Пай-Хой — Вікіпедія

'Пай-Хой' — старий, дуже зруйнований гірський кряж в центрі Югорського півострова, має довжину близько 200 км від північної частини Полярного Уралу до протоки Югорський Шар. Частина кряжа знаходиться на острові Вайгач, що розділяє Баренцове море і Карське море.

Найвища точка кряжу — гора Морєїз (467 м над рівнем моря). Пай-Хой складений кристаличними сланцями і осадковими пісковиковими породами, мергелями і вапняками. В межах однієї з кристалічних структур зберігся слід імпактного кратера Кара діаметром близько 65 км.

Рослинність представлена каменістою гірською тундрою, нижче на схилах — мохово-лишайникова, травяниста, рідше — чагарникова тундра..

Вперше для європейців відкрила хребет Пай-Хой і склала його перший геологічний і біологічний опис науково-дослідницька експедиція під керівництвом Гофмана Ернста Карловича (1847—1853).

Джерела[ред. | ред. код]

• Соч.: Общая ориктогнозия, или учение о признаках минералов, К., 1840;
• Северный Урал и береговой хребет Пай-Хой, т. 1-2, СПБ, 1853-56 (совм. с М. Ковальским);
• Об гипсометрических отношениях хребта Уральского, пер. с нем., СПБ, 1860.