Пам'ятник Тетяні Маркус — Вікіпедія

Пам'ятник Тетяні Маркус
	50°28′13″ пн. ш. 30°26′51″ сх. д. / 50.47027777780577651° пн. ш. 30.44750000002778023° сх. д.Координати: 50°28′13″ пн. ш. 30°26′51″ сх. д. / 50.47027777780577651° пн. ш. 30.44750000002778023° сх. д.
Тип	пам'ятник
Країна	Україна
Розташування	Київ, Бабин Яр, на розі вулиць Дорогожицької та Олени Теліги.
Архітектор	Є. Костін
Скульптор	В. Медведєв
Матеріал	бронза, сірий граніт
Засновано	1 грудня 2009
Будівництво	1 грудня 2009
	Пам'ятник Тетяні Маркус (Київ)
	Пам'ятник Тетяні Маркус у Вікісховищі

Пам'ятник Тетяні Маркус — пам'ятник 21-річній Тетяні Маркус (єдина жінка отримала звання Герой України за участь у Німецько-радянській війні війні^[2]) розташований в Києві у Бабиного Яру.

Історія[ред. | ред. код]

Тетяна Маркус під час Німецько-радянської війни була підпільною зв'язною та була в диверсійній групі. Сприяла вбивству десятків офіцерів та рядових фашистів (серед них — головного гаулейтера Києва)^[3]^[4].

22 серпня 1942 схоплена гестапо та близько півроку її дуже жорстоко катували^[5]. Ніякої інформації нацистам вона не видала і була вбита.

Ілля Левітас більше 50 років домагався увічнення імені дівчини (з 1956)^[6].

Пам'ятник відкритий 1 грудня 2009. Його збиралися відкрити ще 29 вересня, але через труднощів з місцем та матеріалами відкриття довелося перенести. Своє ім'я на пам'ятнику І. Левітас увічнювати не став, а напис зазначає: «За ініціативою Єврейської конфедерації України та фонду Пам'ять Бабиного Яру». На відкритті було безліч присутніх, серед них — публічні особи: ініціатор відкриття пам'ятника, президент «Фонду пам'яті "Бабиного Яру"» Ілля Левітас, міський голова Києва Леонід Черновецький, Геннадій Удовенко (голова Ради з питань етнополітики при Президентові України), Сергій Максимов (співпрезидент Єврейської конфедерації України) та Надзвичайний та Повноважний посол Ізраїлю Зіна Калай-Клайтман^[7]. Відкриття пам'ятника проведено президентом України.

За словами Леоніда Черновецького, на відкритті пам'ятника:

Наш обов'язок докласти максимум зусиль, щоб ніхто не був забутий. Сьогодні ми відкриваємо пам'ятник юній безстрашній єврейській дівчині, яка віддала життя у боротьбі з нацистськими загарбниками ^[7]

До пам'ятника постійно покладають квіти, особливо в день народження Тетяни Маркус. Так, 21 вересня 2011, на 90-річчя з дня її народження, пройшла церемонія покладання квітів за участю різних громадських діячів. Зокрема, на церемонії були присутні директор Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Б. Глазунов, Президент Єврейської ради України, голова фонду «Пам'ять Бабиного Яру» Ілля Левітас, режисер кінофільму «Бабин Яр» Миколи Засєєв-Руденко, учні школи № 44, автор пам'ятника скульптор Валерій Медведєв (він же автор Пам'ятнику знищеним у Бабиному Яру дітям) та ін.^[8]

Опис[ред. | ред. код]

Пам'ятник виконаний з бронзи та являє собою фігуру дівчини, у якої рішуче стиснуті кулаки^[9]. Фігура стоїть біля колючого дроту. Композиція захопила одних, а інші не зовсім зрозуміли композиційне рішення.

Пам'ятник створений скульптором В. Медведєвим, архітектором Є. Костіним на кошти приватних осіб.^[10].

П'єдестал виконаний з сірого граніту^[11], напис:

«Тетяна Маркус

1921-1945

ГЕРОЙ УКРАЇНИ

Видна Київська підпільниця» ^[10].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ На территории Бабьего Яра открыт памятник Татьяне Маркус
↑ Замордована гестапівцями київська підпільниця Тетяна Маркус лише в незалежній Україні отримала звання Героя
↑ «Вечерний Киев». 22 сентября 1992 р.
↑ Еврейская подпольщица, грузинская княжна, Герой Украины Татьяна. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
↑ ИЗВЕСТНОЕ И НОВОЕ СЛОВО О ТАНЕ МАРКУС^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
↑ Татьяне Маркус и Анатолию Шапиро посмертно присвоены звания Героев Украины
↑ ^а ^б В Киеве открыт памятник Татьяне Маркус
↑ Покладання квітів на честь 90-х роковин з дня народження Тетяни Йосипівни Маркус
↑ Памятник Татьяне Маркус открыли, но официоз — на днях. Первая женщина — Герой Украины травила фашистов и бросила в них гранату в букете цветов
↑ ^а ^б Тетяна Маркус
↑ В Бабьем Яру установлен памятник Татьяне Маркус. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.

Література[ред. | ред. код]

Тетяна Котик. Краса та подвиг. Хрещатик. № 168 (3614). 1 грудня 2009 року.

Посилання[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] На территории Бабьего Яра открыт памятник Татьяне Маркус

[2] Замордована гестапівцями київська підпільниця Тетяна Маркус лише в незалежній Україні отримала звання Героя

[3] «Вечерний Киев». 22 сентября 1992 р.

[4] Еврейская подпольщица, грузинская княжна, Герой Украины Татьяна. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.

[5] ИЗВЕСТНОЕ И НОВОЕ СЛОВО О ТАНЕ МАРКУС^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[6] Татьяне Маркус и Анатолию Шапиро посмертно присвоены звания Героев Украины

[observer-7] а ^б В Киеве открыт памятник Татьяне Маркус

[8] Покладання квітів на честь 90-х роковин з дня народження Тетяни Йосипівни Маркус

[9] Памятник Татьяне Маркус открыли, но официоз — на днях. Первая женщина — Герой Украины травила фашистов и бросила в них гранату в букете цветов

[kievmonument-10] а ^б Тетяна Маркус

[11] В Бабьем Яру установлен памятник Татьяне Маркус. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]