Первомайськ (Миколаївська область) — Вікіпедія

Первомайськ
Герб Первомайська Прапор Первомайська
Основні дані
Країна	Україна
Область	Миколаївська область
Район	Первомайський район
Громада	Первомайська міська громада
Засноване	1676
Статус міста	з 1773 року
Населення	▼ 66 089 (01.01.2017)[1]
Площа	25.14 км²
Поштові індекси	55200-55219
Телефонний код	+380-5161
Координати	48°02′38″ пн. ш. 30°51′00″ сх. д. / 48.04389° пн. ш. 30.85000° сх. д. / 48.04389; 30.85000Координати: 48°02′38″ пн. ш. 30°51′00″ сх. д. / 48.04389° пн. ш. 30.85000° сх. д. / 48.04389; 30.85000
Водойма	Південний Буг, Синюха, Кодима
Назва мешканців	первомайча́нин, первомайча́нка, первомайча́ни
День міста	третя субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Первомайськ-на-Бузі
До обл./респ. центру
- залізницею	315 км
- автошляхами	169 км
До Києва
- автошляхами	317 км
Міська влада
Адреса	55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3
Вебсторінка	Первомайська міськрада
Міський голова	Демченко Олег Михайлович
Первомайськ у Вікісховищі Карта Первомайськ Первомайськ

Первома́йськ (Орлик (з 1782 року Ольвіополь) та приєднані містечка Голта, Богопіль) — місто в Україні, центр Первомайської міської громади та Первомайського району. Друге за чисельністю населення місто Миколаївської області. Історично місто є крайньою точкою історико-географічної області Поділля та подільського говору.

Назва

• До 1782 року – Орлик.

• 1782–1920 роки – Ольвіополь, назва впроваждено російською імператрицею Катериною II в рамках «Грецького проєкту».

• 1919 року перейменовано в Первомайськ (до складу увійшли містечка Богопіль та Голта).

"Таким чином були створені три частини міста – Ольвіополь, Богополь та Голта, які проіснували як окремі поселення до 1919 року. На мітингу 1 травня 1919 року було прийняте рішення про об’єднання всіх трьох частин в одне місто і в честь дня солідарності трудящих назвати його Первомайськом."^[2]

Історія

Первомайськ пов'язаний з великою кількістю історичних подій та персоналій. Тут сходились кордони Речі Посполитої, Туреччини та Війська Запорозького. У Первомайську виборювали свободу загони ватажка гайдамаків Максима Залізняка та звідси походить персонаж українського фольклору — козак Мамай. А у 1920—1922 роках тут спалахнула «Селянська революція» проти агресивної політики більшовиків.^[3]

Рання історія

З середини XIV ст. після битви на Синіх Водах ці землі перебували під владою Литовського князівства, і в 1420 році неподалік від нинішнього Первомайська князь Вітовт побудував арковий міст через Південний Буг, по якому проходив торговельний шлях з Брацлавщини і Київщини до Чорного моря. Після Люблінської унії володіння литовських князів між Південним Бугом, Кодимою та Синюхою (Пн і Пн-Зх) відійшли до Речі Посполитої, правобережжя Бугу (нижче за течією від гирла Кодими; Пд-З і Пд) контролювали кримські татари, а лівобережжя (нижче за течією від гирла Синюхи; Сх) — запорозькі козаки.

Навесні 1676 року гетьман запорізький Іван Самойлович направив козака Степана Підстреленого із завданням підшукати в гирлі Синюхи поблизу польського і османського кордонів місце для будівництва укріплення. Того ж року й було побудовано фортецю у вигляді правильного восьмикутника. Козаки назвали своє укріплення «Орлик» (від назви місцевого урочища). Замок входив до складу Бугогардівської паланки Запорозької Січі. Майже одразу ж під його захистом тут почали селитися втікачі зі сторони Речі Посполитої та інших місць. Перші хати ставилися на схід від укріплення вздовж Синюхи та Бугу. Нині — це східна частина від вулиці Автодорівської до Київської. У XVIII ст. тут неодноразово зустрічалися представники суміжних держав, які розв'язували межові та інші питання.

