Додаткові характеристики |
---|
Формат плівки | DCP |
---|
Співвідношення | 2,39 : 1 |
---|
Колір | кольоровий |
---|
Звук | Dolby | |
«Остання подорож Леандра» (нім. Leanders letzte Reise) — німецький фільм-драма 2017 року, поставлений режисером Ніком Бейкером-Монтейсом з Юргеном Прохновим у головній ролі.[1]
92-річний берлінець Едуард Леандр у супроводі внучки Адель вирушає в подорож в Україну, де хоче перед смертю здійснити мрію життя — відшукати кохану своєї молодості, українку Світлану.
Під час подорожі Адель уперше дізнається про минуле дідуся, яке шокує її. Леандр зізнається, що був офіцером вермахту і командував одним з козачих кавалерійських підрозділів, який під час війни був розташований у Луганській області. Його кохана Світлана — козачка, що жила в селі на сьогоднішньому кордоні з Росією. Саме туди й прямує Леандер у розпал уже нинішньої війни на Донбасі.
| | |
• Юрген Прохнов | … | Едуард Леандр |
• Петра Шмідт-Шаллер | … | Адель |
• Тамбет Туйск | … | Лев |
• Сюзанна фон Борсоді | … | Улі |
• Артем Гілз | … | Борис |
• Катрін Ангерер | … | Єва Бергманн |
• Кай Іво Бауліц | … | Рерман Бергманн |
• Андреас Паттон | … | Маркус |
• Євген Сітохін | … | Микола |
• Наталя Бобилєва | … | Маша |
• Юрій Розстальний | … | Юрій |
• Ніна Антонова | … | Устина |
• Валентина Сова | … | Людмила |
• Георгій Повольцький | … | Сергій |
• Марія Кочур | … | Настя |
У Німеччині фільм вийшов на екрани 21 вересня 2017. Прем'єра фільму в Україні відбулася 28 травня 2018 року на 47-му Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість» в рамках програми «Спеціальні події». Під час прем'єри КМКФ «Молодість» відзначив статуеткою «Скіфський олень» за внесок у світове кіномистецтво виконавця головної ролі Юргена Прохнова.[2]
Після української прем'єри стрічки на КМКФ «Молодість» більшість кінокритиків схвально відгукнулися про стрічку. Зокрема, критик «Детектор медіа» Ярослав Підгора-Гвяздовський зазначив, що не зважаючи на деякі сюжетні ляпи, слабкі діалоги та не зовсім повне розуміння режисером всіх тонкощів української пост-колоніальної дійсності, Бейкер-Монтейс все ж зумів створити переконливу стрічку де зумів показати свою безальтернативно проукраїнську позицію.[3][4]