Пауль Крутцен — Вікіпедія

Нобелівська премія з хімії (1995) Пауль Йозеф Крутцен
нід. Paul Jozef Crutzen
Народився 3 грудня 1933(1933-12-03)[1][2][…]
Амстердам, Нідерланди[1][4][5]
Помер 28 січня 2021(2021-01-28)[6] (87 років)
Майнц, Німеччина[4][5]
Країна Нідерланди Нідерланди
Діяльність хімік, інженер, викладач університету, кліматолог, адміністратор освіти, метеоролог
Alma mater Оксфордський університет
Галузь хімія
Заклад Утрехтський університет
Технологічний інститут Джорджії
Майнцький університет
Амстердам[d][7]
Стокгольмський університет[7]
Max Planck Institute for Chemistryd[8]
Науковий керівник Берт Болін
Аспіранти, докторанти Johannes Lelieveldd
Deliang Chend
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Папська академія наук
Національна академія наук США
Російська академія наук
Європейська академія[9]
Нідерландська королівська академія наук
Національна академія деї Лінчеї[10]
Шведська королівська академія інженерних наук
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[11]
Відомий завдяки: дослідник озонового шару атмосфери
Нагороди
Командор ордена Нідерландського лева Великий офіцерський хрест Ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»

Нобелівська премія з хімії (1995)

Премія Тайлера за досягнення у сфері охорони навколишнього середовища (1989)

Volvo Environment Prized (1991)

стипендія Александера фон Гумбольдтаd

премія Макса Планкаd (1994)

премія Лео Сіларда (1985)

почесний доктор Тель-Авівського університетуd

Honorary doctor of the University of Lièged

почесний доктор Католицького університету Лувенаd

почесний доктор Афінського університетуd

премія Гумбольдта

Fellow of the American Geophysical Uniond

Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (2019)

honorary doctor of Ca' Foscari University of Veniced (2010)

German Environmental Prized (1994)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (2006)


CMNS: Пауль Крутцен у Вікісховищі

Пауль Йозеф Крутцен (нід. Paul Jozef Crutzen; 3 грудня 1933, Амстердам, Нідерланди — 28 січня 2021) — голландський хімік, фахівець в хімії атмосфери, лауреат Нобелівської премії з хімії за дослідження озонових дір в атмосфері.

Наукові напрями[ред. | ред. код]

Основний напрямок його досліджень — це хімія стратосфери і тропосфери та її роль в біогеохімічних циклах і формуванні клімату. В наш час[коли?] працює у відділі хімії атмосфери в Інституті Макса Планка з хімії (Майнц, Німеччина).

Крутцен став одним з найвідоміших вчених, які вивчають глобальне потепління і залучили світ до цього явища. Він також є автором теорії ядерної зими, ймовірного стану клімату Землі в разі глобальної ядерної війни. Крутцен є активним прихильником геоінженерії — концепції активного втручання в природу з метою зміни властивостей клімату, які уповільнюють або запобігають згубним його змінам. Зокрема, підтримує ідею масованого викиду різних аерозольних частинок (насамперед двоокису сірки) в земну стратосферу для відбивання сонячного випромінювання.[12]

У 2000 році Крутцен разом з Штормером запропонували термін «антропоцен» для опису сучасної геологічної епохи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124174256 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. а б https://nos.nl/artikel/2366382-nobelprijswinnaar-scheikunde-paul-crutzen-overleden.html
  5. а б Czech National Authority Database
  6. The Max Planck Institute for Chemistry mourns the loss of its former director and Nobel Laureate Paul J. CrutzenMax Planck Institute for Chemistry, 2021.
  7. а б Nobelprijswinnaar scheikunde Paul Crutzen overleden
  8. https://www.mpic.de/4677594/trauer-um-paul-crutzen
  9. https://www.ae-info.org/ae/User/Crutzen_Paul
  10. https://www.lincei.it/it/content/crutzen-paul-josef
  11. NNDB — 2002.
  12. Проекти геоінженерії. Архів оригіналу за 23 квітня 2009. Процитовано 20 травня 2011. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]