У 1754—1759 й 1761—1764 Орел входив до складу Новослобідського козацького полку. У 1764 році в Орлику були засновані прикордонне комісаріатство й митниці. З'являється мануфактурна промисловість, гончарство, ковальство, водяні млини, а одночасно — й купці.

За час свого існування Орликівському шанцю довелося пережити не один напад ворогів. Останнім значним походом ворогів проти фортеці на лівому березі Південного Бугу був напад запеклого ворога наших предків — кримського хана Гірея. Його 70‑тисячна орда у січні 1769 року зруйнувала укріплення, спалила слободу Орлик, а також частину прилеглих сіл. 1770 року Орликівський шанець було відвойовано російською армією Петра Паніна. У 1770 році укріплення було перейменоване в Катериненшанець (Катерининський шанець), 1772 року — слобода Орел була зарахована до розряду міст. У 1781 році поселення дістає назву «Ольвіополь».

У 1762 році козаки й українські кріпаки втікачі на правому османському березі Південного Бугу (на територіях Ханської України) заснували слободу Олта, яка належала Османській імперії. Назва її походить від тюркського слова «олта» — низовина. Відповідно до Ясського договору (1791) Голта була приєднана до Російської імперії.

1750 року на лівому березі Південного Бугу, між гирлами Кодими й Синюхи, Річ Посполита збудувала укріплення й карантинну заставу Богополь. Він започаткував третю частину сучасного Первомайська. Богополь розвивався переважно як торговельно-ремісницьке містечко. На сучасній вулиці Миколи Вінграновського впритул одна до одної ліпилися крамниці великих і дрібних торговців. Тут же було вісім приватних готелів. А нижче понад Бугом (на теперішній вулиці Кузнечній) працювало понад 30 кузень.

Усі три поселення входили до різних губерній Росії. Так, Ольвіополь був містом Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, Богопіль — містечком Балтського повіту Подільської губернії, Голта — казенним селом Ананьївського повіту Херсонської губернії.

Інтербелум

Ольвіополь, Богопіль та Голта як окремі поселення проіснували до 1919 року. Цього року на мітингу 1 травня було прийняте рішення про об'єднання всіх трьох частин в одне місто і на честь дня солідарності трудящих назвати його Первомайськом.

У 1923 році Первомайськ стає окружним центром УСРР та районним центром Богопільського району. До кінця 1925 року тут діяли цегельний, шкіряний, мило- і пивоварний заводи. Працювала дизельна електростанція, яка обслуговувала 450 абонентів.

У квітні 1925 делегати VI окружного з'їзду Рад заклали на березі Південного Бугу гідроелектростанцію потужністю 1200 кВт. У свій час це була найпотужніша в Україні й перша на Південному Бузі.

У 1924—1925 навчальному році діяли чотири семирічних, три початкові школи, сім шкіл лікнепу. У 1922—1924 рр. відкрилися індустріально-технічна, економічна, торгова професійні школи і школа харчовиків. У 1926 почала функціонувати фельдшерсько-акушерська школа.

У 1926 р. став до дії цементно-бетонний завод, який постачав матеріали для промислового та сільського будівництва, поблизу Первомайська відкритий кам'яний кар'єр, машинобудівний завод ім. 25 жовтня освоїв випуск двигунів внутрішнього згорання.

У 1927 був відкритий Первомайський краєзнавчий музей. У ньому було зібрано понад 20 тис. археологічних знахідок та інших історичних матеріалів. Сюди надходили майже всі знахідки Бузькій археологічної експедиції, яка у 1931—1932 роках вивчала береги річки Південний Буг.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 1477 жителів міста^[4].

У 1939 в місті проживало 33 тис. мешканців.

