Пам'ятник Александрові Фредру (Вроцлав) — Вікіпедія

Пам'ятник Александрові Фредру


51°06′34″ пн. ш. 17°01′52″ сх. д. / 51.10965700002777368° пн. ш. 17.03129900002777930° сх. д. / 51.10965700002777368; 17.03129900002777930Координати: 51°06′34″ пн. ш. 17°01′52″ сх. д. / 51.10965700002777368° пн. ш. 17.03129900002777930° сх. д. / 51.10965700002777368; 17.03129900002777930
Тип пам'ятник
Країна  Польща
Розташування Вроцлав
Матеріал бронза
Засновано 1897
Пам'ятник Александрові Фредру (Вроцлав). Карта розташування: Польща
Пам'ятник Александрові Фредру (Вроцлав)
Пам'ятник Александрові Фредру (Вроцлав) (Польща)
Мапа

CMNS: Пам'ятник Александрові Фредру у Вікісховищі

Пам'ятник Александрові Фредру — пам'ятник польському комедіографу, поету та мемуаристу графу Александру Фредру, що нині знаходиться на Ринковій площі у Вроцлаві. Був побудований у 1897 році й до кінця Другої світової війни розташовувався на Академічній площі у Львові.

Вигляд[ред. | ред. код]

Александер Фредро, відлитий у бронзі на постаменті з теребовлянського пісковику, вкритому з трьох боків написами, сидить на стільці чи кріслі в чумарці. Поет тримає в руках рулон паперу та гусяче перо.

Історія пам'ятника[ред. | ред. код]

Пам'ятник Фредру у Львові (бл. 1920)

У Львові[ред. | ред. код]

Пам'ятник польському літературному діячеві Александру Фредро був виготовлений на замовлення Львівського літературно-артистичного кола відомим скульптором Леонардо Марконі у 1879 році, який виграв конкурс проєктів[1]. Кілька років на монумент збирали кошти з пожертв львівської громадськості[2]. Церемонія відкриття пам'ятника на площі Академічній (нині проспект Шевченка) у Львові 24 жовтня 1897 року зібрала багато почесних гостей, серед яких були присутні маршал галицького сейму Станіслав Бадені, воєвода князь Євстахій Станіслав Сангушко[pl], архієпископ Ісаак Миколай Ісакович, бургомістр Львова Годзимир Малаховський, представники крайового суду, торгової палати, університету, політехніки тощо[3]. Увечері у львівському театрі ім. графа Скарбека відбулася вистава «Дівочі обітниці[pl]» авторства Фредра.

Після Другої світової війни Львів був включений до складу СРСР, а в 1945 році в Києві делегація польського уряду підписала додатковий протокол до угоди 1944 року між Польським комітетом національного визволення і урядом УРСР, яким погодилася передати польському уряду польські національні пам'ятники, розташовані в місті Львові і пов'язані з польською історією та культурою, і в той же час висловила бажання залишити пам'ятник Міцкевичу, який «користується популярністю і любов'ю серед українського народу». Пам'ятник Фредро приїхав до Польщі у 1946 році, до Варшави, і був встановлений у парку Вілановського[4].

У Вроцлаві[ред. | ред. код]

Спочатку пам'ятник перевезли до Вілянова, де він перебував до 1956 року[1]. Рішення перенести його до Вроцлава було зумовлене тим, що після війни у цьому місті оселилося багато репатріантів зі Львова. Вроцлав «став спадкоємцем і продовжувачем польських наукових традицій Львова». Крім того, Фредро був добре знайомий з Вроцлавом: він був тут «молодим капітаном польської армії, що воювала пліч-о-пліч з Наполеоном», а в 1856 році, як кажуть, приїхав до Вроцлава, тому що хотів купити маєток поблизу міста. Статуя була привезена до Вроцлава 15 липня 1956 року і урочисто відкрита на південному фасаді Ринкової площі, на місці, де колись стояла статуя прусського короля Фрідріха Вільгельма III.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Пам’ятник Александрові Фредру: мандри трьома містами. Culture.pl (укр.). Процитовано 26 грудня 2023.
  2. Просп. Шевченка – колишній пам'ятник Олександрові Фредру. Інтерактивний Львів (укр.). Процитовано 26 грудня 2023.
  3. Pomnik Aleksandra hrabiego Fredry (dawny), pl. Akademicki (aleja Szewczenki), Lwów (Львів) - kresy.org.pl. kresy.org.pl. Процитовано 26 грудня 2023.
  4. Andrzej Konarski: 604 zagadki o Wrocławiu. Wrocław: eMKa, 2017.