П'ять принципів мирного співіснування — Вікіпедія

«Панча шила» (палі: pañca-sīla; санскр. pañca-śīla, буквальні «п'ять чеснот», «п'ять обітниць») — п'ять принципів мирного співіснування, які були вперше проголошені в індійсько-китайській угоді 1954.

Включають:

  1. взаємна повага територіальної цілісності та суверенітету;
  2. взаємний ненапад;
  3. невтручання у внутрішні справи один одного;
  4. рівність і взаємні вигоди;
  5. мирне співіснування.

Принципи «панча шіла» мають виняткове значення у міжнародних стосунках, вони є складовою частиною багатьох важливих документів, які регламентують відносини між державами.

Джавахарлал Неру був одним з ініціаторів скликання Бандунзької міжнародної конференції країн Азії й Африки в Індонезії у квітні 1955. У підсумкових документах конференції втілилися принципи «панча шіла», було засуджено расову дискримінацію та колоніалізм «в усіх його проявах, як зло, яке треба швидко ліквідувати».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]