У 1940 р. Первомайськ віднесли до категорії міст обласного підпорядкування Одеської області.^[5]

Друга світова війна

У 1941 р. в місті було створено винищувальний батальйон, до складу якого увійшло близько двох тисяч мешканців. З 9 по 28 липня 1941 року в місті перебував штаб Південного фронту (командуючий фронтом — генерал армії Іван Тюленєв). Оборону міста здійснювали частини 18-ї армії, на рубежі оборони міста 3 серпня 1941 року був смертельно поранений командир 169-ї стрілецької дивізії генерал-майор Іван Турунов. Німецькі, угорські та румунські війська захопили місто 3 серпня 1941 року.

Лівобережна частина міста (Ольвіополь і Богопіль) ввійшли до генеральної округи Миколаїв Райхскомісаріату Україна як окружний центр однойменної округи. Любашівський, Кривоозерський, Врадіївський, Доманівський райони, правобережна частина Первомайська (Голта) і Первомайського району румунським окупаційним режимом об'єднані в єдину адміністративну одиницю — Голтянський повіт губернаторства Трансністрії. Всього в Первомайську діяли шість підпільних груп, які також підтримували зв'язок з партизанськими загонами «Південний» і «Буревісник» (Саврань), з навколишніх лісів.

22 березня 1944 року війська 5-ї гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта Олексія Жадова захопили Первомайськ. У боях за місто найбільше відзначились воїни 13-ї гвардійської стрілецької дивізії, 8-ї та 9-ї гвардійських повітряно-десантних дивізій, 29-ї зенітно-артилерійської дивізії.

Післявоєнна доба

У лютому 1954 Первомайськ увійшов до складу Миколаївської області.

У другій половині XX століття Первомайськ стає великим промисловим центром, основними галузями якого є машинобудування, легка, харчова та переробна промисловість. У 1955 в місті вводиться в експлуатацію цукровий завод, а 1956 дав першу продукцію Первомайський молочноконсервний комбінат. У 1961 стала до ладу меблева фабрика. Наприкінці 60-х побудовані каменедробильний завод «Граніт», хлібозавод і овочеконсервний завод. У 1968 р. здана в експлуатацію перша черга заводу «Фрегат», який освоїв виробництво потужних дощувальних установок. У 1976 р. завершено будівництво Первомайського м'ясокомбінату, одного з найбільших в Україні.

Географія

Первомайськ розташований у північно-західній частині Миколаївської області, за 180 км від Миколаєва (автошлях Н24), при злитті річок Південного Бугу та Синюхи, у регіоні, що розташований на межі степу та лісостепу.

Площа міста становить 25,13 км².

Координати міста 48 градусів 3 хвилини північної широти і 30 градусів 51 хвилина східної довготи. Місто розкинулось у місцевості де зливаються річки Південний Буг, Синюха і Кодима.

Рельєф — це хвиляста рівнина, розрізана долинами і балками на окремі водорозділові плато. Місцевість регіону має слабкий уклін у південно-східному напрямку. Середня висота над рівнем моря 200 м.

Природоохоронні території

На території міста розташований ландшафтний заказник місцевого значення Острів Довгий.

Клімат

Місто розташоване у помірній степовій зоні. Клімат континентальний.

Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20.6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -4.4 °С (24 °F).^[6]

Населення

Національний склад населення: українці (85,9 %), росіяни (10,9 %), молдавани (0,3 %), білоруси (0,5 %), представники інших національностей (2,4 %). Українську мову вказали рідною 82,76 %, російську мову — 15,79 % населення міста під час перепису 2001 року^[8].

Економіка

У місті розташований завод «Фрегат» — велике підприємство, що почало роботу в 1969 році, займалося сільськогосподарським машинобудуванням, виробництвом устаткування для нафтогазового комплексу, а також випуском оцинкованих металоконструкцій.

