Оріль — Вікіпедія

Оріль, Орель
Оріль, нове русло під Обухівкою
Сточище Орілі
48°31′14″ пн. ш. 34°52′46″ сх. д. / 48.52083333002777721° пн. ш. 34.87972222002777301° сх. д. / 48.52083333002777721; 34.87972222002777301
Витік	поблизу села Єфремівка
• координати	49°26′06″ пн. ш. 36°04′59″ сх. д. / 49.435000000027777389° пн. ш. 36.08310000002777684° сх. д. / 49.435000000027777389; 36.08310000002777684
Гирло	Дніпро поблизу міста Дніпро
• координати	48°31′14″ пн. ш. 34°52′46″ сх. д. / 48.52080000002777638° пн. ш. 34.87970000002777482° сх. д. / 48.52080000002777638; 34.87970000002777482
Похил, м/км	0,27 ‰
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Україна Харківська область Полтавська область Дніпропетровська область
Регіон	Дніпропетровська область Харківська область Полтавська область
Довжина	346 км
Площа басейну:	9 800
Середньорічний стік	0,41 км³/рік
Притоки:	Праві: Багата, Берестова, Орчик, Лип'янка Ліві: Орілька, Багатенька, Широка Кільченька, Мокра Заплавка
Медіафайли у Вікісховищі

Орі́ль, або Оре́ль, Єре́ль (дав.-рус. Уголъ) — річка в Україні, ліва притока Дніпра (басейн Чорного моря).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 346 км. Площа басейну 9 800 км². Похил річки 0,27 м/км. Річкова долина асиметрична, праві схили високі й круті, ліві низькі й пологі, завширшки від 2—3 м у верхів'ї до 16 м (біля смт Перещепиного) — 22 м (біля гирла). Заплава подекуди заболочена, є стариці, ширина 3—4 км.

Мінералізація води Орелі висока — в середньому становить: весняна повінь — 1588 мг/дм³; літньо-осіння межень — 1964 мг/дм³; зимова межень — 2109 мг/дм³^[1].

Використовується на рибництво, водопостачання, зрошення.

Оріль є однією з самих чистих рік Європи.

Розташування[ред. | ред. код]

Бере початок біля с. Єфремівки. Тече територією Первомайського, Кегичівського, Сахновщинського , Зачепилівського районів Харківської області, Машівського та Новосанжарського районів Полтавської області, Юр'ївського, Новомосковського, Магдалинівського, Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Річище дуже звивисте, завширшки від 2—10 м до 40 м, на плесах — до 100 м, завглибшки до 6 м. Течія спокійна. Дно піщане. Замерзає наприкінці листопада — початку грудня, скресає наприкінці березня. Характерними є весняна повінь й літня межень. На окремих ділянках влітку пересихає. Живлення загалом снігове й дощове. Середній стік за 31 км від гирла становить 13,2 м³/с^[2].

Гідрологічні пости побудовані біля сіл Степанівки (1930 рік) і Чорноглазівки (1925 рік), смт Царичанки (1952 рік).

У 1967 році в пониззі річки (Петриківський район) від села Могилів (18 км вище старого гирла Орелі) до смт Обухівка протягом 61 км в руслі річки Протовча споруджено штучне річище. Тепер Оріль впадає до Дніпра за 450 км від його гирла, що на 41 км нижче старого річища. На ділянці від села Придніпрянське (колишнє Радянське) до села Могилева річка змінила свою течію. Заплавою Орелі проходить траса каналу Дніпро — Донбас, збудованого в 1970–1981 роках. Гідроспоруди змінили річище — тепер його довжина становить 370 км. У нижній течії (від смт Обухівка) судноплавна. У заплаві річки розташоване озеро за назвою Гряковий Лиман.

Назва[ред. | ред. код]

Своєю назвою Оріль співзвучна з давнішньою назвою народу «орії» - оралі землі, землероби. За іншою версією назва походить з тюркського äirili «косий, кривий», äiri «косий» або тюркського airy «вилоподібна гілка, тріщина, ріг», airyly «та, що має роги»^[3]. Інша назва річки «Угол» (ѥго же Русь зовуть Уголъ), очевидно, є слов'янською калькою тюркського гідроніма (угол, вугол — «кут», «ріг»). Звідси, можливо, етнонім уличі (від *угличі).

Історія[ред. | ред. код]

Про Приорілля існує багато легенд, одна з них про Оріль:

Жив колись на Рящанській горі Змій, який щороку забирав у неволю найкращу дівчину з навколишніх сіл. Одного року в тих краях поселилась родина, в якій було три сини-ковалі та красуня донька. Прийшла черга і до красуні йти до Змія. Не погодились з цим брати і вирішили боротися зі Змієм. Викували собі брати по важкому мечу і розпочали битву зі Змієм. Сили були не рівними, але любов до сестри надихала братам все сильніше й сильніше. Юнаки виграли битву. Знесилений Змій захотів пити і почвалав напитися до Дніпра. Брати запрягли змія в плуг і проорали за ним глибоку борозну. Визволені з полону дівчата заплакали від радощів і наповнили борозну численними дівочими слізьми. З тих пір і несе Оріль до Дніпра чисту як дівоча сльоза воду.

