Палата громад (Ірландія) — Вікіпедія

Палата громад парламенту Ірландії (англ. The Irish House of Commons) – нижня палата парламенту королівства Ірландія, а потім лордства Ірландія. Існувала у 1297 – 1800 роках. Верхньою палатою цього парламенту була Палата лордів. Палата громад обиралася прямим голосуванням, але на основі дуже обмеженого права голосу. По суті правом голосу і правом бути депутатами володіли англійські колоністи та їх нащадки (так звані «старі англійці», а потім і «нові англійці», а корінне населення Ірландії було практично позбавлене і права голосу і права бути депутатами). Права бути депутатом Палати громад з 1691 року були позбавлені католики, хоча вони становили більшість населення Ірландії. Ірландська виконавча влада, що була відома як адміністрація Дублінського замку і працювала під керівництвом лорд-лейтенанта Ірландії, була підзвітна не Палаті громад, а уряду Англії (потім Великої Британії). Але головний секретар Ірландії зазвичай був депутатом парламенту Ірландії. У Палаті громад роботу очолював спікер. 1 січна 1801 року Палата громад і парламент Ірландії в цілому припинили своє існування внаслідок прийняття Унії – Об’єднання Ірландії та Великої Британії в єдине королівство – Об’єднане Королівство Великої Британії та Ірландії зі створенням спільного парламенту.

Право голосу[ред. | ред. код]

Голосувати за депутатів і бути депутатами Палати громад парламенту Ірландії мали право тільки чоловіки. У 1691 – 1800 роках католики були позбавлені як права голосу так і права бути депутатами. У цей період право бути депутатами мали тільки чоловіки протестантського англіканського віросповідання. Люди, що сповідали інші релігії (юдаїзм, іслам і т. д. чи були атеїстами) теж не могли бути депутатами. У графствах Ірландії право голосу мали тільки власники прибутків більше ніж 40 шилінгів, у виборчих округах право голосу мали тільки люди з виборчих корпорацій – дуже обмежена група людей. Більшість виборчих округ були «кишеньковими» - належали як приватна власність якомусь аристократу. У деяких округах право голосу мали тільки так звані потваллопери – голови родин, що володіли домом та вогнищем (буквально казанком та стіною). В інших округах право голосу мали фріхолдери – вільні власники землі. Тільки в окремих округах виборцями були фрімени – всі вільні люди.

Скасування[ред. | ред. код]

Палата громад була скасована відповідно до Акту Союзу 1800 року, який об’єднав Королівство Ірландія з Королівством Великої Британії, утворивши Об’єднане Королівство Великої Британії та Ірландії з 1 січня 1801 року. Ірландська палата громад засідала востаннє в Будинку парламенту в Дубліні 2 серпня 1800 року. Сто її депутатів було призначено або кооптовано до складу Палати громад Великої Британії, утворивши Палату громад Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірландії. Покровителям «кишенькових» виборчих округ, які були позбавлені виборчих прав відповідно до Акту Союзу, було присуджено 15 000 фунтів стерлінгів кожному в якості компенсації.

Спікер Палати громад[ред. | ред. код]

Спікер палати громад парламенту Ірландії був головою палати та її найвищою посадовою особою. Ця посада мала значну владу та престиж, і за відсутності уряду, який обирався з Палати громад і відповідав перед нею, він був домінуючою політичною фігурою в парламенті. Останнім спікером Палати громад був Джон Фостер. Див. також статтю Спікер палати громад парламенту Ірландії. Детальніше: Список спікерів Палати громад парламенту Ірландії.

Виборчі округи[ред. | ред. код]

Кількість виборчих округ спочатку була невеликою (у 1603 році існувало лише 55 округ), але потім була подвоєна в часи королівської династії Стюартів (1603 – 1690). На час утворення Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірландії в 1800 році і скасування парламенту Ірландії було 150 виборчих округ, у кожному з яких обиралося по два депутати:

• 32 виборчі округи графств;
• 8 повітових виборчих округ;
• 109 міських виборчих округ;
• виборча округа Дублінського університету.

Відповідно до Акту Унії 1801 року в Палаті громад Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірландії було 100 депутатів від Ірландії. Виборчі округи були адаптовані з округ Палати громад Ірландії таким чином:

• 32 виборчі округи графств з двома депутатами в кожному;
• 2 окремі виборчі округи;
• міста Корк та Дублін, обидва з двома депутатами;
• 31 виборча округа по одному депутату;
• Дублінський університет, з одним депутатом.

Відставка депутатів[ред. | ред. код]

До 1793 року депутати не могли відмовитись від своїх місць в Палаті громад. Вони могли припинити своє депутатство внаслідок чоритьох причин:

• смерть
• вигнання
• прийняття сану священика
• отримання перства і місця в Палаті лордів

У 1793 році було прийнято способи відставки та відкликання депутатів. Також отримання певних державних посад автоматично припиняло депутатство в палаті громад.

Відомі люди, що були депутатами Палати громад[ред. | ред. код]

• Генрі Ґраттан – продовжив роботу в якості депутата Палати громад Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірландії
• Бойл Рош - «батько» ірландських биків
• Артур Веллслі – пізніше став герцогом Веллінгтоном, переміг Наполеона I під Ватерлоо та обіймав посаду прем’єр-міністра Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірланддії. Він представляв свій сімейний район Трім, графство Міт у 1790 – 1798 роках.
• Вільям Коноллі - колишній спікер Палати громад, відомий не лише своєю роллю в парламенті, але й великим багатством, яке дозволило йому побудувати один із найкращих георгіанських будинків Ірландії – Кастелтаун-Хаус.
• Натаніель Клементс – урядовий і казначейський чиновник, керував великими фінансовими операціями в 1720 – 1777 роках від імені уряду, де-факто міністр фінансів у 1740 – 1777 роках, великий власник нерухомості та забудовник. Мав значний вплив на архітектуру георгіанського Дубліна та ірландського Палладіанського заміського будинку.
• Джон Філпот Каррен – відомий оратор, автор вислдовлювання: «Вічна пильність — ціна свободи».

