Педро Сарм'єнто де Гамбоа — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гамбоа.
Педро Сарм'єнто де Гамбоа
ісп. Pedro Sarmiento de Gamboa
Народився 18 серпня 1530(1530-08-18)[1]
Понтеведра, Кастильська Корона[4] або Алькала-де-Енарес, Кастильська Корона
Помер 1592[1][2][…]
Лісабон, Португальське королівство
Країна Іспанія
Діяльність мандрівник-дослідник, письменник, мореплавець, історик, астроном
Галузь історія[5], етнографія, астрономія[5], географія і seamanshipd[5]
Знання мов іспанська[1][5]
Заклад Перу, Чилі, Аргентина і Соломонові острови
Магелланова протока .
Стародавня карта Магелланової протоки, 1635.
Сарьм'єнто де Гамбоа, Манко Капак[6].
Сарм'єнто де Гамбоа, Генеалогія Інків. Сінчі Рокка, Льок Юпанкі, Майте Капак, Капак Юпанкі[6].
Сарм'єнто де Гамбоа, Генеалогія Інків. Інка Рокка, Тита Кусі Вальпа, Віракоча, Пачакуті[6].
Сарм'єнто де Гамбоа, Генеалогія Інків. Пачакуті, Тупак Інка Юпанкі, Вайна Капак, Васкара, Атавальпа[6].

Педро Сарм'єнто де Гамбоа (ісп. Pedro Sarmiento de Gamboa; 1532—1592) — іспанський дослідник, мандрівник, мореплавець, солдат, письменник, поет, історик, вчений (астроном, космограф, математик) і гуманіст XVI століття. Яскравий представник типу «універсальної людини» (лат. homo universale) — ідеалу доби Ренесансу. Брав участь у відкритті Соломонових островів, досліджував узбережжя Чилі. Перший губернатор земель прилеглих до Магелланової протоки, що здійснив їх заселення іспанцями. Автор цінної книги з історії інків.

Не плутати з:

  • Педро Сарм'єнто, головний герой заколоту в Толедо в 1449 р.
  • Педро Гомес Сарм'єнто, єпископ і кардинал, XVI століття.

Біографія[ред. | ред. код]

Перші роки[ред. | ред. код]

Місце його народження невідоме: це або Понтеведра в Галісії, звідки був його батьківський рід, або Алькала-де-Енарес в Кастилії, де, як відомо, він потім вчився. Сам він казав, що був уродженцем обох місць. Рік його народження також не відомий достеменно, за одними припущеннями це 1530 р., за іншими найбільш імовірно, що це 1532 р. Його батько Бартоломе Сарм'єнто (Bartolomé Sarmiento) народився в Понтеведра (Pontevedra), а його мати Марія Гамбоа (María Gamboa) народилася в Більбао, Країна Басків.

Військова служба[ред. | ред. код]

З 1550 по 1555 рр. він перебував в обслузі армії імператора Карла I. 1555-го року він перетнув Атлантичний океан і прибув до Мексики, де жив протягом двох років. Про його життя протягом цього періоду відомо мало, зокрема те, що в нього були певні проблеми з Інквізицією. Звідси він перебрався до Перу, де прожив більше двадцяти років.

Життя в Перу[ред. | ред. код]

Живучи на океанському узбережжі, Педро Сарм'єнто захопився вивченням морських просторів і почав вивчати Тихий океан. Правда, з вини окремих людей він незабаром був змушений постати перед судом Святої Інквізиції в 1557 р. через жартівливу переробку її вироку. Не знайшовши підходящого місця, в тому ж 1557 р. він вирішив на якийсь час відмовитися від своїх зацікавленостей і залишився в Перу, сподіваючись досліджувати південні моря у майбутньому.

Астроном і космографії[ред. | ред. код]

Невідомо, де Педро Сарм'єнто провів перші роки в Перу. Він продовжував вивчати морську справу, із завзятістю освоюючи космографію і географію. Маючи чимало теоретичних знань та практичного досвіду в різних галузях військової служби і мореплавання, з часом він набув популярності як гарний солдат, досвідчений моряк, географ і видатний експерт в астрономії. У 1564 р. Сарм'єнто знову опинився на судовому процесі Святої Інквізиції через свій жарт: створення декількох кілець або амулетів із золота і срібла, щоб вони принесли удачу на війні, дамам — любов, а впливовим особам — визнання. За це його знову засудили до вигнання, але трохи пізніше вирок був замінений архієпископом Херонімо де Лоайса.

