Пантюркізм — Вікіпедія

	Пантюркізм
Значима особа	Ісмаїл Гаспринський
Країна	Туреччина
Країна походження	Крим
	Пантюркізм у Вікісховищі

Пантюркі́зм — доктрина, яка сповідує об'єднання всіх тюркських народів. Виникла на початку XX століття і за своєю суттю є подібною до інших доктрин консолідації споріднених етнічних спільнот, таких як панславізм, хеймоаате та панарабізм.

Опис[ред. | ред. код]

Виникла під значним впливом ідей кримського татарина Ісмаїла Гаспринського (який в молоді роки був близько знайомий з відомими слов'янофілами — прихильниками панславізму) та заснованого ним руху джадидістів. Гаспринському, зокрема, належать пропозиції уніфікувати тюркські мови шляхом очищення їх від пізніших арабських і перських запозичень. Щоправда, пропозиції ці мали насамперед утилітарний характер і сам Гаспринський не робив з них політичних висновків.

Заклики до відродження тюркської культури перетворилися на політичну доктрину завдяки зусиллям видавців часопису «Тюрк», який з 1902 видавався у Каїрі. Першим маніфестом пантюркізма вважають статтю Юсуфа Акчури Och Tarzi Seyaset («Три політики»), оприлюднену в часописі у 1904 році. У 1908 ідеї Акчури розвинув Алі Гусейн-заде у статті Turkuleshmek, Islamlashmak, Zamanlashmak («Тюркізація, Ісламізація, Модернізація»).

Пантюркізм його засновниками виразно протиставлявся панісламізму як доктрині консолідації усіх мусульманських народів на підставі їхньої культурно-релігійної близькості.

У 1912 з'явився роман Eni Turan («Новий Туран»), авторами якого були Зія Ґокальп и Халіде Едіб Адивар. В їхній інтерпретації пантюркізм набув відверто націоналістичних і навіть расистських рис. Символом «тюркської раси» була проголошена вовчиця Асена, яку нібито вшановували усі тюрки до прийняття ісламу.

Див. також[ред. | ред. код]

Тюркська рада

Джерела та література[ред. | ред. код]

Семиволос І. М.. Пантюркізм // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 51. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.

Література[ред. | ред. код]

В. Головченко. Пантюркізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.534 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]

Пантюркізм // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.