Партикуляризм — Вікіпедія

Партикуляризм (від лат. particula — невелика частина, лат. particularis — частковий) — прагнення до відокремлення. Партикуляризм зустрічається в різних областях. В українській мові цей термін найбільш широко використовується в політиці і позначає — переслідування окремими частинами держави особистих інтересів, на шкоду інтересам загальнодержавним.

Етичний партикуляризм[ред. | ред. код]

Точка зору, що заперечує існування загальних моральних принципів. Її прихильники рекомендують приймати етичні судження лише на розгляді окремих випадків (наприклад, не може бути загальних тверджень «вдарити жінку — аморально» або «допомогти людині — благо»). Партикуляризму протиставляється Принципалізм, який засновує свої судження на добре відомих теоріях (наприклад деонтології, утилітаризму. Партикуляризм же стверджує, що не існує загальних принципів, які можна застосувати до будь-якого окремого випадку.

Політичний партикуляризм[ред. | ред. код]

У широкому значенні партикуляризм являє собою відстоювання окремими соціальними, етнічними, релігійними групами в державі своїх особистих інтересів, на шкоду інтересам всього співтовариства або держави в цілому. У більш вузькому значенні, цей термін використовується для позначення політичної тенденції окремих областей держави до самостійного політичного життя

Партикуляризм як термін широко застосовується в історичній літературі, особливо середніх віків і позначає політичну роздробленість, характерну для певного періоду розвитку феодальної держави, пов'язану з прагненням феодальних сеньйорів і міст до можливо більшої політичної, адміністративної і судової самостійності. Класичним прикладом подібних відцентрових прагнень є майже вся історія Священної Римської імперії.

У політології під партикуляризмом можуть розуміти маргінальні ідеологічні течії. Тут йому протиставляють плюралізм.

Літературний партикуляризм[ред. | ред. код]

У художній літературі, поезії пильну увагу приділяють до деталей, з метою впливати на почуття і передати реальність, що відбувається.

Партикуляризму в соціології[ред. | ред. код]

За Т. Парсонсом партикуляризм — це вид орієнтації, що полягає в застосуванні унікальних, а не загальних критеріїв оцінки. У даному сенсі він протиставляється універсалізму.

Партикуляризму в теології[ред. | ред. код]

Під партикуляризмом в теології увазі вчення, що знайдуть порятунок тільки ті, хто зумовлений Богом від створення світу. (Від лат. decretum particulare).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

О. Бабкіна. Партикуляризм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.542 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]

Партикуляризм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1302. — 1000 екз.
# 1 Universalismus, Partikularismus, Eurozentrismus und Androzentrismus Політичні теорії