Орден Дружби (КНР) — Вікіпедія

Орден дружби
友谊勋章
Країна КНР КНР
Тип орден
Вручається: Іноземні громадяни
Статус діюча
Нагородження
Параметри «Значний внесок у підтримку модернізації Китаю та підтримання миру у всьому світі»
Засновано: 2016
Перше: 2018 р.
Нагороджено: 9
Нагороджені:
d (1)
Черговість
Молодша нагорода (Військова) Медаль 1 серпня (цивільна) Медаль 1 липня (Міжнародна) Медаль радянсько-китайської дружби (більше не нагороджується)
Відповідає Орден республіки (КНР)
CMNS: Орден Дружби у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Орден Дружби.

Орден дружби (кит.: 友谊勋章; піньїнь: Yǒuyì Xūnzhāng) — поряд з орденом Республіки найвищий орден пошани Китайської Народної Республіки. 27 грудня 2015 року Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників (NPCSC) прийняв закон про заснування двох національних орденів — Ордену республіки та Ордену дружби, заснованих 1 січня 2016 року.

Медаль Дружби нагороджується іноземцями, які зробили видатний внесок у соціалістичну модернізацію Китаю, сприяння обміну та співпраці між Китаєм і зарубіжними країнами, а також захист миру у всьому світі.[1][2] Усі одержувачі співпрацювали та брали активну участь у підтримці соціального, культурного, економічного та міжнародного розвитку Китаю різною мірою.

Перший Орден дружби президент Сі Цзіньпін вручив Володимиру Путіну, президенту Росії, 8 червня 2018 року.[3]

Історія[ред. | ред. код]

У серпні 2015 року 16-та сесія Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників ХІІ скликання вперше розглянула Закон Китайської Народної Республіки про державні ордени та національні почесні звання (проект).[4]

У грудні 2015 року в Пекіні відбулася 18-та сесія Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників ХІІ скликання, на якій вдруге розглядався Закон КНР про державні ордени та національні почесні звання (проект). У січні 2016 року нарешті був виданий Закон Китайської Народної Республіки про державні ордени та національні почесні звання, яким було засновано Орден дружби.[4]

У червні 2018 року відбулося вручення першого ордену Дружби. За згодою Центрального комітету Комуністичної партії Китаю (КПК) у Великій залі відбулася церемонія нагородження державними медалями та державними відзнаками Китайської Народної Республіки. На церемонії були присутні Президент Китайської Народної Республіки, Генеральний секретар КПК і Голова Центральної військової комісії, які виступили з промовами.[4]

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Основні кольори Ордену дружби — золотий і синій. Тіло медалі приймало різні елементи; Голуб, який символізує мир і любов, розміщений у центрі пластини медалі, тоді як земля також вигравірувана на нижній частині голуба, а потім знак рукостискання, що символізує дружнє ставлення Китаю до інших країн.[5] Табличка медалі оточена пелюстками лотоса, квітки, яка символізує чистоту, мир і гармонію в традиційній китайській культурі.  навіть більше, традиційні елементи можна спостерігати з ланцюжка медалі дружби. Це включає в себе використання китайських декоративних вузлів (солідарність), квітів півонії (багатство/процвітання), нефриту (земля) і сприятливих хмар (удача/щастя).[5] Усі ці символічні елементи не лише представляють багатство традиційної китайської культури, але й передають бажання Китаю спільного процвітання та розвитку в усьому світі. 

Вся медаль виготовлена вручну традиційними ремеслами. Прикладом може бути філігранна інкрустація, яка також відома як мистецтво тонкого золота.  Таку традиційну техніку виготовлення можна помітити особливо на пелюстках лотоса, а також на вигравіруваних золотих символах. Ще одна техніка, яка заслуговує на увагу, — шовкова емаль, яка використовується для виготовлення більшості синіх частин медалі Дружби. Синій колір не тільки виділявся з-поміж решти золотих медалей, але також використовується для прикрашання символіки спокійного та стабільного кольору в традиційній китайській культурі.[6]

Політика та правила[ред. | ред. код]

Дванадцяті Національні Збори Народних Представників

Згідно Закону Китайської Народної Республіки про державні ордени та національні почесні звання[4] державні ордени та державні відзнаки можуть бути нагороджені посмертно. Будь-який лауреат, який протягом життя зробив видатний внесок і відповідає умовам для нагородження медаллю Дружби, як це передбачено цим законом, і який помер до введення в дію, може бути нагороджений державними медалями та державними відзнаками посмертно.

