French
DeutschПарламентські вибори у Словаччині 2020 — Вікіпедія
‹ 2016  2023 › | ||||
| Парламентські вибори у Словаччині 2020 150 місць у Парламенті | ||||
| 29 лютого 2020 Явка: 2,916,840 (65.80%) ▲ 5.98 pp | ||||
| Перша партія | Друга партія | Третя партія | ||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | .jpg) | .jpg) | ||
| Лідер | Ігор Матович | Петер Пеллегріні | Борис Коллар | |
| Партія | Звичайні люди | Курс — соціальна демократія | Ми — родина | |
| Лідер партії з | 2011 | 2019 | 2011 | |
| Попередні вибори | 19 місць, 11.0 % | 49 місць, 28.3 % | 11 місць, 6.6 % | |
| Виграно місць | 53 | 38 | 17 | |
| Зміна місць | ▲34 | ▼11 | ▲6 | |
| Голосів виборців | 720,723 | 526,889 | 237,398 | |
| Відсоток | 25.0 % | 18.3 % | 8.2 % | |
| Зміна % голосів | ▲14.0 вп | ▼10.0 вп | ▲1.6 вп | |
| Четверта партія | П'ята партія | |||
_(cropped).jpg) | .jpg) | |||
| Лідер | Маріан Котлеба | Ріхард Сулик | ||
| Партія | Народна партія Наша Словаччина | Свобода і солідарність | ||
| Лідер партії з | 2010 | 2009 | ||
| Попередні вибори | 14 місць, 8.0 % | 21 місць, 12.1 % | ||
| Виграно місць | 17 | 13 | ||
| Зміна місць | ▲3 | ▼8 | ||
| Голосів виборців | 229,581 | 179,103 | ||
| Відсоток | 8.0 % | 6.3 % | ||
| Зміна відсотка голосів | ▬0.0 вп | ▼5.8 вп | ||
 Результати виборів, голосування за муніципалітетами | ||||
Парламентські вибори у Словаччині відбулись 29 лютого 2020. Громадяни обирали 150 депутатів Парламенту Словаччини. У виборах брали участь 25 партій. Антикорупційний рух Звичайні люди та незалежні особистості, очолюваний Ігорем Матовичем, здобув 53 місця, ставши найбільшою партією в парламенті. Панівна коаліція, утворена з Курсу — соціальна демократія, Словацької національної партії та Most–Híd, очолювана прем'єр-міністром Петером Пеллегріні з «Курсу», здобула лише 38 місць, втративши представництво парламенту. Уперше з виборів 2006 року коаліція не здобула найбільшої кількості місць у парламенті.
Позаяк жодна партія чи виборча коаліція не здобула більшости, був необхідний коаліційний уряд[1][2][3][4]. 13 березня Ігор Матович анонсував, що дійшов згоди щодо панівної коаліції з партіями «Ми — родина», «Свобода і солідарність» та «За народ[en]», хоча спільної програми вони не погодили.
Результати[ред. | ред. код]
Панівна коаліція, утворена з Курсу — соціальна демократія, Словацької національної партії та Мосту, очолювана прем'єр-міністром Петером Пеллегріні з «Курсу», програла антикорупційному руху Звичайні люди та незалежні особистості, очолюваному Ігорем Матовичем. Позаяк жодній партії чи партійній коаліції не вдалось здобути абсолютної більшости крісел у парламенті, поствиборча коаліція була необхідною для формування нового уряду[1][2][3][4]. Уперше з виборів 2006 року коаліція не здобула найбільшої кількості місць у парламенті. Коаліція «Прогресивної Словаччини» та РАЗОМ[en] не змогла подолати 7-відсотковий поріг, необхідний для двопартійних коаліцій. Для того, щоб увійти до парламенту, їй не вистачило 926 голосів. 12 березня коаліція подала позов до Конституційного суду з вимогою перерахувати голоси, хоча і не очікували, що це кардинально змінить результати.[5]
 | |||||||||
| Партія | Голоси | % | Зміна | Місця | +/– | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Звичайні люди — НОВА — ХС[en] — Зміна знизу[en] | 721,166 | 25.02 | +13.99 | 53 | +34 | ||||
| Курс — соціальна демократія | 527,172 | 18.29 | –9.99 | 38 | –11 | ||||
| Ми — родина | 237,531 | 8.24 | +1.61 | 17 | +6 | ||||
| Котлебівці — Народна партія Наша Словаччина | 229,660 | 7.97 | –0.07 | 17 | +3 | ||||
| Прогресивна Словаччина — РАЗОМ[en] | 200,780 | 6.96 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Свобода і солідарність | 179,246 | 6.22 | –5.88 | 13 | –8 | ||||
| За людей | 166,325 | 5.77 | Нова | 12 | Нова | ||||
| Християнсько-демократичний рух | 134,099 | 4.65 | –0.29 | 0 | 0 | ||||
| Партія угорської спільноти | 112,662 | 3.90 | –0.15 | 0 | 0 | ||||
| Словацька національна партія | 91,171 | 3.16 | –5.48 | 0 | –15 | ||||
| Хороший вибір | 88,220 | 3.06 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Батьківщина | 84,507 | 2.93 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Міст | 59,174 | 2.05 | –4.45 | 0 | –11 | ||||
| Соціалісти.ск | 15,925 | 0.55 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Ми мали достатньо! | 9,260 | 0.32 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Словацька народна партія Андрея Глінки | 8,191 | 0.28 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Демократична партія | 4,194 | 0.14 | –0.13 | 0 | 0 | ||||
| Солідарність | 3,296 | 0.11 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Мери й незалежні | 2,018 | 0.07 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Рух Словацького відродження | 1,966 | 0.06 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Голос правих | 1,887 | 0.06 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Праця Словаччини | 1,261 | 0.04 | Нова | 0 | Нова | ||||
| 99% - Громадянський голос | 991 | 0.03 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Словацька ліга | 809 | 0.02 | Нова | 0 | Нова | ||||
| Недійсні бюлетені | 35,329 | – | – | – | – | ||||
| Всього | 2,916,840 | 100 | 0 | 150 | 0 | ||||
| Виборців/явка | 4,432,419 | 65.80 | – | – | – | ||||
| Джерело: Volby[Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] | |||||||||
Див також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Anti-corruption party wins Slovakia election. BBC News (англійською) . 1 березня 2020. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ а б France-Presse, Agence (1 березня 2020). Slovakia election: seismic shift as public anger ousts dominant Smer-SD party. The Guardian (англійською) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ а б Slovakia's anti-corruption opposition party wins election. euronews (англійською) . 1 березня 2020. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ а б Mortkowitz, Siegfried (29 лютого 2020). Anti-corruption opposition wins Slovakia election. Politico (англійською) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ Francelová, Nina Hrabovská (12 березня 2020). PS/Spolu has submitted an election complaint What are the odds the results might change?. The Slovak Spectator. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
| ||||||||||||||||||||||||||
