Палієнко Едуард Тимофійович — Вікіпедія

Палієнко Едуард Тимофійович
Народився 20 вересня 1935(1935-09-20)
Севастополь, Кримська АРСР, РСФРР, СРСР
Помер 29 червня 2021(2021-06-29) (85 років)
Київ, Україна
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність геоморфолог, викладач університету
Alma mater Географічний факультет Київського університету
Галузь геоморфологія
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат географічних наук (1964)
У шлюбі з Палієнко Валентина Петрівна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Палієнко.

Палієнко Едуард Тимофійович (20 вересня 1935 — 29 червня 2021) — український геоморфолог, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 вересня 1935 року в Севастополі. Закінчив 1958 року географічний факультет Київського університету, у 1964 році аспірантуру. У 1958—1961 роках геоморфолог польової експедиції Управління геології та охорони надр Туркменської РСР (Ашхабад).

З 1964 року доцент кафедри землезнавства та геоморфології Київського університету. Кандидатська дисертація «Рельєф Західного Копетдагу та історія його розвитку» захищена у 1964 році. Читає курси: «Пошукова та інженерна геоморфологія», «Загальна палеографія антропогену», «Методика вивчення рельєфу в школі», «Космічне землезнавство», «Геоморфологія та палеогеографія», «Основи екології». Розробив основи інженерної геоморфології як науки, її структуру, методичні засади.

Вперше в Україні теоретично обґрунтував та провів застосування інженерно-геоморфологічного аналізу при проектуванні та будівництві Північно-Кримського каналу, каналу Дунай — Дністер, Стрийського протисельового водосховища. Науковий керівник експедицій по проектуванню каналу Дунай — Дніпро та Каракумського і Північно-Кримського каналів. Очолює Раду ветеранів війни та праці географічного факультету.

Дружина — Палієнко Валентина Петрівна.

Пішов із життя Едуард Тимофійович 29 червня 2021 року[1].

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений медалями: бронзовою медаллю ВДНГ СРСР у 1984 році, «Ветеран праці», «В пам'ять 1500-річчя Києва», нагрудним знаком «Відмінник освіти» у 2009 році.

Наукові праці[ред. | ред. код]

Автор близько 260 наукових праць, 5 монографій, у співавторстві 25 монографій, близько 20 кінофільмів на науково-навчальну тематику. Основні праці:

  1. (рос.) Поисковая и инженерная геоморфология: Підручник. — К., 1978.
  2. Формування геоморфологічних знань у школярів. — К., 1986.
  3. (рос.) Геоморфология Украинской ССР: Учебник. — К., 1990 (у співавторстві).
  4. (рос.) Геология шельфа Украинской ССР. История и методика изучения. — К., 1982 (у співавторстві).
  5. (рос.) Экологическая геология Украины. — К., 1993 (у співавторстві).
  6. Сучасна динаміка рельєфу України. — К., 2005.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ Книга пам'яті Університету : [укр.] : [арх. 30.06.2021] // Київський національний університет імені Тараса Шевченка : вебсайт. — 2021. — 30 червня. — Дата звернення: 30 червня 2021 року.

Література[ред. | ред. код]

  1. Дослідник таємниць земних катастроф. // Трибуна лектора, 1989, № 12.
  2. Пошана вчителю / В. В. Стецюк, В. М. Недільченко, Ю. А. Сілецький, М. О. Мороховський. К. 2005.
  3. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Палієнко_Едуард_Тимофійович&oldid=34163986