«Первомайськдизельмаш» (до 1993 року — машинобудівний завод імені 25 Жовтня) зараз випускає дизелі, дизель-генератори, газові двигуни і когенераційні установки, газові плити й інші товари народного вжитку. Підприємство було засноване в 1875 році у с. Голта, Каменомостівської волості Ананьєвського повіту Херсонській губернії на базі майстерень з виробництва землеробських знарядь підприємцем Фрідріхом Гейне.

Одним із лідерів серед підприємств легкої промисловості Миколаївщини є швейна фабрика «Санта-Україна», що веде свою історію з 1945 року.

У місті є декілька підприємств харчової промисловості, зокрема провідне — ЗАТ «Первомайський молочно консервний комбінат». Власники підприємства з 2009 року — батько та син Табалови — найвідоміші «тушки» Верховної Ради 7-го скликання^[9].

Місцевості

• Голта
• Богопіль
• Ольвіополь
• Мікрорайон Фрегат
• Коротченка
• Котеджі
• Скала
• Поронівка
• 22 містечко
• 72 містечко
• Дроздовка
• Грензавод
• Блоква

Освіта та культура

Заклади освіти

• Первомайський політехнічний інститут Національного університету кораблебудування ім. Адмірала Макарова.
• Первомайський медичний коледж
• Первомайська філія Первомайський коледж ПВНЗ «Університет сучасних знань»
• Первомайська філія медичного коледжу «Монада»

Культурні об'єкти

• Філія Центрального музею Збройних Сил України — Музей ракетних військ стратегічного призначення.
• Краєзнавчий музей — експозиція присвячена природі та історії Первомайщини.^[3]
• Орликівський шанець — пам'ятка про фортецю «Орлик», яку було збудовано у XVII столітті на схилах Синюхи. Частині міста, що входила до складу козацької держави.^[3]
• Меморіальний комплекс «Сквер Перемоги» — знаходиться у центрі міста поряд з площею Тараса Шевченка. У парку розташований пам'ятник воїну-визволителю.^[3]
• Первомайський український пересувний робітничо-селянський театр — базувався у Первомайську в 1920-х роках. Очолював театр Володимиром Магаром, згодом Народний артист СРСР.
• Пам'ятник Тарасові Шевченку

Релігія

Православні храми

• Різдвяно-Богородицька церква була збудована 1885 року в Ольвіополі. У 1926 році деякий час до свого арешту настоятелем храму був архімандрит Варсонофій (Юрченко). Зруйнована в 1937 році.
• Свято-Варваринська церква відбудована в мікрорайоні Фрегат у 2005 році взамін дерев'яної козацької, зруйнованої 1967 року. Діюча.
• Свято-Миколаївська церква відбудована в мікрорайоні Коротченка замість зруйнованої в 1944 році. Діюча.
• Свято-Михайлівська церква — діючий храм у мікрорайоні Скала. Першу цеглину в будівництво церкви покладено 1998 року. Завершено будівництво в 2008 році.
• Свято-Покровська церква — найстаріший з нині діючих храмів міста. Збудована в Богополі 1805 року в стилі класицизму. У 1839 році поруч з церквою побудовано дзвіницю^[10].

Засоби масової інформації

Телебачення

• Телеканал «Твій Всесвіт» — виробництво власних програм і трансляція в кабельних та цифрових мережах (тимчасово не мовить).

FM-радіомовлення

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 8 всеукраїнських та регіональних радіостанцій:

Друковані медіа

Часописи «911», «Вісник Первомайська», «ТВ Всесвіт», «Прибузький вісник», інформаційно-рекламне видання «Імідж Первомайська», рекламно-інформаційний часопис «БЕРИ» (російською мовою).