У пошуках загублених індіанських островів[ред. | ред. код]

Після того, як Сарм'єнто став капітаном судна в експедиції Менданья, він поступово став ще більш популярним. Губернатор Гарсія де Кастро наказав підготувати армаду для відкриття і заселення островів Авачумбі і Ніначумбі, які, згідно з інкськими легендами, були знайдені в Південному морі Тупаком Інкою Юпанкі. Керівником експедиції був обраний його племінник — Альваро де Медане. Кораблі вийшли з порту Кальяо 19 листопада 1567 р. Незважаючи на виниклі розбіжності між де Медане і Сарм'єнто, вони прибули до архіпелагу Соломона, який підпорядкували королівській короні. Взаємні закиди тривали в січні 1569 р. в порту Сантьяго, в Коліма (Мексика), проте вважається досить імовірним, що мореплавці досягли і відвідали береги Австралії.[7]

Подорож до Магелланової протоки[ред. | ред. код]

У 1584 році Сарм'єнто де Гамбоа склав першу детальну мапу Магелланової протоки.

Звільнення Вількабамби[ред. | ред. код]

Сарм'єнто як молодший лейтенант і секретар експедиції взяв участь у війні з правителем інків Тупак Амару. Іспанських солдатів під командуванням Мартін Уртадо де Арб'єто набралося приблизно 250 чоловік, добре озброєних і на конях, з великою кількістю досвідчених ветеранів. Крім того, їх підтримали дві тисячі індіанців під керівництвом двох дружніх касиків. Усі вони рушили з Куско до Вількабамби в середині квітня 1572 р.

Після серйозного зіткнення між індіанцями і іспанцями останні здобули перемогу і захопили інку Тупак Амару і всіх його полководців. 24 вересня 1572 р. їх повісили на площі Куско, а Інка був обезголовлений. Сарм'єнто і Хуан де Бетансос, з яким у нього були дружні відносини, були присутні при їх страті; єдина провина страчених індіанців була в тому, що вони захищали свою свободу і свої звичаї. Після цього Сарм'єнто повернувся до Ліми, де в 1575 р., згідно з історичними документами, його в черговий раз викликали на допит Інквізиції.

Індійські хроніки[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2017)

Основні його твори[ред. | ред. код]

Сарм'єнто де Гамбоа написав чимало різних доповідей, записок, листів та інших документів, що зберігаються нині в різних установах. Листи, написані ним:

  • 1) Лист Філіпу II. Куско, 4 березня 1572].
  • 2) Лист al Consejo Real de Indias. Куско, 4 березня 1572.
  • 3) Лист Філіпа II. Мадрид, 6 березня 1581.
  • 4) Лист Філіпа II. Мадрид, 15 березня 1581
  • 5) Представлення Філіпу II. ¿Мадрид?, 1 травня ¿1581?.
  • 6) Лист Секретарю Філіпа II, Дону Антоніо де Ерас. Севілья, 7 серпня 1581.
  • 7) Лист Філіпа II. Севілья, 11 серпня 1581.
  • 8) Лист Філіпа II. Ріо-де-Жанейро, 26 жовтня 1582.
  • 9) Лист Філіпа II. Сантьяго де Кабо Верде, 30 жовтня 1582.
  • 10) Лист Дону Антоніо де Ерас. Сантьяго де Кабо Верде, 31 січня 1582.
  • 11) Лист Філіпа II. Сантьяго де Кабо Верде, 31 січня 1582.
  • 12) Лист Дону Антоніо де Ерас. Нуестра Сеньйора де ла Вікторія, 5 січня 1585.
  • 13) Лист Філіпа II. Бухта Всіх Святих, 10 грудня 1583.
  • 14) Лист Філіпа II. Нуестра Сеньйора де ла Вікторія, 5 січня 1585.
  • 15) Лист Філіпа II. Ріо-де-Жанейро, 24 de enero de 1585.
  • 16) Лист Дону Антоніо де Ерас. Ріо-де-Жанейро, 3 січня 1585.
  • 17) Лист Філіпа II. Ріо-де-Жанейро, 5 січня 1585.
  • 18) Лист Дону Хуану де Ідіакес. В'язниця Монт де Марсан, 27 вересня 1589.
  • 19) Лист Філіпа II. В'язниця Монт де Марсан, 2 жовтня 1589.
  • 20) Меморіал Філіпу II. ¿Мадрид?, ¿1591?.
  • 21) Меморіал Філіпу II. Мадрид, 21 листопада 1591.
  • 22) Меморіал Філіпу II. Мадрид, 21 листопада 1591.
  • 23) Лист Капітанові Алонсо де Басан. На борт галеона Сан Феліпе, 10 липня 1592.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
  3. ↑ а б Autoritats UB
  4. ↑ various authors Dictionary of National Biography / L. Stephen, S. Lee — London: 1885.
  5. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  6. ↑ а б в г Источники инков, 2013.
  7. ↑ LA EXPEDICIÓN MARÍTIMA DE TUPAC YUPANQUI. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 21 грудня 2011.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

