Остап Фасцієвич — Вікіпедія

Остап Фасцієвич
Народився	невідомо Дівочки, Житомирський повіт, Київське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер	1664
Країна	Гетьманщина
Діяльність	воєначальник, Генеральний писар

Остап Артемович Фасцієвич (Фацкієвич, Фецькевич) (? — 1664) — український військовий діяч доби Гетьманщини, дипломат. Генеральний писар (1659—1660), корсунський полковник (1659).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Дівочки Київського воєводства у шляхетській родині. Імовірно, мав добру освіту.

За часів Хмельниччини був писарем Генеральної військової канцелярії. Виконував дипломатичні доручення гетьмана Богдана Хмельницького. У червні-липні 1656 року їздив до Москви у складі делегації Івана Скоробагатька, отримав подарунки від царя. У червні 1657 року у Чигирині вів перемови з московським окольничим Федором Бутурліним.

Був прибічником гетьмана Івана Виговського. У травні 1659 року їздив до Варшави на сейм у складі делегації Війська Запорозького. 10 червня склав присягу козацьких послів. У 1659 році був нобілітований, отримав у володіння село Шендерівку на території Корсунського полку. Наприкінці року деякий час очолював полк.

Після приходу до влади Юрія Хмельницького призначений генеральним писарем. Кілька разів був послом до короля і до царя. У грудні 1659 — січні 1660 року їздив до Москви разом з Андр. Одинцем, М. Булигою та П. Дорошенком. Під час цієї поїздки його особисто супроводжувало 11 козаків.

Втратив посаду наприкінці 1660 року на користь більш лояльного до Речі Посполитої П. Тетері. Залишився військовим товаришем у Корсунському полку. На початку 1664 року був звинувачений у причетності до організації антипольського повстання на Правобережжі. Розстріляний у березні за наказом польського полковника С. Маховського.

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений з донькою генерального обозного Тимофія Носача.

Син Михайло був овруцьким городовим отаманом. Син Іван — новгород-сіверським гродським скарбником. Син Каленик — військовий товариш Стародубського полку у 1709 році. Нащадки Каленика носили прізвище Фецькевичів-Калієнків, мешкали на Чернігівщині, володіли селами Сидорівкою та Лебединцями.

Джерела[ред. | ред. код]

• Заруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648-1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011.
• Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія.  — Київ, 2010.