П'єтро Беллотті — Вікіпедія

П'єтро Беллотті
італ. Pietro Bellotti
Автопортрет.
При народженні	італ. Pietro Bellotti
Народження	1625(1625) Вольчіано да Сало
Смерть	1700(1700)
	Гарньяно
Національність	італієць
Країна	Венеційська республіка
Жанр	побутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Діяльність	художник
Напрямок	реалізм, бароко
Роки творчості	1645-1699
Вплив на	Джакомо Черуті
Твори	побутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Роботи в колекції	Мауріцгейс, Далласький музей мистецтв, Національний музей у Варшаві, Національна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей у Кракові, музей Пікардіїd і Державна галерея мистецтв (Штутгарт)
П'єтро Беллотті у Вікісховищі

П'єтро Беллотті( італ. Pietro Bellotti 1625 (1627 ?), Вольчіано да Сало — 1700, Гарньяно ) — венеційський художник XVII ст.

Народився в провінції Брешиа, в містечку Волчіано (Ломбардія). Точної дати народження не збережено. Її позначають то як 1625 рік, то як 1627 рік.

У віці 12 років прибув у Венецію. З Венецією буде пов'язаний життям і творчістю до 1670 року, що не заважатиме мандрувати і працювати у різних містах і князівствах. Працював в майстерні художника Джироламо Форабоско (1605—1679). Форабоско працюав у реалістичній і статичній манері, був портретистом.

Починав як портретист і автор фантазійних портретів. З роками П'єтро Беллотті, що виробився у оригінала-портретиста, почав переносити портретні риси як у релігійні образа чи алегорії, так і у численні побутові картини-типи ( «Апостол Павло», «Плин часу», «Філософ з книгою», «Старий музика з випадковими слухачами» ). Більшість його персонажів підкреслено демократичного, неаристократичного прошарку. Він рано відкрив значущість старого обличчя людини і надзвичайно майстерно відтворював їх у різних сюжетах, іноді вдаючись до натуралізму. При цьому його художня манера далека від живописних технік і праці плямою голландця Рембрандта чи Ебергарда Кейля, котрі теж працювали з моделями похилого віку.

Виборов популярність і у період 1660-1663 рр. працював у Парижі, де його замовником був кардинал Мазаріні, італієць за походженням. 1663 року він повернувся у Венецію, де отримав посаду суперінтенданта князівських галерей Фернандо Гонзага в місті Мантуя. Відомо, що якісь замови художник виконав для папи римського Александра VIII.

Про останній період життя художника після 1664 року збережено мало відомостей. Так, у різних джерелах по різному називають місце його смерті.

• «Плин часу»
• «Старий паломник»
• «Філософ з книгою»
• «Філософ Анаксімандр»
• «Апостол Павло»
• «Алегорія жадоби»
• «Алегорія зими»
• «Венеція, Канал Гранде»
• «Старий селянин»
• «Старий жебрак»
• «Богиня долі, парка Лахеза»
• «Старий музика з випадковими слухачами»
• «Нічне свято на Сан П'єтро ді Кастелло у Венеції»
• «Філософ Діоген з ліхтарем»
• «Автопортрет з чаркою вина і золотим ланцюжком»

• 
  «Старий паломник», Художній музей (Даллас)
• 
  «Алегорія зими», Національний музей образотворчих мистецтв (Ріо-де-Жанейро)
• 
  «Філософ Анаксімандр»
• 
  «Філософ Діоген з ліхтарем»

• http://www.mutualart.com/Artist/Pietro-Belotti/41D855CBD11C255C/Artworks
• https://web.archive.org/web/20160304114813/http://www.bigli.com/quadro/55/pietro-bellotti/la-parca-lachesi.aspx
• Stefano Ticozzi, Dizionario degli architetti, scultori, pittori, intagliatori in rame ed in pietra, coniatori di medaglie, musaicisti, niellatori, intarsiatori d’ogni etá e d’ogni nazione' (Volume 1), Gaetano Schiepatti; numérisé par Googlebooks, 24 janvier 2007,‎ 1830. p. 130(https://books.google.com.ua/books?id=0ownAAAAMAAJ&hl=ru)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єтро Беллотті

• Мистецтво Італії
• Сейченто
• Живопис бароко
• Караваджизм
• Беллотті