Інтернет-видання

Гард.City — міське інтернет-видання, запущене у серпні 2019 року колективом ТОВ "ТКМ «Всесвіт» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».^[11]

Галерея

Відомі особистості

Уродженці

• Андреєв Анатолій Йосипович (1900—1973) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (1945).
• Аркушенко Володимир Прокопович (1925—1977) — український актор, народний артист УРСР (1969);
• Анненський Ісидор Маркович (1906—1977) — радянський кінорежисер і сценарист, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1971);
• Антонюк Андрій Данилович (1943—2013) — український художник, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1994), заслужений художник України (1989), лауреат премії імені Василя Стуса (1993), народний художник України (2007);
• Бродецький Зеліг (1888—1954) — британський математик та сіоністський діяч, професор, президент Єврейського університету у Єрусалимі;
• Валь Едгар де (1867—1948) — професор математики і фізики, лінгвіст, засновник міжнародної штучної мови окциденталь (інтерлінгва);

• Вілінський Микола Миколайович (1888—1956) — український композитор і видатний педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1951);
• Вінграновський Микола Степанович (1936—2004) — український поет, прозаїк, актор, кінорежисер. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1984);
• Вінницький Мойсей Вольфович (1891—1919) — командир 54-го імені Леніна радянського революційного полку, сформованого з одеських анархістів, кримінальних елементів та студентів Новоросійського університету. У період до Жовтневого заколоту у Росії здобув визнання як відомий одеський кримінальний нападник;
• Гаркавенко Іван Петрович (1918—2008) — — воїн-залізничник, командир взводу, Герой Соціалістичної Праці (1943);
• Асіа Гранатурофф (1911—1982) — французька актриса, митець, модель Асіа початку 1930-х років;
• Драгомирецький Володимир Порфирович (1914—1979) — генерал-лейтенант авіації, Герой Радянського Союзу (1944), Заслужений військовий льотчик СРСР (1965);
• Зелінський Ігор Петрович (1933—2002) — доктор геолого-мінералогічних наук, академік, ректор Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, заслужений діяч науки і техніки України.
• Камінський Валерій Віталійович (1945) — український військовик, генерал-лейтенант.
• Кочо Валентин Степанович (1913—1990) — засновник і завідувач кафедрою АТЕП теплоенергетичного факультету Київського політехнічного інституту, доктор технічних наук, професор.
• Лобов Яків Михайлович (1924—1945) — командир танкової роти, Герой Радянського Союзу (1945, посмертно);
• Мельник Яків Іванович (1890—1982) — організатор та керівник партизанського руху в Україні, командир Вінницько-Сумського з'єднання партизанських загонів, полковник.
• Паламарчук Георгій Михайлович (1919—2007) — командир торпедного катера, Герой Радянського Союзу (1944);
• Песке Жан (1870—1949) — французький живописець, графік, пастеліст, гравер;
• Побережченко Сергій Володимирович (1965) — український тренер, волейболіст, Заслужений тренер України;
• Польовий Лазар Львович (1928—2020) — молдовський радянський історик-медієвіст, археолог і нумізмат;
• Черевичний Іван Іванович (1909—1971) — радянський полярний льотчик, Герой Радянського Союзу (1949);

Поховані в місті

• Вербовий Олексій Петрович (1899—1978) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
• Гацуц Митрофан Петрович (1905—1980) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
• Дорошенко Світлана Тимофіївна (1937—2013) — літературний критик, публіцист;
• Жигайлов Микола Миколайович (1904—1971) — генерал-майор, колишній командир 46-ї ракетної дивізії.
• Завадський Володимир Георгійович (1919—1992) — льотчик-розвідник, Герой Радянського Союзу (1944), учасник визволення м. Первомайська;
• Зарницька Єфросинія Пилипівна (1867—1936) — українська театральна актриса і співачка;
• Калашнікова Тетяна Василівна (1929—2005) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
• Карлюга Євгенія Кирилівна (1899—1976) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
• Крижанівський Сава Полікарпович (1914—1970) — командир взводу автоматників, Герой Радянського Союзу (1944);
• Кузнецов Володимир Іванович (1916—1987) — командир стрілецького взводу, Герой Радянського Союзу (1944), учасник визволення Миколаївщини;
• Мельник Яків Іванович (1903—1955) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
• Миронов Олексій Феодосійович (1933—2008) — працівник промисловості, Герой Соціалістичної Праці.
• Осипов Валентин Маркович (1922—2007) — генерал-майор, колишній командир 43-ї гвардійської ракетної дивізії.
• Слабченко Михайло Єлисейович (1882—1952) — український вчений-історик, академік ВУАН (1929), репресований;
• Теодор Михайло Миколайович (1924—1992) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
• Цушко Харлампій Іванович (1922—1999) — працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
• Шелякін Василь Микитович (1922—2000) — артилерист-розвідник, кавалер ордена Слави 3-х ступенів, учасник визволення Миколаївщини.

