Первомайський електромеханічний завод — Вікіпедія

Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса

Тип	Товариство з додатковою відповідальністю
Форма власності	приватна компанія
Галузь	машинобудування
Спеціалізація	виробництво вибухозахистних двигунів
Засновано	1873
Засновник(и)	Т'єр Рудольф Геннефельд
Штаб-квартира	Первомайськ (Луганська область), Україна
Ключові особи	Захарченко Петро Іванович, Гринь Геннадій Михайлович, Кожуров Станіслав Матвійович
Продукція	електричні машини
Власник(и)	Захарченко Петро Іванович
Співробітники	біля 1500
pemz.com.ua

Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса, ТДВ — найбільший в Україні виробник вибухозахищених асинхронних електродвигунів потужністю від 4 до 500 кВт, напругою від 380 до 6000 В, частотою обертання від 600 до 3000 об/хв., в габаритах по висоті осі обертання від 132 до 450 мм, а також спеціальних і багатошвидкісних електродвигунів для приводу механізмів у вугільній, гірничошахтній, хімічній, нафтопереробній, газовій та інших галузях промисловості з вибухонебезпечним середовищем.^[1]

Адреса: 93202, Україна, Луганська обл., Первомайськ, Заводський пров., 1

Історія[ред. | ред. код]

Першими керівниками заводу, який було засновано у селищі Петромар'ївка 1873 р. як паперову фабрику, стали нащадки французького підприємця Т'єра. 1896 р. завод змінює і власників і спеціалізацію — стає «Чавунно-литійним і механічним заводом Р. Геннефельда». З 1943 р. підприємство дістає нову назву — «Електромеханічний завод ім. К. Маркса».^[2] Підприємство було засекречене через виготовлення двигунів для стратегічних галузей. Перед розпадом СРСР секретність було знято, тому у назві заводу з'явилося місто розташування. Ставало питання про суттєвіше перейменування, але «ім. К. Маркса» у назві заводу вирішили залишити, бо бренд є відомим у багатьох країнах світу. У важкі для української промисловості 1990-ті роки завод відрізнявся серед інших підприємств Первомайська і найближчих міст відносною стабільністю виплати зарплатні працівникам. На початку 1990-х років завод очолив П. І. Захарченко. Пізніше він хоч і залишив за собою загальний контроль, та оперативне керівництво передав Гриню Г. М.. До 1990-х при заводі працював філіал Стаханівського машинобудівного технікуму. Будівля цього філіалу була знищена внаслідок пожежі. При заводі функціонує клуб, підтримуються традиції самодіяльності працівників. З кінця 1980-х завод має дачне селище, розташоване в кількох кілометрах від міста. У селищі, крім будинків та присадибних ділянок теперішніх і колишніх працівників, розташовані ставок і заводська пасіка .

Продукція[ред. | ред. код]

Вибухозахисні двигуни ПЕМЗ ім К.Маркса широко   використовуються в паливно-енергетичному та газонафтотехнічному комплексах багатьох країн.

За участь у виставках різного рівня завод отримав 17 медалей за 5 дипломів, за розробку і втілення в виробництво електродвигунів авторський колектив удостоєний Державної премії. Завод також виробляє товари народного споживання: електросушарки «Донбас», тепло вентилятори «Лугань», «Потік» та електрозапальнички для газових плит.^[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Підприємства гірничого машинобудування та обладнання України

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.