Парахневич Віталій Валерійович — Вікіпедія

Ф
Віталій Парахневич
Віталій Парахневич
Віталій Парахневич
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Валерійович Парахневич
Народження 4 травня 1969(1969-05-04) (54 роки)
  Донецьк, Українська РСР, СРСР
Зріст 187 см
Вага 76 кг
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987
1988
1989
1989—1991
1992
1992
1993—1995
1995
1995—1998
1998—2000
2000
2001
2002
2003
2003
2004
СРСР «Нафтовик» (Охтирка) (2 ліга)
СРСР СКА (Одеса) (2 ліга)
СРСР «Тигина-РШВСМ» (Тирасполь) (2 ліга)
СРСР СКА (Одеса) (2 ліга)
Україна «Нива» (Тернопіль)
Україна СКА (Одеса)
Україна «Чорноморець» (Одеса)
Росія «Локомотив» (Москва)
Південна Корея «Чонбук Хьонде Моторс»
Південна Корея «Сувон Самсунг Блювінгз»
Японія «Сьонан Бельмаре» (Д-2)
Південна Корея «Аньянг LG Чітез»
Південна Корея «Пучхон СК»
Україна «Чорноморець» (Одеса)
  Україна «Чорноморець-2» (Одеса) (2 ліга)
Україна «Дністер» (Овідіополь) (2 ліга)
34 (4)
15 (1)
2 (0)
57 (17)
8 (0)
24 (14)
47 (14)
10 (0)
81 (22)
65 (22)
5 (1)
9 (2)
8 (4)
2 (0)
2 (0)
8 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997 Таджикистан Таджикистан 1 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2011 Молдова «Ністру» (Атаки) (помічник гол. тренера)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Віталій Валерійович Парахневич (нар. 4 травня 1969, Донецьк, Українська РСР, СРСР) — радянський, український і таджицький футболіст. Майстер спорту України (1993), майстер спорту Росії (1995). Нині — тренер.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився у Донецьку та ще у ранньому віці захопився, як всі дітлахи тих часів, футболом. Вихованець ДЮСШ (дитячо-юнацької спортивної школи) «Шахтар». Пройшов всі етапи підготовки футболіста під наглядом свого тренера, видатного гравця «Шахтаря» — Петра Пономаренка.

У 1988 році його призвали на військову службу. З 1988 року розпочав свої професійні виступи у армійських командах СКА (Одеса) та «Тигина» (Тирасполь), що виступали у Другій лізі чемпіонату СРСР. Пізніше, мав період виступів за «Ниву» (Тернопіль), вже у чемпіонаті незалежної України.

Вдалі виступи Парахневича були помічені тренерським штабом одеського «Чорноморця», куди його запросили з одеського СКА. З «моряками» він здобув перші свої нагороди в чемпіонаті та Кубку України. В 1995 році він відгукнувся на запрошення московського «Локомотива», де тренером працював Юрій Сьомін, але в Москві його не влаштовувала нестача ігрової практики. Згодом російський клуб за 150 тисяч доларів продав нападника в «Чонбук Хьонде Моторс», де він себе вдало проявив і через три роки за 300 тисяч доларів[1] його трансфер викупив чемпіон Південної Кореї «Сувон Самсунг Блювінгз». За час виступів у Південній Кореї здобув багато різноманітних командних титулів та визнання справжнього майстра шкіряного м'яча.

Під час виступів в Південній Кореї Парахневич випадково зіграв один товариський матч за збірну Таджикистану. 24 серпня 1997 року в місті Тегу збірна Південної Кореї повинна була зіграти матч проти збірної Таджикистану. З 16-ти таджицьких футболістів в країну було допущено дванадцять. Тому тренер збірної Таджикистану Зоір Бабаєв залучив до збірної декілька гравців вихідців з колишнього СРСР, які тоді грали в чемпіонаті Південної Кореї. Саме тоді Парахневич грав за корейський клуб «Чонбук Хьонде Моторс» та зголосився на цю пропозицію, вийшовши на 53-й хвилині матчу проти збірної Південної Кореї[2].

Після повернення в Україну в 2003 році провів декілька зустрічей у складі першрї та другої команд одеського «Чорноморця». В 2004 році завершив свої виступи в футболі в команді Другої ліги «Дністер» (Овідіополь).

У 2011 році працював помічником головного тренера в команді Вищої ліги Молдови «Ністру» (Атаки).

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]