Парламентські вибори в Грузії 2012 — Вікіпедія

‹ 2008 Грузія 2016 ›
Парламентські вибори в Грузії 2012
1 жовтня 2012
Партія Грузинська мрія Єдиний національний рух
Голосів виборців 1,184,612 873,233
Відсоток 54.97 % 40.34 %
Парламентські вибори в Грузії 2012

Одномандатні виборчі округи в Грузії

Парламентські вибори в Грузії відбулись 1 жовтня 2012 року. Обиралося 150 депутатів Парламенту на чотирирічний термін. 73 депутати було обрано за мажоритарною системою в одномандатних округах, ще 77 — за пропорційною системою за партійними списками[1]. Очікується, що нове скликання парламенту буде засідати вже у Кутаїсі.

Вибори пройшли за новим виборчим кодексом[1]. За двома видами голосування зареєстровано 16 і 14 партій відповідно[2][3]. 19 партіям було відмовлено в реєстрації[4]. Станом на 24 вересня Центрвиборчком зареєстрував 2806 кандидатів, на одне місце в одномандатних округах претендувало від 2 до 10 осіб[5].

Передвиборча кампанія[ред. | ред. код]

Передвиборча кампанія проходила в обстановці гострої боротьби двох головних політичних сил — правлячого Єдиного національного руху та опозиційної коаліції Грузинська мрія — Демократична Грузія. Незважаючи на жорсткість протистояння двох сил, фактичний лідер «Грузинської мрії» Бідзіна Іванішвілі заявив про своє прагнення домогтися зміни влади виключно мирним шляхом[6]. спостерігачі від ОБСЄ зхарактеризували передвиборчу кампанію як поляризовану, а дії найбільших партій як конфронтаційні та грубі[5]. Спостерігачі ОБСЄ оцінили висвітлення передвиборчої кампанії недержавними ЗМІ як упереджене, в залежності від симпатій їхніх власників, а державними ЗМІ — як зважене[5].

У липні 2012 року були опубліковані результати передвиборчих опитувань Національного демократичного інституту США, за якими ЄНР могло розраховувати на 36 %, ГМ — ДГ — на 18 %[7]. Однак, за словами прес-спікера Іванішвілі, ГМ — ДГ відмовляється довіряти передвибочим прогнозами незалежних організацій і, зокрема, НДІ[7].

18 вересня 2012 року декілька телеканалів показали відеозапис тортур в Глданській в'язниці, що мало великий вплив на передвиборчу кампанію[8][9]. Припускають, що публікація про знущання, які справді були у цій в'язниці, була навмисно зроблена незадовго до виборів[9] — як мінімум один із телеканалів, транслювався відеозапис, належить Бідзіна Іванішвілі[8]. Незважаючи на те, що міністр внутрішніх справ та міністр пенітенціарної системи негайно пішли у відставку, у країні відбулися демонстрації, які вимагали якнайшвидшого покарання винних[10]. Демонстрації не припинилися і після того, як президент Грузії Михайло Саакашвілі пообіцяв вирішити проблему. За даними соціологічних опитувань, незадовго до публікації відеозаписів Єдиний Національний Рух міг розраховувати приблизно на 20 % голосів виборців більше, ніж блок «Грузинська мрія — Демократична Грузія»[8]. Після публікації ситуація змінилася.

Деякі незалежні спостерігачі заявляли про використання владою адміністративного ресурсу (погрози звільнення, перешкоди роботі журналістів)[6][11]. Стурбованість втручанням влади висловив президент ПА ОБСЄ[12]. «Грузинська мрія» також заявляє про напади на своїх активістів прихильниками ЄНР[13].

Результати[ред. | ред. код]

[обговорити] – [редагувати]
Підсумок 1 жовтневих виборів 2012 до парламенту Грузії
Партія
Партійні списки
Мажоритарні округи
Загалом
місць
+/–
Голосів
%
Місць
Місць
%
Грузинська мрія
1,184,612
54.85%
44
39
53.42%
83
▲ 83
Єдиний Національний Рух
873,220
40.43%
33
34
46.58%
67
▼ 52
Християнсько-Демократичний Рух
44,260
2.05%
0
0
 %
0
▼ 6
Грузинська Робітнича Партія
26,765
1.24%
0
0
 %
0
▼ 6
Нові Права
9,385
0.43%
0
0
 %
0
▼ 17
Вільна Грузія
5,893
0.27%
0
0
 %
0
▬ 0
Інші
15,489
0.72%
0
0
 %
0
▬ 0
Безпартійні/Незалежні
 %
▬
Невраховані голоси
19,945
—
—
—
—
—
—
Всього
3,613,851
100.00%
77
73
100.0%
150
—
Електорат і явка:
2,159,624
60%
—
—
—
—
—
Джерело: ЦВК Грузії

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б GEORGIA. PARLIAMENTARY ELECTIONS 2012. OSCE/ODIHR NEEDS ASSESSMENT MISSION REPORT. 11-15.06.2012. [Архівовано 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. ↑ Qualified Election Subjects (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2013. Процитовано 2 жовтня 2012.
  3. ↑ Political Parties, Registered for the Parliamentary Elections of October 1, 2012 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2013. Процитовано 2 жовтня 2012.
  4. ↑ Political Parties, Refused to be Registered for the Parliamentary Elections of October 1, 2012 [Архівовано 27 травня 2013 у Wayback Machine.], Центрвиборчком Грузії (англ.)
  5. ↑ а б в INTERIM REPORT No. 2. 6-19 September 2012. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
  6. ↑ а б Грузія чекає конкурентних та переломних виборів. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
  7. ↑ а б «Грузинська мрія» не довіряє рейтингам NDI. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
  8. ↑ а б в Opposition says Georgia vote a choice between «good and evil». Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
  9. ↑ а б Експерт: Правляча партія Грузії готує відеоматеріали та документи, що викривають опозицію. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
  10. ↑ Тюремний скандал у Грузії: міністри пішли у відставку, протести тривають. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
  11. ↑ Спостерігачі: Перед виборами в Грузії йде боротьба влади та грошей. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
  12. ↑ Президент ПА ОБСЄ висловлює стурбованість у зв'язку з арештами в Грузії. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
  13. ↑ Правозахисні організації про арешти останнього часу. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
Вибори в Грузії
Президентські вибори
Парламентські вибори
Всенародні референдуми
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Парламентські_вибори_в_Грузії_2012&oldid=39732566