Природа[ред. | ред. код]

Влітку в затишних куточках на водних просторах Орілі красується біла водяна лілія, яку митці слова називають Лілея –  біла, тендітна, чиста, тонкої краси квітка водних просторів України. Лілея - краса Орілі. Вона здавна  є символом світла, ніжності, чистоти, вишуканості смаку та милосердя.

У річці водяться сом, лящ, щука, судак, окунь. Зустрічаються зайці, лисиці, кабани, вовки, сарни, олені. Велике розмаїття птахів: дикі качки, кулики, водяні курки, фазани, чаплі, журавлі, дрохви (Otis tarda), куріпки, перепели. Трапляються лунь очеретяний (Circus aeruginosus) та степовий (Circus macrourus), яструб. Береги місцями вкриті пойменними лісами. В нижній течії розташований Дніпровсько-Орільський заповідник.

В «Описі України» Гійома де Боплана читаємо опис рибних багатств річки:

В гирлі цієї річки я бачив, як за одним разом витягли понад 2 тис. риб, з яких найменші мали одну стопу довжини.

Історик Дмитро Яворницький за багатство рибою, птаством, а берегів — лісом образно назвав її «молочною річкою з медовими берегами».

Фото річки Оріль.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Над річкою розташовані такі села, селища, міста (від витоку до гирла): Єфремівка, Нова Семенівка, Мар'ївка, Дмитрівка, Новоіванівка, Верхня Орілька, Яковлівка, Мар'ївка, Олійники, Нововолодимирівка, Красноярка, Нагірне, Лигівка, Надеждине, Олексіївка, Петрівка, Степанівка, Миколаївка, Андріївка, Аполлонівка, Халтуріна, Запарівка, Яблунівка, Терни, Піскувате, Чорноглазівка, Чернявщина, Шандрівка, Орілька, Ганнівка, Великі Бучки, Керносівка, Багата Чернещина, Багате, Перещепине, Старе Мажарове, Нове Пекельне, Старе Пекельне, Зіньківщина, Личкове, Ковпаківка, Котовка, Ряське, Чернеччина, Гупалівка, Нехвороща, Маячка, Бабайківка, Царичанка, Китайгород, Могилів, Плавещина, Катеринівка, Придніпрянське.

Об'єкти на річці[ред. | ред. код]

Примітка: Відстані наведено станом на 1957 рік за виданням Каталог річок України. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — 192 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
• Географічна Енциклопедія України [Архівовано 9 вересня 2006 у Wayback Machine.].
• Полтавщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : Українська енциклопедія, 1992. — 1024 с. — ISBN 5-88500-033-6.
• Приорілля — забутий український край [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.].
• Білокінь А. М. Сторінки історіï Приорілля. Дніпр.:"Пороги",2004.-193 с.

Посилання[ред. | ред. код]

• Орель // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1234. — 1000 екз.
• «На Орелі» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 397-398.

п о р Дніпро Притоки Праві > 100 км Друть • Березина • Вільшанка • Прип'ять • Ірпінь • Тетерів • Красна • Рось • Тясмин • Інгулець • Базавлук • Кошова < 100 км Адаменка • Адров • Березовка • Бобриця (Київська область) • Бобриця (Черкаська область) • Ведрич • Великий Вопець • Вержа • Водва • Вопець • Добриця • Дубровенка • Жидок • Ратуха • Красна • Лахва • Леглич • Лосьмьона • Либідь • Малий Вопець • Немощенка • Орлея • Оршиця • Перемча • Почайна • Сквира • Стугна • Сирець • Цибульник Ліві > 100 км Сож • Десна • Трубіж • Супій • Сула • Бердянка • Псел • Ворскла • Вязьма • Оріль • Самара • Конка < 100 км Артісловка • Волость • Горіхівка • Дима • Золотоношка • Кропивна • Крива Руда • Кутеїнка • Лосвінка • Мерея • Нагать • Пакулька • Рекотун • Соля • Стабна • Строганка • Сухий Кагамлик • Ужа • Устром Водосховища Київське • Канівське • Кременчуцьке • Кам'янське • Дніпровське • Каховське Річкові острови Аргачин† • Байда • Базавлук† • Великий Потьомкінський острів • Великий Південний • Венеційський • Водників • Долобецький • Жуків • Ігренський • Карантинний • Кардашин • Кінські • Круглик • Малож • Молодняги • Монастирський • Обухівський • Плавучий • Праведний • Просеред • Пташиний базар • Імені Сагайдачного • Становий • Стрілечий • Сурський • Томаківка • Труханів • Фантазія • Хортиця • Чаїний • Чортомлик† • Шаламай • Шелестів • Острови Козачий та Ольжин • Дикий Міста над рікою Смоленськ • Орша • Могильов • Київ • Переяслав • Канів • Черкаси • Кременчук • Світловодськ • Кам'янське • Дніпро • Запоріжжя • Нікополь • Енергодар • Нова Каховка • Херсон Категорія • Портал • Проєкт