Джерела[ред. | ред. код]

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (листопад 2023)

• Porritt, Edward (1963). The Unreformed House of Commons. Parliamentary Representation Before 1832. CUP Archive. pp. 185–187. Retrieved 23 July 2013.
• Johnston-Liik 2006, p. 222.
• Fiants Ire. Eliz. No 1530
• Hardiman, James (1842). "Appendix III: The lordes spirituall and temporall, counties, cytties, and borough-townes, as are answerable to the Parlyament in this realme of Ireland ; and souche as weare sommoned unto the Parlyament holden before the right honorable Sir John Perrot, knyght, Lord Deputie Generall of the realme of Ireland, xxvi. die Aprilis, anno regni Regine nostre Elizabeth, vicesimo septimo. A. D. 1585.". A Statute of the fortieth Year of Edward III., enacted in a Parliament held in Kilkenny, A. D. 1367, before Lionel Duke of Clarence, Lord Lieutenant of Ireland. Now first printed from a MS.in the Library of his Grace the Archbishop of Canterbury, Lambeth. With a Translation and Notes. Tracts relating to Ireland. Vol. II. Dublin: Irish Archaeological Society.
• Moody, T.W.; The Irish Parliament under Elizabeth and James I, Proceedings of the Royal Irish Academy, Vol 45 (1939) No 6, PP 72-76
• Moody, T.W.; Martin, F.X.; Byrne, F.J. (1991). Early Modern Ireland, 1534-1691. Oxford University Press. p. 166. ISBN 9780198202424.Inquisitionum in Officio Rotulorum Cancellariae Hiberniae Asservatarum Repertorium (Repertory of the Inquisitions of the Chancery of Ireland) Volume II, page xix 'An Order for the division, setting out and appoyntinge of the boundes, lymytts and circuits of sixe severall sheires or countyes within the pvince of Ulster within this realme of Ireland, viz. the countye of Tyron, the countye of Donnyngall, the countye of Fermanaghe, the countye of Colrane, the countye of Armaghe and the countye of Monohon ... the firste of September anno dei 1585, annoque d[omi]n[a]e Regin[a]e Elizabeth', 27mo'
• Betham, William (1830). Dignities, Feudal and Parliamentary. London: Thomas and William Boone. p. 262.
• "Turlough Lynagh (O'Neill)'s pretence to harm ... the new made county of Cavan" Proceedings and orders of the Chancellor, Council and Gentlemen of Meath and Dublin, August 21 1579, Calendar of the State Papers relating to Ireland, of the reigns of Henry VIII, Edward VI., Mary, and Elizabeth, Volume 2, 1574-1585 page 184
• "O'Reilly's country erected into the County of Cavan" Lord Deputy Perrot to Walsyngham, 16 November 1584, Calendar of the State Papers relating to Ireland, of the reigns of Henry VIII, Edward VI., Mary, and Elizabeth, Volume 2, 1574-1585 page 537
• Moody, T.W.; Martin, F.X.; Byrne, F.J. (1984). A New History of Ireland, Vol IX, Maps, Genealogies, Lists. Oxford University Press. p. 108.
• "Orders to be observed by Sir Nicholas Malby, Knight, for the better government of the Province of Connaght" Printed in O'Flaherty's Chorographical Description of West Or H-Iar Connaught: Written A.D. 1684 ed. Hardiman, P. 304
• An Act "whereby the King and Queen's Majesties, and the Heires and Successors of the Queen, be entituled to the Counties of Leix, Slewmarge, Irry, Glinmaliry, and Offaily, and for making the same Countries Shire Grounds." 3 & 4 Phil & Mar, c.2 (1556). The Act was repealed in 1962.
• ”Falkiner, Caesar Litton (1904). Illustrations of Irish history and topography, mainly of the seventeenth century. London: Longmans, Green, & Co. pp. 118–9. ISBN 1-144-76601-X.
• Maginn, Christopher (2012). William Cecil, Ireland, and the Tudor State. Oxford. p. 194.
• "The Annaley, formerly governed by O’Farrale Bane and O’Farrale Boy, is erected into a shire called Longford." Lord Chancellor and Council to the Queen, March 23, 1571,Calendar of the State Papers relating to Ireland, of the reigns of Henry VIII, Edward VI., Mary, and Elizabeth, Volume 1, 1509-1573, page 440
• Counties of Meath and Westmeath Act 1543 34 Henry VIII cap 1 (Ire) An Act for the division of Methe into two shires.
• Falkiner, Caesar Litton (1904). Illustrations of Irish history and topography, mainly of the seventeenth century. London: Longmans, Green, & Co. p. 117. ISBN 1-144-76601-X.
• Fiants Ire. Eliz. No 3003, 22 March 1577
• Moody, T. W.; Martin, F. X.; Byrne, F. J. (1984). A New History of Ireland, Vol IX, Maps, Genealogies, Lists. Oxford University Press. p. 108.
• Moody, T.W.; Martin, F.X.; Byrne, F.J. (1991). Early Modern Ireland, 1534-1691. Oxford University Press. p. 166. ISBN 9780198202424.