П'ятигорськ — Вікіпедія

місто П'ятигорськ
Герб Прапор
Розташування міста П'ятигорськ
Розташування міста П'ятигорськ
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ставропольський край
Муніципальний район Кавказькі Мінеральні Води
Код ЗКАТУ: 07427000000
Код ЗКТМО: 07727000001
Основні дані
Час заснування 1780
Статус міста 1830
Населення 140105 чол. (2008)
Площа 97 км²
Поштові індекси 357500
Телефонний код +7 8793(3)
Географічні координати: 44°01′59″ пн. ш. 43°03′00″ сх. д. / 44.03333300002777406° пн. ш. 43.05000000002777227336991928° сх. д. / 44.03333300002777406; 43.05000000002777227336991928Координати: 44°01′59″ пн. ш. 43°03′00″ сх. д. / 44.03333300002777406° пн. ш. 43.05000000002777227336991928° сх. д. / 44.03333300002777406; 43.05000000002777227336991928
Часовий пояс +5
Найближча залізнична станція П'ятигорськ
Влада
Вебсторінка Офіційний сайт міста
Міський голова т.в.о Ворошилов Дмитро Юрійович

Мапа


CMNS: П'ятигорськ у Вікісховищі

Церква Лазаря Чотириденного. П'ятигорськ, фото 1958 року.
Будинок Лєрмонтова — тут він прожив останні 2 місяці життя. Типова українська хатня архітектура

П'ятиго́рськ (П'ятигірськ, рос. Пятигорск) — місто крайового підпорядкування в Ставропольському краї, Росія, на Терщині, розташоване біля підніжжя Кавказьких гір (Північний Кавказ), на берегах річки Підкумок. З 2010 також є адміністративним центром Північно-Кавказького федерального округу.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване 1780 року, у тому числі вихідцями з України.

Населення — 139 700 мешканців (2005), з передмістями — 191,5 тис.

Площа міськради — 97 км². До складу міськради входять робітничі селища Свободи[ru] і Горячеводськ[ru], а також 5 сільських населених пунктів

П'ятигорськ є найбільшим містом-курортом і одним із центрів поліцентричної агломерації КавМінВоди[ru], населення якої 670 тис. мешканців (2005). Із групи курортів КавМінВоди[ru] П'ятигорськ має найрізноманітніші природні лікувальні ресурси. Тут є понад 40 мінеральних джерел, різних за температурою і хімічним складом води. Із розташованого поблизу Тамбуканського озера видобувають сульфідну мулову грязь. Сприятливі кліматичні умови, які складаються влітку і на початку осені, дозволяють використовувати їх для кліматотерапії. Проте з усіх лікувальних факторів П'ятигорська найбільше значення мають його мінеральні джерела, історія відкриття, вивчення і використання яких нерозривно пов'язана з історією становлення курорту.

17 травня 1894 року відкрита залізнична станція П'ятигорськ. Саме в цей день розпочато регулярний рух поїздів на дільниці Мінеральні Води — Кисловодськ[1].

У П'ятигорську діє вузькоколійний трамвай (у Росії такі трамваї є тільки у П'ятигорську та Калінінграді).

Місто розташоване переважно на правому березі річки Підкумок. Висота над рівнем моря становить близько 600 метрів. Найвища точка в околицях міста — вершина гори Бештау — 1401 м. Також у нинішніх межах міста розташовані вершини гір [ru] (та гірка-відріг [ru]), [ru], [ru], Козачка, Дубровка та ін.

Бальнеологічний курорт з радіоактивними мінеральними джерелами. Харчова, швейна та взуттєва промисловість. Є лінгвістичний[ru], Фармацевтичний[ru] та Політехнічний інститути (останній — нині у складі Північно-Кавказького федерального університету), а також низка новостворених філій ВНЗ центральної Росії; краєзнавчий музей, будинок-музей Михайла Лермонтова.

Культура[ред. | ред. код]

П'ятигорський краєзнавчий музей заснований у 1903 році є одним з найстаріших музейних закладів не тільки на Ставропіллі, а і всьому Північному Кавказі.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]