French
DeutschПальченко Євгеній Михайлович — Вікіпедія
| Євген Пальченко Євген Михайлович Пальченко | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 22 січня 1999 (25 років) с. Ометинці, Немирівський район, Вінницька область, Україна | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного | |
| Псевдо | «Пісня» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Євген Михайлович Пальченко (нар. 22 січня 1999, с. Ометинці, Вінницька область) — український військовослужбовець, старший лейтенант, командир танкової роти 59 ОМПБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив школу в родинному селі Ометинці.
Вирішив обрати фах військового за прикладом старшого брата, який закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
Після завершення 11-го класу школи подав документи до 3 навчальних закладів військового спрямування (у Львові, Житомирі та Києві), а також у Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
На 2-му курсі навчання познайомився з майбутньою дружиною.
Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультеті «Бойового застосування військ» на посаду «Загальновійськовий командир танкового пірозділу». Після випуску з академії отримав звання лейтенант і проходив службу у 59 ОМПБр на посаді командира танкового взводу.
Згодом за наказом командира частини був призначений командиром танкової роти.
Під час російського вторгнення в Україну 2022 року старший лейтенант Євген Пальченко наприкінці лютого, керуючи взводом танків, допоміг особовому складу бригади вийти з оточення під Олешками, три дні утримував оборону місцевого мосту, знищив ворожу техніку, а також обороняв Мішково-Погорілове на в'їзді до Миколаєва[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» військовослужбовцям і рідним загиблих захисників, які були удостоєні звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 23 травня.
- ↑ Указ Президента України від 2 березня 2022 року № 94/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Для нас це вітчизняна війна, і ми знаємо, чим такі війни закінчуються для загарбників — звернення Президента України // Офіс Президента України. — 2022. — 3 березня.
- Олехнович, А. 23-річний Євген Пальченко прикрив вихід бригади з оточення // АрміяInform. — 2022. — 3 березня.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Херсон здали чи захищали? Бій, за який Зеленський дав героя на YouTube // НикВести. — 2022. — 20 червня. |
| | Герой України Пальченко про оборону Херсона, російську армію та майбутню перемогу на YouTube // Українська правда. — 2022. — 3 липня. |
|
