French
DeutschПавленко-Черниченко Ганна Іванівна — Вікіпедія
| Павленко-Черниченко Ганна Іванівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 8 грудня 1919 Петриківка, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР | |||
| Смерть | 2 лютого 2008 (88 років) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Працівник | Київський експериментальний кераміко-художній завод | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Мати | Павленко Параска Миколаївна | |||
| Брати, сестри | Павленко Віра Іванівна | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
Ганна Іванівна Павле́нко-Черниченко (помилково Галина; нар. 8 грудня 1919, Петриківка — пом. 2 лютого 2008, Київ) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1944 року[1]. Дочка художниці Параски Павленко, сестра художниці Віри Павленко.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилась 8 грудня 1919 року у селі Петриківці (нині Дніпропетровська область, Україна). Перші уроки малярства отримала від своєї матері[2]. 1941 року закінчила Київську школу народних майстрів.
З 1944 по 1986 рік працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі[1]. Жила у Києві, в будинку на провулку Академіка Філатова, № 3/1, квартира № 60 та в будинку на вуиці Архітектора Вербицького, № 10-А, квартира № 163[3]. Померла у Києві 2 лютого 2008 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працювала в галузі декоративного мистецтва (петриківський розпис). Виконувала декоративний розпис на фарфорових та керамічних виробах — вазах, тарелях, сервізах для чаю та кави, сувенірах; декоративні панно на папері. Авторка художніх листівок, книжкової графіки, ескізів розписів тканин[2]. Серед робіт:
- сервіз «Ювілейний» (1969);
- таріль «Синій травень» (1970);
- ваза «Мальва» (1970);
- сервіз «Вечірній» (1973);
- ваза «Наталка» (1974);
- ваза «325 років возє’днання» (1979, форма Ярослави Козлової).
Розписала бібліотеку Національного музею російського мистецтва у Києві; у 1960-ті роки створила вітражі у Музеї українського народного декоративного мистецтва.
До 100-літніх роковин з дня смерті Тараса Шевченка виконала орнаментальний розпис декоративної вази з портретом поета (порцеляна, надполивний розпис, золочення; автор форми — Лідія Митяєва; Національний музей українського народного декоративного мистецтв).
Брала участь у республіканських виставках з 1936 року, всесоюзних — з 1938 року, зарубіжних — з 1937 року.
У колекції відділу кераміки і скла Національного музею українського народного декоративного мистецтва у Києві нараховується 273 одиниці порцелянових виробів авторства художниці, та 154 одиниці декоративних розписів на папері. Велика інтер'єрна ваза, розписана нею, прикрашала представництво України в Організації Об'єднаних Націй[1].
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР[4];
- Орден Трудового Червоного Прапора (1971; за особисті творчі здобутки і вагомий внесок у вітчизняне декоративно-прикладне мистецтво)[1];
- Заслужений майстер народної творчості УРСР з 1977 року;
- Премія імені Катерини Білокур за 1994 рік[1].
Плутанина з іменем[ред. | ред. код]
У різних джерелах її називають Ганною або Галиною. Імовірно ім'я Галина помилково почала застосовувати мистецтвознавиця Наталія Глухенька у 1973 році[5] (написані прописом, ці імена могли переплутати), того року в іншій книжці правильно використавши ім'я Ганна[6]. У подальшому це призвело до помилкового використання імені Галина в деяких джерелах[7][8]. Але з низки надійних джерел випливає, що справжнім ім'ям художниці є Ганна[9][6][10][11][12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Лампека М. Порцеляна Київського експерементального керамікохудожнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ — початку ХХІ століть. Київ. 2021.
- ↑ а б Декоративний розпис Галини Павленко-Черниченко / Національний музей українського народного декоративного мистецтва.
- ↑ Черниченко Ганна Іванівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, С. 158.
- ↑ Олена Корусь. Ганна Павленко-Черниченко. До 100-річчя мисткині / Музейний простір.
- ↑ Глухенька Н. Петриківські розписи. Київ: Мистецтво, 1973.
- ↑ а б Глухенька Н. Пата Тетяна. Київ: Мистецтво, 1973. 93 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 15 жовтня 2019.
- ↑ Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001 (2004). 216 с.
- ↑ Декоративний розпис Галини Павленко-Черниченко. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
- ↑ Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с., іл.
- ↑ Бутник-Сіверський Б. Пелагея Глущенко. Київ: Мистецтво, 1977.
- ↑ Петриківський розпис: Книга-альбом / упорядник О. І. Шестакова. Київ: Мистецтво, 2015 (2016). 240 с.
- ↑ Лампека М. Петриківська орнаментика на київській порцеляні // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. — 2013. — Вип. 5. — С. 272—279 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Павленко // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 716.;
- Павленко-Черниченко Галина Іванівна // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 348.;
- Павленки // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 169.
- Павленки // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 439. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Анна Титаренко. Павленко-Черниченко Ганна Іванівна // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 749.
| |||||||||||||||||||||||||||||
