Палац Розумовського (Батурин) — Вікіпедія

Палац гетьмана Кирила Розумовського
51°20′16″ пн. ш. 32°53′19″ сх. д. / 51.33778° пн. ш. 32.88861° сх. д. / 51.33778; 32.88861Координати: 51°20′16″ пн. ш. 32°53′19″ сх. д. / 51.33778° пн. ш. 32.88861° сх. д. / 51.33778; 32.88861
Тип	садиба[d] музей і пам'ятка архітектури національного значення України
Частина від	Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»
Країна	Україна
Розташування	Батурин
Адреса	Набережна, 1
Стиль	неокласицизм
Архітектор	Чарлз Камерон
Засновник	Кирило Розумовський
Засновано	1799-1803, 2009
Відкрито	щодня без перерв
Закрито	листопад-березень — у понеділок
Режим роботи	09:00 — 18:00 (каса — до 17:30)
Вартість	екскурсійне обслуговування (станом на травень 2023 року) дорослі: 100 грн з особи; учні та студенти: 50 грн з особи.
Відвідувачі	> 40 000 чол. на рік
Куратор	НІКЗ «Гетьманська столиця»
Палац Розумовського (Батурин) (Україна)
Палац Розумовського у Вікісховищі

Пала́ц ге́тьмана Кири́ла Розумо́вського — пам'ятка архітектури національного значення в місті Батурині Чернігівської області; частина палацово-паркового ансамблю; музей Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Зовнішні відеофайли
	Відеоекскурсія

Зовнішні аудіофайли
	Аудіоекскурсія

Історія[ред. | ред. код]

З 1794 р. Кирило Розумовський постійно проживає в Батурині. Саме тоді він і замислює будівництво грандіозного палацово-паркового ансамблю.

Палац гетьмана Кирила Розумовського — видатна пам'ятка доби класицизму. В Україні це єдина архітектурна споруда, зведена геніальним архітектором Чарльзом Камероном^[1]. Упродовж 1799—1803 рр. тут тривали масштабні будівельні роботи. Після смерті гетьмана, у 1803 році палац перейшов у власність його сина Андрія, який володів ним до своєї смерті (1836 р.). У 1824 році пожежа знищила майже всі інтер'єри споруди.

Питання подальшої долі гетьманського палацу підняв у 1908 р. на XIV Всеросійському Археологічному з'їзді в Чернігові Георгій Лукомський^[2].

У 1909 р. Батурин відвідав правнук Кирила Розумовського Каміл Львович Розумовський, який виділив кошти на реставрацію палацу, де хотів створити Музей народного мистецтва.

З 1911 р. палац перейшов під опіку «Товариства захисту і збереження в Росії пам'ятників мистецтва і старовини», на замовлення якого архітектор Андрій Білогруд зробив обміри і численні фотографії палацу, а також підготував проект його відбудови. Розпочалися реставраційні роботи, що тривали до 1913 р. — було повністю відновлено покрівлю палацу^[3].

Події Першої світової війни надовго відвернули увагу наукової спільноти від цього шедевру.

У серпні 1923 р. споруда постраждала від сильної пожежі. На початку ХХ ст. був розібраний один з флігелів^[4]. Під час Другої світової війни значних втрат зазнали фасадні стіни та архітектурно-декоративні елементи пам'ятки.

У другій половині ХХ ст. був розібраний інший флігель та повністю знищений гарний липовий парк. Центральна споруда всього комплексу — палац — зберігся. У ХХ ст. було здійснено кілька спроб відновлення палацу, які підтримали його стан, але жодна реставрація не була завершена.

У 2002 р. розроблено комплексну програму збереження пам'яток заповідника «Гетьманська столиця», реалізація якої розпочалася в 2003 р. Проект відбудови розробили фахівці інституту «УкрНДІпроектреставрація», роботи виконували спеціалісти корпорації «Укрреставрація». Замовником реставраційних робіт виступила Чернігівська обласна державна адміністрація.

В 2003—2008 рр. під егідою Президента України Віктора Ющенка та при благодійній участі українських меценатів палац Кирила Розумовського відреставрований.

Флігелі[ред. | ред. код]

Дві прямокутні будівлі, розташовані по обидва боки від палацу. Розміри флігелів — 19×44 м. Посередині ширини кожного флігеля проходив довгий коридор шириною 2 м, що поділяв будівлі на дві симетричні половини. Кімнати обох половин флігеля розташовувалися симетрично. На торцях споруди коридори першого поверху закінчувалися вхідними дверима. Одразу поряд із вхідними дверима знаходилися приміщення зі сходами на другий поверх. Другий поверх також мав коридорне планування. У кожному із флігелів находилося по 20 жилих кімнат, які опалювалися кахляними печами.

