Пандектна система — Вікіпедія

Пандектна система — принцип побудови цивільного кодексу, при якому виділяється загальна та особливу частини (речове право, зобов'язальне право, сімейне право, спадкове право).

Пандектна система була створена в XVIII–XIX століттях німецькими правознавцями (пандектистами) на базі проведеної ними всеохопної (пандектної) систематизації джерел римського приватного права, насамперед, Юстиніанових Дігест (Пандект).

Завдяки роботам пандектистів з'явилися загальні поняття: договір, угода, зобов'язання, право власності, речове право, делікт, яких не було в римському праві. Основним досягненням пандективістів стало виділення загальної частини (загальних положень) цивільного права та диференціація речових і зобов'язальних прав, а також чіткий поділ матеріальних і процесуальних норм. За пандектною системою було побудовано Німецьке цивільне уложення 1896. Пандектна система побудови цивільного кодексу прийнята і в ЦК України.

Див. також[ред. | ред. код]

• Інституційна система
• Цивільне право
• Німецьке цивільне уложення
• Цивільний кодекс України

Посилання[ред. | ред. код]

• Пандектистика // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.