Палац Потоцьких (Львів) — Вікіпедія

Палац Потоцьких
м. Львів, вул. Коперника, 15
Фасад палацу
Архітектор	Луї Довернь[fr]
Замовник	Потоцькі
Нинішній власник	Львівська картинна галерея
Початок будівництва	1880
Збудовано	1889
Реконструйовано	1973—1974
Архітектурні стилі	класицизм

Пала́ц Пото́цьких — пам'ятка архітектури у Львові, розташована на вулиці Коперника, 15.

Історія палацу[ред. | ред. код]

Родина Потоцьких, продавши свій палац на площі Галицькій (нині відомий як палац Бесядецьких), придбала у 1822 р. нерухомість на вулиці Широкій (нині Коперника). На планах Львова XVIII — першої половини XIX ст. на цій дільниці видно розпланований город та кілька невеликих будівель.

Перший палац збудовано у стилі класицизму за проєктом архітектора Ігнатія Хамбреза. Це була двоповерхова прямокутна в плані будівля із високим дахом. Фасад симетричний з центральним ризалітом, увінчаним аттиком з балюстрадою. Перший ярус фасаду рустований, другий ярус ризаліту декорований шістьма парами іонічних пілястр.^[1] Власниками були Марія з Сангушків та її чоловік Альфред Юзеф Потоцький. Палац було розібрано у 1860—1861 рр. Однак спорудження нової резиденції затягнулось на три десятиріччя. Будівництво розпочалось лише у 1880 р.

Новий палац був збудований у стилі бароко, епохи французького короля Луї XIV за проєктом французького архітектора Луї Альфонса Рене Довернь (фр. Louis Dauvergne). Проєкт модифіковано львівськими архітекторами Юліушем Цибульським та Людвіком Балдвіном-Рамултом і реалізовано під їх керівництвом.^[2] 1892 року проєкт експонувався на будівельній виставці у Львові.^[3]

Родина Потоцьких — власники палацу[ред. | ред. код]

Марія Климентина з Сангушків (Maria Klementyna) (31 березня 1830 — 7 жовтня 1903, Львів) одружилася у 1851 року в містечку Славуті з Альфредом II Юзефом Потоцьким гербу Пилява (29 липня 1817, Ланьцут — 18 травня 1889, Париж) — графом, політичним діячем, маршалком Галицького Сейму, намісником Королівства Галичини та Володимирії, другим ординатом у Ланьцуті. Родина Потоцьких мала 4-ро дітей: Романа, Юлію, Климентину (Тишкевич) і Юзефа-Миколая.

Після завершення дипломатичної служби Альфред Потоцький присвятив подальше своє життя активній політичній діяльності в Галичині. Послом до Галицького Сейму був від свого першого обрання 1863 р. до своєї смерті у 1889 р. У 1875—1877 рр. був маршалком Галицького Сейму. Протягом 1875—1883 рр. був намісником Галичини. Відомий як меценат і палкий поціновувач французької архітектури. Альфред Потоцький замовив побудову резиденції, але помер передчасно у Парижі 18 травня 1889 р. Будову палацу завершив його син Роман Потоцький та дружина Марія.

Палац[ред. | ред. код]

Будівля виконана в стилі французького класицизму, цегляна, обштукатурена, Н-подібна у плані, з розвинутим центральним ризалітом та боковими крилами. Триповерхова, з мансардами. Фасади декоровані фігурними обрамленнями вікон та рустикацією, ліпними консолями балконів та балюстрадами. Парадний вхід оформлений арочним портиком з ліпниною та іонічними колонами. Ліпний декор авторства Петра Гарасимовича та, ймовірно, Леонарда Марконі.

На першому поверсі розміщені парадні зали для прийому гостей, в оформленні яких широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, розпис. З вулиці на подвір'я ведуть парадні монументальні ворота з двома флігелями, прикрашені картушем. Для прийомів у палаці Потоцьких були передбачені місця для під'їзду екіпажів, зали для зустрічей. З південно-західного боку біля палацу були збудовані з нетинькованої червоної цегли будівлі стайні з барельєфами коней та служб, з виходом на вул. Оссолінських (тепер Стефаника, 7а). Від сторони вул. Коперника палац відділяє огорожа з парадними воротами та флігелями для сторожі. Тильні ворота виходить на вул. Тиху. Загальна площа палацу становить 3100 м².

