Палладін Володимир Іванович — Вікіпедія
Палладін Володимир Іванович | |
---|---|
рос. Палладин Владимир Иванович | |
Палладін Володимир Іванович | |
Народився | 11 (23) липня 1859 Москва, Російська імперія |
Помер | 3 лютого 1922 (62 роки) Петроград, СРСР |
Поховання | Смоленське православне кладовище |
Місце проживання | Петроград, Миколаївська набережна 1 (1921 — 03 лютого 1922) |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | біохімік, ботанік, професор, хімік |
Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd |
Галузь | ботаніка, біохімія |
Заклад | Петербурзька академія наук |
Науковий ступінь | член-кореспондент (1905), академік (1914) |
Науковий керівник | Тимірязєв Климент Аркадійович |
Аспіранти, докторанти | Nikolay Maksimovd Львов Сергій Дмитровичd |
Членство | Російська академія наук[1] |
Відомий завдяки: | заснуванням школи фізіологів і біохіміків рослин |
Діти | Палладін Олександр Володимирович |
Палладін Володимир Іванович у Вікісховищі |
Палладін Володимир Іванович (11 (23) липня 1859 року, Москва,— 3 лютого 1922 року, Петроград) — російський ботанік і біохімік, академік Петербурзької академії наук (1914, член-кореспондент 1905). Основоположник школи фізіологів и біохіміків рослин (С. П. Костичев, М. О. Максимов, Д. А. Сабінін, С. Д. Львов, М. М. Іванов та ін.).
Батько Олександра Володимировича Палладіна, біохіміка, президента Академії наук УРСР в 1946—1962 роках.
Закінчив Московський університет (1883), учень К. А. Тімірязева і І. М. Горожанкіна. Професор Харківського (1889), Варшавського (1897), Петербурзького (1901—1914) університетів.
Один з творців теорії дихання рослин як сукупності ферментативних процесів, які здійснюються системою оксидаз і дегідрогеназ. Згідно з Палладіном, у першій фазі дихання проходить анаеробний розпад води та вуглеводнів і відновлення так званих дихальних хромогенів, які служать акцепторами і переносниками водню. В другій фазі — кисень з повітря окислює хромогени, які при цьому перетворюються в дихальні пігменти.
Вивчав процеси утворення ферментів і координацію їхніх дій.
- Палладин В. И., проф. Физиология растений / с 5 портретами и 182 рисунками в тексте. — 6-е изд. — СПб. : Изд. А. С. Суворина, 1911. — X + 356 с.
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Бубырева В. А., Гельтман Д. В. В.Л. Комаров и Санкт-Петербургский университет, Vladimir L. Komarov and St. Petersburg University // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 4. — С. 68–94. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14004