Архітектурним формам флігелів палацово-паркового ансамблю притаманні стильові риси класицизму.

Парк[ред. | ред. код]

Парк — складова палацово-паркового ансамблю, пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Відновлений у 2009 році.

Музейна експозиція в палаці[ред. | ред. код]

З 2009 р. тривала копітка робота над створенням в палаці музейної експозиції. 22 серпня 2009 р. палац гетьмана Кирила Розумовського урочисто відкрито Президентом України Віктором Ющенком.

Загальна площа палацу — 2 483 м², експозиційна — 1 065,3 м².

На першому поверсі розміщені виставкові зали, які репрезентують історичне минуле гетьманського Батурина через призму державницької діяльності Кирила Розумовського та історію будівництва і реставрації палацово-паркового ансамблю в Батурині.

Інтер'єри другого поверху відновлені за аналогами збережених робіт Чарльза Камерона.

У залах палацу гетьмана Кирила Розумовського експонується низка оригінальних експонатів: меблі та предмети інтер'єру, картини, ікони XVIII—ХІХ ст.

Серед оригінальних експонатів, що належали гетьману Кирилу Розумовському і його родині, в експозиції представлено:

• палаш лейб-компанійський XVIII ст., який належав Кирилу Розумовському. Палаш зберігався в родині Розумовських у Відні. Подарований прямим нащадком гетьмана Грегором Розумовським у день урочистого відкриття палацу 22 серпня 2009 р.
• печатка суконної фабрики Кирила Розумовського. XVIII ст.
• фрагменти надгробного пам'ятника гетьмана Кирила Розумовського. Скульптор Іван Мартос. 1805 р^[5].
• універсал гетьмана Кирила Розумовського про призначення сотником Переволочанським Стефана Лукомського. 9 жовтня 1763 р. Подарований прямим нащадком гетьмана Грегором Розумовським 8 квітня 2018 р.

Розписи стелі.	Гетьманська зала.	Камінна композиція.

Щорічні події[ред. | ред. код]

• Щорічний Обласний фестиваль-конкурс молодих виконавців імені Андрія Розумовського.

Проходить 22 жовтня з нагоди річниці з дня народження сина гетьмана Андрія Розумовського з метою популяризації культурного надбання родини Розумовських як видатних історичних діячів та меценатів, залучення молоді до скарбниці національної спадщини засобами музичного мистецтва.

• Щорічний науково-просвітницький захід «На гостинах у Гетьмана»[1].

Проходить 18 березня з нагоди річниці з дня народження Кирила Розумовського.

• Щорічний конкурс «Розум-Фест»[2].

Проходить у рамках відзначення річниці з дня народження Кирила Розумовського 18 березня з метою виявлення обдарованих дітей та молоді, залучення їх до словесної творчості та мистецтва, формування творчої культури молодих українців, збереження пам'яті про видатного українського гетьмана Кирила Розумовського.

Великі панорами палацу[ред. | ред. код]

Велика панорама палацово-паркового комплексу гетьмана К. Розумовського

Див. також[ред. | ред. код]

• Парк біля палацу К. Розумовського (Батурин)
• Палац Розумовського (Глухів)
• Розумовські

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Васильчиков А. А. Семейство Разумовских. — С.Петербург., — 1880. — Т 1. — 486 с.
• Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури та містобудування України. — К.: Техніка, 2000.
• Козьмян Г. К. Чарльз Камерон. — Л.: Лениздат, 1987.
• Лукомский Г. К. Батуринский дворец, его история разрушение и реставрация. — СПб., 1912.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Розумовського (Батурин)

•  Палац Розумовського у соцмережі «Facebook»
• Палац Розумовського у месенджері «Telegram»
• Палац гетьмана Розумовського
• Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» у соціальній мережі «Фейсбук»
• Чернігівська Русь та козацька столиця^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
• Президент ознайомився з ходом реставраційних робіт у Батурині
• Батурин. Фото
• Батурин. Відродження Палацу гетьмана Кирила Розумовського
• VIII музичний фестиваль-конкурс молодих виконавців у палаці гетьмана Кирила Розумовського http://prostir.museum/ua/post/42330

п о р Замки та палаци Чернігівської області‎ збережені Батурин (Кочубея) • Батурин (Розумовського) • Вишеньки (Рум’янцева-Задунайського) • Качанівка (Тарновських) • Любеч (Полуботка) • Новгород-Сіверський (монастир) • Седнів (Лизогубів) • Сокиринці (Галаганів) • Чернігів-Бобровиця (Глібова) • Чернігів (полкової канцелярії) руїни Ічня зруйновані повністю Батурин (Гончарівський) Бобровиця Диканька (Кочубея) Любеч Нова Басань Новгород-Сіверський Новий Биків Олексіївщина (Разумовського) Чернігів