До 1879 року тут знаходився великий міський парк. Вже наприкінці XIX — на початку XX сторіч навколо палацу Потоцьких збудували цілу низку багатоповерхових будинків, частина з яких виходила передніми фасадами на вулицю, а тильними частинами в сторону палацу. Тому вид на палац Потоцьких залишився відкритим лише з вулиці Коперника. Наприкінці 1980-х років у палацовому парку влаштували шахту для прокладання тунелів підземного трамваю, і побудували непривабливу прибудову, у якій зараз знаходиться Музей мистецтва давньої української книги (вул. Коперника, 15а). З ініціативи Бориса Возницького 2010 поряд у парку було закладено Парк замків та оборонних споруд давньої України, де демонструються макети оборонних споруд у М 1:50.

Історична хронологія[ред. | ред. код]

У січні, лютому, березні 1919 року палац був резиденцією місії Бартелемі.^[4].

22 листопада 1919 р. на палац впав літак американського пілота Едмунда Ґрейвса, що брав участь в показових польотах над центром Львова з нагоди 1-ї річниці зайняття міста поляками. Падіння літака та вибух паливних баків спричинили пожежу верхніх поверхів та даху будинку.

Ремонт та реставрація палацу тривали до 1931 р.

У 1945—1972 рр. палац був у користуванні Інституту геології і геохімії горючих корисних копалин АН УРСР.

У 1972 році тут розмістився Палац урочистих подій (Львівський міський РАЦС).

У 1973—1974 рр. палац був на реставрації.

У 1996 році поряд із будівлею спорудили Львівський палац мистецтв.

У 2000-х рр. палац Потоцьких передали Львівській галереї мистецтв.

У лютому 2015 року в палаці Потоцьких відкрили каплицю із найстарішою іконою Львова.^[5]

З липня 2021 року в палаці Потоцьких знову можна одружитись, тут запроваджено послугу «шлюб за добу»^[6]

Світлини[ред. | ред. код]

Ліхтар поблизу входу	Фасад палацу	Тил палацу

Див. також[ред. | ред. код]

• Палац Потоцьких (Івано-Франківськ)
• Палац Потоцьких (Тульчин)
• Палац Потоцьких (Одеса)

Виноски[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Палац Потоцьких у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Палац Потоцьких у Вікісховищі?

• Палац Потоцьких, жертва свого часу — аерозйомка
• Палац Потоцьких 3D-віртуальний тур
• Пам'ятники містобудівництва та архітектури Української ССР. — Київ, Будівельник, 1983—1986 — том 3, с. 14

п о р Визначні пам'ятки Львова Загальне Львів (хронологія) Старе місто Сакральна архітектура Церкви та костели Вірменський собор (ансамбль: Дзвіниця Вірменського собору • Палац вірменських архієпископів • Колона святого Христофора • Монастир вірменських бенедиктинок • Вірменський банк • Вівтар «Голгофа») Комплекс Успенської церкви (Каплиця трьох святителів • Вежа Корнякта) Собор святого Юра Костел і монастир домініканців Церква Матері Божої Неустанної Помочі Преображенська церква Церква святих Ольги і Єлизавети Церква святого Миколая Церква святої Параскеви П'ятниці Церква Успіння Богородиці Храм святого Івана Хрестителя Костел і монастир кармелітів босих Костел Марії Магдалини Латинська катедра Костел Святого Антонія Костел єзуїтів Королівський арсенал Костел Бернардинців Копець Люблінської унії Монастир святого Онуфрія Шпиталь святого Лазаря Церква Володимира і Ольги Синагоги Велика міська Золота Роза Передміська Цорі-Ґілод Староцвинтарна Хасидим Шуль Хадашим Темпль Світська архітектура Палаци Палац Бандінеллі Палац Бєльських Палац губернаторів Палац Корнякта Палац Любомирських Палац Потоцьких Палац римо-католицьких архієпископів Палац Сапіг Палац Бесядецьких Кам'яниці Палац Сосновського Будинок вчених Палац латинських архієпископів Палац Бандінеллі Чорна кам'яниця Фортифікації Високий замок Міський арсенал Порохова вежа Цитадель Музеї Історичний музей Національний музей Галерея мистецтв Театри Оперний театр Театр імені Марії Заньковецької Навчальні заклади Львівський університет Львівська Політехніка Інше Бібліотека імені Стефаника Будинок Галицького намісництва Бригідки Вернісаж Головний залізничний вокзал Залізниця Підзамче — Личаків Лев Лоренцовича Митрополичі палати Тюрма на Лонцького Аптека «Під чорним орлом» Шотландська кав'ярня Старе місто Глинянська брама • Каплиця Боїмів • Площа Ринок • Проспект Свободи • Ратуша Парки Парк «Знесіння» Стрийський парк Бернарденгарден Парк Івана Франка Митрополичі сади Шевченківський гай (Кайзервальд) Цвинтарі Личаківський цвинтар Польський військовий меморіал Янівський цвинтар

