French
DeutschПам'ятник Тарасові Шевченку (Маріуполь) — Вікіпедія
| Пам'ятник Тарасові Шевченку | |
|---|---|
| 47°06′30″ пн. ш. 37°33′10″ сх. д. / 47.10857380002777717° пн. ш. 37.55301120002777537° сх. д.Координати: 47°06′30″ пн. ш. 37°33′10″ сх. д. / 47.10857380002777717° пн. ш. 37.55301120002777537° сх. д. | |
| Тип | пам'ятник |
| Статус спадщини | пам'ятка історії місцевого значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Маріуполь |
| Засновано | 2001 |
  Пам'ятник Тарасові Шевченку (Маріуполь) (Україна) | |
 | |
 Пам'ятник Тарасові Шевченку у Вікісховищі | |
Пам'ятник Тарасу Шевченку — монумент, споруджений на честь українського поета, прозаїка, художника та етнографа Тараса Григоровича Шевченка у Маріуполі.
Автор пам'ятника — заслужений художник України Олександр Вітрик[1][2] . Архітектори — Андрій Кадиров та Едуард Андрушкевич[1][2]. Висота скульптури — 2,5 метри, постамент має такі розміри — 1,5 на 1,3 на 1,9 метра. Сам пам'ятник виготовлений із залізобетону та фанерований листовою міддю. Для виготовлення постаменту використали чорний і червоний граніт[2].
Історія[ред. | ред. код]
Перший пам'ятник Шевченку з'явився у місті 1964 року, коли відзначалося 150-річчя від дня народження українського поета. Його поставили на розі, утвореному будинками-сталінками, на проспекті Леніна, навпроти Театрального скверу. Це — бюст, споруджений на цементну стелу. Шевченка на ньому — зрілий чоловік. Погруддя поета виконано з каменю[3].
Сучасний пам'ятник Тарасові Шевченку було споруджено на бульварі Шевченка. Це — головна транспортна артерія міста, яка поєднує історичні квартали та спальні масиви з одним із головних промислових підприємств міста, з «Азовсталлю». Цей монумент з'явився у місті 2001 року, до десятиліття існування незалежної України[3].
Опис[ред. | ред. код]
На триступінчастий майданчик із червоного граніту встановлено чорний ребристий куб із базальту. На ньому виставлений металевий «рваний камінь». На ньому сидить український поет, зображений у віці Ісуса Христа. У свої 33 роки Тарас Григорович перебував у засланні, у солдатах у Новопетровській фортеці (нині Форт-Шевченка), що знаходиться у казахському степу, на березі Аральського моря. На коліні Шевченка лежить маленька книжечка до якої він записував вірші та робив замальовки[3].
Література та посилання[ред. | ред. код]
- Кучерук Олександр (письменник, директор Бібліотеки ім. О. Ольжича) Пам'ятники Шевченка на земній кулі… Від Мангишлаку до Вашингтона. // Черкаський край — земля Богдана і Тараса. Культурологічний збірник., К.: «Українські Пропілеї», 2002, стор. 67—80
- Памятники Шевченко на сайте kobzar.info. Архів оригіналу за 7 лютого 2014. Процитовано 4 липня 2017.
- Интерактивная карта памятников Тарасу Шевченко. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 4 липня 2017.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Памятник Т.Г. Шевченко - Памятники - Достопримечательности - EURO 2012 POLAND-UKRAINE (англ.). marsovet.org.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 4 липня 2017.
- ↑ а б в Мариуполь почтил память Великого Кобзаря - Новости - Приазовский Рабочий, Мариуполь. pr.ua. Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 4 липня 2017.
- ↑ а б в Памятник Тарасу Шевченко в Мариуполе (рос.). otdyhaem.com.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 4 липня 2017.
| ||||||||
