Пабло де Сеспедес — Вікіпедія

Пабло де Сеспедес
ісп. Pablo de Céspedes
Умовний посмертний портрет Пабло де Сеспедеса, 1791 р., Національна бібліотека Португалії
При народженні ісп. Pablo de Céspedes
Народження 1538[1][2][…]
Алколеа де Торотеd, Гвадалахара, Кастилія-Ла-Манча, Іспанія
Смерть 26 липня 1608(1608-07-26)[4][5][6]
  Кордова, Андалусія, Іспанія
Національність іспанець
Країна Іспанія
Жанр релігійні і вівтарні композиції
Навчання університет Комплутенсе у місті Алькала де Енарес, Іспанія, потім у папському Римі
Діяльність художник, мистецтвознавець, скульптор, архітектор
Напрямок маньєризм
Роки творчості 1558—1607
Вплив Мікеланджело, Себастьяно дель Пьомбо, Джуліо Романо, римські маньєристи
Твори вівтарі, релігійні композиції
Роботи в колекції Museum of Fine Arts of Córdobad і Музей мистецтв Індіанаполіса

CMNS: Пабло де Сеспедес у Вікісховищі

Пабло де Сеспедес (ісп. Pablo de Céspedes, 15381608, Кордова) — іспанський священник, літератор, скульптор, архітектор, художник XVI століття.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Пабло де Сеспедес народився неподалік міста Кордова. Його батьком був Алонсо де Сеспедес, сина назвали на честь апостола Павла. З боку матері він походив з дворянського стану. Тривалий час він мешкав у родича з боку матері, що був каноніком собору у місті Кордова. За припущеннями, він мешкав там до 18 років.

Університет і перші відвідини Італії[ред. | ред. код]

1556 року він був прийнятий до студентів престижного у Іспанії університету міста Алькала де Енарес, де отримав фундаментальну освіту як для особи середини XVI ст. Він говорив щонайменше двома мовами окрім іспанської — латиною та італійською. Ймовірно, до цього періоду належать і його перші літературні твори.

Вперше він відвідав Італію 1559 року, де оселився у папському Римі. Окрім молитов, молодик використав перебування у папській столиці для вивчення італійського мистецтва, познайомився із римським художником Федеріко Цуккарі, почав працювати у його майстерні помічником. Згодом він повернувся до Іспанії.

20 років у Італії[ред. | ред. код]

Не збережено достеменних свідоцтв про рік виїзду у Італію вдруге і причини до подорожі. За цим стоїть таємниця і бажання самого Пабло де Сеспедеса приховати якісь факти з власної біографії.

Він мав якісь стосунки з досить широкими особами серед священиків, серед котрих був і Карранса де Міранда, архієпископ з міста Толедо. Інквізиція слідкувала за архієпископом і при нагоді перехопила його листування, а сам Карранса де Міранда був притягнутий до інквізиції. Звинувачення у невідповідності думок і вчинків упало й на Пабло де Сеспедеса. Він би негайно був би заарештований іспанськими інквізиторами, аби не його перебування у Італії. Турбуючись про власне життя, Пабло де Сеспедес затримався у Італії на 20 років, де атмосфера була більш вільною для розумних і обережних священиків.

У Римі почала формуватись незвична для іспанців того часу особистість Пабло де Сеспедеса. Він наполегливо працював, вивчав основи архітектури, скульптури і живопису. Пабло де Сеспедес був серед небагатьох іспанських митців, що знав техніку створення фресок, котрі не отримали розповсюдження у самій Іспанії. Фрескистами у Іспанії XVI ст. працювали переважно емігранти-італійці. Згодом з Пабло де Сеспедеса виробилась ренесансна особистість з ознаками універсальності, котру мали Леон Баттіста Альберті та Мікеланджело Буонарроті, лише меншу за масштабом і без їхніх широких можливостей. Про знання творів Мікеланджело свідчать його малюнки.

Фрески в каплиці церкви Триніті-дей-Монті, Рим[ред. | ред. код]

Серед збережених творів римського періоду — цикл фресок у одній з каплиць римської церкви Триніті-дей-Монті, виконані у співпраці з художником Чезаре Арбазія. Вони монументальні за характером і присвячені сценам з біблії і зображенням євангелістів.

Останні роки у Кордові. Художник і добродій[ред. | ред. код]

Пабло де Сеспедес повернувся до Іспанії 1577 року, коли про нього призабули і пристрасті і підозри вщухли.

Сучасникам він був відомий і як художник, і як літератор. Серед його літературних творів — «Роздуми про порівняння стародавнього і сучасного мистецтва» та «Поема про живопис». Остання була надрукована у творі Франсіско Пачеко 1649 року. Пабло де Сеспедес був серед тих, хто знайомив небагатьох іспанських читачів з італійськими художниками.

Він оселився у Кордові і отримав посаду каноніка кафедрального собору. Відомо, що він продовжував власні архітектурні розшуки і теоретизував щодо вигляду храму царя Соломона. Більш цікавою для нас була його діяльність як благодійника і громадського діяча: у Кордові він керував хором, заснував у місті художню школу і сам працював дизайнером, робив ескізи до архітектурних споруд, до скульптурних рельєфів і створював образа для церков. Низка його картин або маловідома, або пропала, або приписана іншим майстрам.

Помер у місті Кордова 26 липня 1608 року.

Малюнки Сеспедеса[ред. | ред. код]

Обрані твори (галерея)[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Falley D'Este Lauriane, «Les fresques de Pablo de Céspedes à l'église de la Trinité-des-Monts à Rome», dans Mélanges de l'École française de Rome. Italie et Méditerranée, t. 102, no 1, 1990, p. 43-76.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пабло де Сеспедес