п о р Замки та палаци Львівської області‎ збережені Тишкевичів (Броди) • Вільґельма Шмідта (Броди) • Бадені (Буськ) • Бруницьких (Великий Любінь) • Вишня (Фредрів-Шептицьких) • Гряда (Любомирських) • Жовква • Журавно (Скринських-Чарторийських) • Заклад (Скарбека) • Золочів • Кам'янка-Бузька (Мієрів) • Крукеничі (Дрогойовських) • Лівчиці (Лося) • Львів (арсенал) • Львів (лат. архієпископів) • Львів (р.-к. архієпископів) • Львів (Баворовських) • Львів (Бандінеллі) • Львів (Бесядецьких) • Львів (Бєльських) • Львів (Галицького намісництва) • Львів (губернаторів) • Львів (Дідушицьких) • Львів (Корнякта) • Львів (королівський арсенал) • Львів (Любомирських) • Львів (митрополитів) • Львів (Потоцьких) • Львів (Сапєг) • Львів (Сєменських-Левицьких) • Львів (Туркулів-Комелло) • Львів (цитадель) • Надиби (Тхуржницьких) • Неслухів (Дідушицьких) • Нижанковичі (Пані Грім) • Оброшине (архієпископів) • Олесько • Підгірці • Підгірці (Бруницьких) • Пустомити • Ракова (Козловецьких) • Роздол (Лянцкоронських) • Страхоцького (Рудники, Мостиська) • Свірж • Скелівка (Фельштин) • Сколе (Грьодлів) • Стара Сіль (Анна) • Тартаків (Урбанських) • Тулиголове (Балів) • Хирів (конвікт) • Чаплі • Червоне (Стшембошів) • Червоноград (Кристинопольський) частково збережені Броди • Дунаїв • Палац Потоцьких (Конюшків) • Поморяни • П'ятничани • Смереківка (Едерів) • Яворів руїни Винники • Добромиль • Комарно (Лянцкоронської) • Львів (Високий замок) • Муроване • Старе Село • Судова Вишня • Урич (Тустань) повністю зруйновані Андріївка • Белз • Білий Камінь • Борщовичі (Сємєнських) • Глиняни • Гологори • Городок • Деревня (Старжинських) • Жидачів • Журавно • Звенигород • Комарно • Крисовичі (Стадницьких) • Львів (Лева І) • Львів (Низький замок) • Малі Підліски (Папар) • Маркопіль • Міженець Любомирських) • Нова Скварява (Болоз-Антоневичів) • Пеняки • Підтемне • Поляни (Риків) • Радехів (Бадені) • Сокаль • Спас • Стрий • Тартаків • Ушковичі (Пєжхалів) • Хоробрів (Крушевських) • Щуровичі

Нормативний контроль Freebase: /m/05p7md5

Координати: 49°50′16″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.83778° пн. ш. 24.02694° сх. д. / 49.83778; 24.02694