Крім того, державні медалі та державні відзнаки діють довічно, але можуть бути відкликані. Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників (NPCSC) має право відкликати Орден дружби, якщо нагороджений був засуджений до позбавлення волі за злочин або вчинив інші серйозні порушення закону чи дисципліни.[7] Подібне подальше користування державними медалями та державними відзнаками могло серйозно зашкодити репутації найвищої національної відзнаки. Тому NPCSC екстрено проведе засідання, щоб обговорити та проголосувати за скасування конкретної медалі дружби.

У разі смерті нагородженого державними медалями та державними відзнаками одержані ним медалі, нагороди та грамоти зберігаються у його спадкоємців або осіб, які їх уповноважують; якщо немає спадкоємців або правонаступників, вони можуть бути стягнені та зберігаються державою. 

Одержувачі[ред. | ред. код]

Ім'я Громадянство Посада Дата для
Володимир Путін Росія Президент Росії 8 червня 2018 року Визнання довгострокової прихильності президента Путіна сприяти розвитку добросусідства та всебічного стратегічного партнерства співпраці між Росією та Китаєм.[3]
Нурсултан Назарбаєв Казахстан 1-й президент Казахстану 28 квітня 2019 р Китай запропонував ініціативу будівництва Економічного поясу Шовкового шляху, яка отримала ентузіазм і плідну співпрацю з боку першого президента Назарбаєва та всіх верств казахстанського суспільства.[8] Він також сприяв активному розвитку Шанхайської організації співробітництва та Наради із взаємодії та заходів зміцнення довіри в Азії.
Рауль Кастро Куба Перший секретар Комуністичної партії Куби, колишній президент Куби 29 вересня 2019 р Рауль Кастро підтримує Китай, щоб він відігравав більшу роль у міжнародних та регіональних справах. Він також є важливим засновником китайсько-кубинських відносин, активним прихильником і пропагандистом китайсько-латиноамериканських відносин.[9]
Маха Чакрі Сіріндхорн Таїланд Принцеса Таїланду Вона зробила незамінний і видатний внесок у розвиток китайсько-тайських відносин, отримавши глибоке розуміння Китаю, активно розвиваючи традиційну китайську культуру та поширюючи китайсько-тайську дружбу.

Вона також глибоко стурбована китайським народом і була першою, хто простягнув руку допомоги після землетрусів у Веньчуані та Юйшу та інших великих стихійних лих.[10]

Салім Ахмед Салім Танзанія Колишній прем'єр-міністр Танзанії Салім зробив видатний внесок у передачі місця Китаю в ООН до КНР. Він завжди виступав за те, що Китай і Африка повинні постійно зміцнювати дружні стосунки.[11] Салім хотів би отримати нагороду особисто, але не зміг приїхати до Китаю за станом здоров'я. Тому замість нього на церемонію нагородження прийшла його дочка.
Галина Кулікова Росія Перша заступниця голови Асоціації російсько-китайської дружби У 1989 році була обрана першим віце-президентом Товариства російсько-китайської дружби і перейшла працювати в посольство Росії в Китаї. Кулікова завжди була віддана розвитку дружніх відносин з Китаєм і зробила видатний внесок у просування китайсько-російської дипломатії між людьми.[12]
Жан-П'єр Раффарен Франція Колишній прем'єр-міністр Франції Будучи прем'єр-міністром Франції, Раффарен наполягав на тому, щоб відвідати Китай, як було заплановано, під час спалаху SARS і надав велику політичну та емоційну підтримку китайському народу.

