Панченко Дмитро Миколайович — Вікіпедія

Панченко Дмитро Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 6 квітня 1979(1979-04-06)
Соколівське
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (35 років)
Червоносільське
Поховання Кропивницький
Псевдо «Док»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  ССО України
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Микола́йович Па́нченко (6 квітня 1979(19790406) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1979 року в селі Соколівське (Кіровоградський район, Кіровоградська область). Закінчив соколівську школу; Кіровоградський медичний коледж імені Є. Й. Мухіна. Працював фельдшером, Ганнинський ФАП, Крупська сільська рада Кіровоградського району.

Мобілізований літом 2014-го, санітарний інструктор розвідувальної групи спеціального призначення, 3-й окремий полк спеціального призначення.

29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» — на дорозі між Многопіллям та Червоносільським. Група Панченка вела бій із чисельно переважаючим ворогом, вояки убили чимало терористів, Дмитро надавав допомогу пораненим, витягував та відстрілювався.

3 вересня тіла 97 військовиків привезено до дніпропетровського моргу. Тимчасово похований як невпізнаний герой 16 жовтня 2014-го на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська.

Опізнаний за тестами ДНК, перепохований в Кіровограді на Рівнянському кладовищі, Алея слави, в березні 2015 року.

Вдома лишилися батьки, брат, дружина, син і донька.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 13
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • Іловайський Хрест (посмертно)
  • в соколівській школі відкрито меморіальну дошку його честі
  • на будівлі ганнинського ФАПу відкрито йому меморіальну дошку

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня