French
DeutschОсинський Віктор Іванович — Вікіпедія
| Осинський Віктор Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 5 лютого 1890 Лубни |
| Смерть | 20 травня 1940 (50 років) Загочів'я |
| Країна | .svg){kind=small} УНР |
| Приналежність |  Армія УНР |
| Звання |  Сотник |
| Командування | сотник |
| Війни / битви | Українсько-радянська війна |
| Інше | соціальне походження- дворянин. |
Ві́ктор Іва́нович Оси́нський (5 лютого 1890 — †20 травня 1940) — сотник Армії УНР, український військовий та громадський діяч.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 5 лютого 1890 м. Лубни на Полтавщині.
Навчався у Київському університеті а пізніше в Ташкентській юнкерській школі.
Брав участь у Першій Світовій війні у лавах російської армії. Під час визвольних змагань воював у Армії УНР в ранзі сотника.
По інтернуванні військ УНР у Польщі був одним з організаторів Української Студентської громади у Варшаві. Навчався на факультеті геодезії Варшавської політехніки. У 1923 р. був ініціатором створення Стипендіального фонду українського студента-емігранта і член Українського клубу у Варшаві з 1927.
Помер і похований у селі Загочів'я, Ліського повіту на Підкарпатті.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина Осінська Зінаіда Вікторівна з дітьми залишилася в Україні. Діти Ніна Вікторівна Костенко. Солістка Київського Державного Театру Опери і балету, Заслужена Артистка УССР, видатна виконавиця українських народних пісень, громадський діяч, доцент, Учасник бойових дій під час ВВВ, снайпер, нагороджена Військовими відзнаками СССР. Народилась у Києві 12.12.1912року померла у Києві 31.03.1985 р. Похована на Центральному місцевому кладовищі . Оксана Вікторівна Смагіна народилась в Києві у лютому 1916року померла 11 . 03. 1980 р. похована в селі Кічигино Челябінскої області. Дружина Наталія Осінська, громадський діяч, письменниця. Діти Мелешко Таісія Вікторівна, Кравчук Анна Вікторівна, Полянська Марія Вікторівна в різні роки народились у Варшаві . Після закінчення Світової Війни переїхали до США.
Дочка Марія Полянська жила в США.
Джерела[ред. | ред. код]
- Aleksander Kolanczuk. Umarli, aby zmartwywstala Ukraina. Przemysl 2015. s.234
- Газета Незборима Нація — Віктор Осинський