До Колумба
Великі морські відкриття
Конкістадори
Нанесення на карту світу
Конкістадори
Хроністи,
історики,
лінгвісти
Дієго де Авенданьйо  • Фернандо Авенданьйо  • Авіла  • Агірре  • Агуадо  • Акоста  • Крістобаль де Акунья  • Франсіско де Акунья  • Аліага  • Альбеніно  • Андагоя  • Анонімний єзуїт  • Антекера-і-Кастро  • Арріага  • Айянс  • Арсанс де Орсуа-і-Вела  • Бальбоа‎  • Бандера  • Бельо Гайосо  • Бельтран-і-Роспіде  • Бенцоні  • Бетансос  • Блас Валера  • Бордоне  • Борреган  • Бертоніо  • Вальверде  • Веласко  • Васкес де Еспіноса  • Гарджія  • Гарсіласо де ла Вега  • Джіан-Рінальдо Карлі  • Діас де Гусман  • Дієс де Сан-Мигель  • Гомара  • Гонсалес де Куенка  • Гусман  • Гутьєррес де Санта-Клара  • Кабеса де Вака  • Каланча  • Кальвете де Естрелья‎  • Капоче  • Каравантес  • Карденас  • Кардьєль  • Тіто Кусі Юпанкі  • Кобо  • Контрерас-і-Вальверде  • Кордоба‎  • Куміс  • Лас Касас  • Лисаррага  • Педро Мартір  • Матьєнсо  • Мачука  • Мена  • Меркадо де Пеньялоса  • Мессіа Венегас  • Мірамонтес  • Могровехо  • Моліна  • Моліна «Чилієць»  • Монтесінос  • Муруа  • Овандо  • Овьєдо-і-Вальдес  • Окампо  • ‎Оканья  • Оліва  • Ольгін  • Ордоньєс  • Оре  • Орсуа  • Ортігера  • Ортис де Суньїга  • Рікардо  • Пальас  • Пане  • Пачакуті Ямкі  • Пігафетта  • Пінелло  • Педро Пісарро  • Пісарро-і-Орельяна  • Поло де Ондегарде  • Понсе де Леон  • Ортегон  • Рамірес  • Рамос Гавілан  • Рібера  • Рівера  • Роман-і-Самора  • Руїс  • Руїс де Монтоя  • Пома де Айяла  • Салінес-і-Кордоба  • Саманос  • Сантільан  • Санчо  • Саравіа  • Сарате  • Сарм'єнто де Гамбоа  • Серда  • Симон  • Сьєса де Леон  • Солорсано-і-Перейра  • Трухільйо  • Тупак Амару  • Ульоа  • Фалькон  • Фернандес де Паленсія  • Фрезьєр  • Фуенте  • Херес  • Хорхе Хуан  • Егілус  • Еностроса  • Еррера
Губернатори
Події
Історичні
джерела,
література
Завоювання Перу, що називається Нова Кастілія (1534)  • Грамота Франсиско Пісарро про енкомьєнду для Дієго Мальдонадо (1539)  • Повідомлення кіпукамайоків (1542)  • Хроніка Перу (1553, 1554)  • Доклад про похождення і правління, що було в Інгів (1557)  • Заповіт Інки Сайрі Тупака (1558)  • Доклад Гарсі Дієса де Сан-Мігеля (1567)  • Документи Дієго де Кастро Тіту Кусі Юпанкі (1565—1570)  • Доклад про сказання та обряди Інків (1575)  • Лист про знаки, що використовували індіанці до завоювання (1589)  • Апу-Ольянтай (XVI ст.?)  • Уткха-Павкар (XVI ст.?)  • Рукопис із Варочірі (1608)  • Зошит Бласа Валера (1618)  • Хроніки Монтесіноса (1642—1644)  • Сурімана (?)
Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Педро_Сарм%27єнто_де_Гамбоа&oldid=42260405