмарінен під назвою Княжого ордену дому Гогенцоллернів. Фрідріх Вільгельм, не припиняючи існування цього ордена, проголосив установу Королівського ордену Гогенцоллернів. Хрести біло-чорної емалі в княжій лінії мають напис FÜR TREUE UND VERDIENST (за вірність і заслуги), в королівській — VOM FELS ZUM MEER (від тверді до моря). Стрічки біло-чорні, в королівській лінії зірка двох видів і є ланцюг[5].

Орден Королівської корони[ред. | ред. код]

У1861 році Вільгельм I на честь своєї коронації заснував орден Королівської корони з девізом GOTT MIT UNS (з нами Бог), що мав 4 ступені, а у 1895 році Вільгельмом II був заснований орден Вільгельма, покликаний служити винагородою за заслуги в суспільній, науковій й добродійній галузях для осіб обох статей. Він представляє собою медаль, підвішену до ланцюга.

Бранденбурзький духовний орден[ред. | ред. код]

Старий бранденбурзький духовний орден, заснований на честь Діви Марії в серединіXV століття і згаслий у XVI столітті у зв'язку з реформацією, був урочисто відновлений любителем романтичних затій королем Фрідріхом Вільгельмом у 1843 р. з нагоди 400-ліття з дня затвердження першого статуту й у певному зв'язку із зростанням революційних настроїв в Німеччині. Він отримав одну зі своїх старовинних назв — орден Лебедя й допускав прийом осіб обох статей. Знак складався з фігури білого лебедя з розкинутими крилами, підвішеної до ажурного овального медальйона із зображенням Діви Марії; останній з'єднувався з ланцюгом. Кожна з її тринадцяти ланок змальовує серце, затиснуте в середньовічному знарядді під назвою бремза. 

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Спасский И. Г. «Иностранные и русские ордена до 1917 года», издательство Ермітаж|Государственного Эрмитажа, Ленинград — 1963
  • А. Деднев. Ордена Королевства Пруссия // Антиквариат. Предметы искусства и коллекционирования : журнал. — М., 2004. — Вип. 17, № 5. — С. 132—138. — ISSN 1683-7665.

Посилання[ред. | ред. код]