French
DeutschОфіційна емблема НАТО — Вікіпедія
| Офіційна емблема НАТО | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
 логотип НАТО | |
 | |
| Деталі | |
| Затверджений | |
| Девіз | |
| Використання | |
Офіційна емблема НАТО (англ. Official emblem of NATO) — офіційна емблема[1] міжнародної організації НАТО[2][3] з колом символізуючим єдність та співпрацю тодішніх 19 країн Північноатлантичного альянсу[4], де стилізована «троянда вітрів» компасу вказує на спільний шлях до миру, що обрали собі країни-члени НАТО[2][3]. Зображується білого кольору «компас» на темно-синьому тлі[2][3][4][5]. Зазначена емблема використовується як герб, і на прапорі НАТО[1].
Історія[ред. | ред. код]
Держсекретар Канади з зовнішніх зв'язків Лестер Пірсон мав невдалий намір представити ескіз емблеми НАТО на сесії Північноатлантичної ради в Лісабоні. У серпні 1952 р. це питання було передано у робочу групу з питань інформаційної політики НАТО, яка рекомендувала Північноатлантичній раді емблему для прапора НАТО[1].
Багато проектів емблеми були представлені, серед них срібний геральдичний щит з 14 зірками. Де щит символізував захист і заступництво, а дві сині смуги представляли Атлантику, і 14 зірок означали 14 тодішніх членів молодої організації НАТО. Але така конструкція вимагала постійних змін герба, щоразу як нові члени приєднувалися до Альянсу. Запропоновані ескізи не були прийняті[1].
Ідею дизайну зазначеної емблеми для прапору запропонував працівник Міжнародного секретаріату НАТО[1][4].
Тоді Північноатлантична рада виклала рекомендації для вибору емблеми НАТО для використання на прапорі. На їх думку емблема повинна бути доволі простою й вражати дизайном, ілюструвати традиції та ідеали співтовариства, що об'єднують членів НАТО[1]. Після невизначеності емблема НАТО остаточно була прийнята Північноатлантичною радою 14 жовтня 1953 р.[1]. А 28 жовтня 1953 р. Перший Генеральний секретар НАТО Гастінгс Ісмей публічно оголосив, що Північноатлантична рада прийняла дизайн для офіційної емблеми НАТО. І він пояснив, що символіка герба може бути описана як «чотирипроменева зірка, що представляє компас, який тримає нас на правильному шляху до миру, а коло представляє єдність, яка пов'язує 14 країн НАТО, синє ж тло представляє колір Атлантичного океану»[1].
Гасло[ред. | ред. код]
Тодішній Генеральний секретар НАТО пан Поль-Анрі Спаак згідно з геральдичною традицією попросив посла Бельгії в НАТО (у 1952–1976 роках) Андре де Старка підібрати для Північноатлантичного альянсу відповідне гасло. Андре де Старк пригадав фразу латинською мовою зі свого дитинства під час подорожі в католицьку Італію, перебуваючи у Сан-Джиміньяно. Отже, гасло НАТО вигадав пан Андре де Старк: «У раді дух вільний»[en] лат. Animus in consulendo liber[4].[6]
Даний символ НАТО був ухвалений Північноатлантичною радою НАТО у жовтні 1953 року як офіційний символ Північноатлантичного альянсу[5]. Після чого в м. Парижі відбулася церемонія першого підняття прапору[4].
У публікації в «Нью-Йорк Таймс» 29 січня 1958 р. офіційний представник НАТО писав:
 | Насправді, ґеральдично емблема на щиті має восьмипроменеву зірку (клини) з прямими лініями, які перетинаються в одній точці, що представляє чотири напрямки компасу ... організація була заснована щоби без використання війни зупинити комуністичну агресію в Європу ... продовжувати наполегливо радянський розпад, що є найнадійнішим мірилом успіху НАТО |  |
З моменту свого створення, емблема НАТО була модернізована лишень один раз[1].
Галерея[ред. | ред. код]
-
емблема НАТО на шевроні Центральної групи військ -
-
-
емблема НАТО на шевроні Корпусу Швидкого Розгортання (Іспанія) -
емблема НАТО на шевроні Сил швидкого реагування НАТО -
емблема НАТО на шевроні Штаб-квартири Союзних Сухопутних військ (Шлезвіг-Гольштейну і Ютландії) -
емблема НАТО на шевроні розвідувального центру «NIFC» -
емблема НАТО на шевроні саперів Центру передового досвіду «C-IED COE» -
емблема НАТО на шевроні Повітряного та Космічного операторського центру -
емблема НАТО на шевроні Багатонаціонального батальйону «NATO MN MP BAT»
.png)
Див. також[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Офіційна емблема НАТО |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Військові емблеми НАТО |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к «The Birth of the Emblem», на офіційному сайті НАТО [Архівовано 2016-09-12 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в «Довідник НАТО», Public Diplomacy Division, Brussels-Belgium, 2006 р. ISBN 92-845-0184-9 стор. 3 (укр.)
- ↑ а б в «Довідник НАТО», Office of Information and Press, Brussels-Belgium, 2001 р. ISBN 92-845-0166-X стор. 4 (укр.)
- ↑ а б в г д «Эмблема и девиз НАТО» (рос.)
- ↑ а б «Історія виникнення та сучасний стан НАТО», Офіційний сайт міста Первомайськ [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ На початку гасло знаходилося на стіні великого залу з овальним столом, напр: North Atlantic Council Meeting at the level of Defence & Foreign Ministers. Brussels, Belgium, 12 December 1979, motto
Джерела[ред. | ред. код]
- «Довідник НАТО», Public Diplomacy Division, Brussels-Belgium, 2006 р. ISBN 92-845-0184-9 (укр.)
- «Довідник НАТО», Office of Information and Press, Brussels-Belgium, 2001 р. ISBN 92-845-0166-X (укр.)
Посилання[ред. | ред. код]
- «The Birth of the Emblem», на офіційному сайті НАТО (англ.)
- «Історія виникнення та сучасний стан НАТО», Офіційний сайт міста Первомайськ (укр.)
- «Эмблема и девиз НАТО» (рос.)