Він був присутній на першому форумі міжнародної співпраці «Один пояс, один шлях» і активно сприяв об'єктивному розумінню всіх секторів Франції та Європи у співпраці «Один пояс, один шлях».[13]

Ізабель Крук Канада Вихователь Ізабель Крук півстоліття працювала в Пекінському університеті іноземних досліджень і була піонеркою у викладанні англійської мови та реформі освіти в новому Китаї.[14] Вона підготувала для нового Китаю велику кількість іноземних мовників і зробила видатний внесок у розвиток китайської освіти.
Нородом Монінеат Камбоджа Камбоджійська королева-мати 6 листопада 2020 р Нородом Монінат брала активну участь у справі китайсько-камбоджійської дружби та була свідкою розвитку нового Китаю.[15] Вона з особливими почуттями ставиться до китайського народу і активно підтримує обміни та співпрацю між двома країнами в різних сферах.

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ [National Medal and Honor Law] (кит.). National People's Congress. 27 грудня 2015 http://finance.chinanews.com/gn/2015/12-27/7690065.shtml. Процитовано 31 грудня 2015. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); |trans-title= вимагає |title= або |script-title= (довідка)
  2. ↑ [Establishing "Order of the Republic" and "Friendship Ordee"] (кит.). NetEase. 27 грудня 2015 http://news.163.com/15/1228/02/BBSVTHS300014AED.html. Процитовано 31 грудня 2015. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); |trans-title= вимагає |title= або |script-title= (довідка)
  3. ↑ а б Kamiński, Tomasz (21 жовтня 2018). Russia and China. A Political Marriage of Convenience—Stable and Successful. Europe-Asia Studies. 70 (9): 1530—1531. doi:10.1080/09668136.2018.1533325. ISSN 0966-8136.
  4. ↑ а б в г The National People's Congress of the People's Republic of China. www.npc.gov.cn. Процитовано 13 травня 2022.
  5. ↑ а б 陈柳兵. Medal symbolizes spirit of Friendship. www.chinadaily.com.cn. Процитовано 13 травня 2022.
  6. ↑ He, Guimei (1 грудня 2011). A Comparative Study of Color Metaphors in English and Chinese. Theory and Practice in Language Studies. 1 (12). doi:10.4304/tpls.1.12.1804-1808. ISSN 1799-2591.
  7. ↑ China to award PRC Friendship Medal for first time | english.scio.gov.cn. english.scio.gov.cn. Процитовано 13 травня 2022.
  8. ↑ 徐鹤. Kazakhstan's first president awarded Friendship Medal for contributions. www.chinadaily.com.cn. Процитовано 13 травня 2022.
  9. ↑ 蒋成龙. Awards reflect global respect, understanding. global.chinadaily.com.cn. Процитовано 13 травня 2022.
  10. ↑ Grzywacz, Anna (2019). Singapore's Foreign Policy toward Regional and Inter-regional Institutions. Asian Perspective. 43 (4): 647—671. doi:10.1353/apr.2019.0027. ISSN 2288-2871.
  11. ↑ 李凯至. Priceless Friendship-- ChinAfrica. www.chinafrica.cn. Процитовано 14 травня 2022.
  12. ↑ Zhongping, Feng; Jing, Huang (27 червня 2014). China's Strategic Partnership Diplomacy. ESPO Working Paper No. 8 (англ.). Rochester, NY. SSRN 2459948.
  13. ↑ Friendship Without Borders-- Beijing Review. www.bjreview.com. Процитовано 14 травня 2022.
  14. ↑ Isabel Crook in her own words--《Voice of Friendship》2020年Z1期. www.cnki.com.cn. Архів оригіналу за 28 вересня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  15. ↑ Xi Jinping Holds an Awarding Ceremony of the "Friendship Medal" of the People's Republic of China for Cambodian Queen Mother Norodom Monineath Sihanouk — Consulate-General of the People's Republic of China in Adelaide All Rights Reserved. www.mfa.gov.cn. Процитовано 14 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Орден_Дружби_(КНР)&oldid=40849246