У місті тривалий час мешкали

• Валянський Михайло Якович (1915—1987) — командир кулеметного взводу, Герой Радянського Союзу (1946);
• Дорошенко Світлана Тимофіївна (1937—2013) — літературний критик, публіцист;
• Різників Олексій Сергійович (народ. 1937 р.) — український поет, правозахисник. Член спілки письменників України. Лауреат премії ім. П. Тичини.
• Тараненко Василь Григорович (1914—1991) — розвідник, кавалер ордена Слави 3-х ступенів.

Почесні громадяни

Першим «почесним громадянином» Первомайська став гвардії полковник І. О. Самчук. Це звання йому було присвоєне на сесії Первомайської міської ради депутатів трудящих у лютому 1973 року.

Всього впродовж 1970-1980-х років це звання було присвоєне одинадцятьом колишнім військовикам, які брали участь в окупації міста в березні 1944 року, у тому числі трьом жінкам.

Міста-побратими

• Добрич (Болгарія)^[12]

Див. також

• Первомайська телещогла
• 46-та ракетна дивізія (СРСР)
• Поділля
• Східне Поділля

Примітки

Джерела та література

• Верменич Я. В. Первомайськ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 116. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• «История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» — Киев: Институт истории академии наук УССР, 1981.
• Войтенко В. Л. «На три держави півень тут співав…» — Первомайськ, 2007.
• Бундюков А. Т., Кравченко М. В. «Сыновняя верность Отчизне» (очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Николаевской области) — Одеса: Маяк, 1982.
• «Золоті зірки Миколаївщини» (енциклопедичне видання) — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. ISBN 966-336-033-X

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Первомайськ (Миколаївська область)

• Офіційний сайт міста
• Історія міст і сіл Української РСР (рос.)
• Дошка безкоштовних оголошень м. Первомайськ
• Вибори до Верховної Ради 2012 ОВО № 132 м. Первомайськ
• ПЕРВОМАЙСК ПРИЗНАЛ РОССИЮ АГРЕССОРОМ
• Інформаційний портал міста
• Довідкова, номери телефонів на сайті міста Первомайська.: Компанії, сервіси, обслуговування і магазини у Первомайську. Відгуки.
• Гард.City — інтернет-видання про життя Первомайська та району.

п о р Населені пункти Первомайського району Міста Первомайськ Селища Арбузинка · Бандурка · Врадіївка · Єрмолаївка · Іванівка (Кривоозерська селищна громада) · Іванівка (Мигіївська сільська громада) · Кавуни · Кам'яний Міст · Климівка · Костянтинівка · Криве Озеро · Купріянівка · Новоолександрівка · Підгородна · Садибне · Семенівка Села Агрономія · Адамівка · Багачівка · Бандурка · Берізки · Біляєве · Благодатне · Бобрик · Богемка · Богословка · Болгарка · Болеславчик · Брід · Булацелове · Бурилове · Велика Мечетня · Великовеселе · Вербова Балка · Веселий Лан · Виноградний Яр · Вишневе · Воєводське · Воля · Гаївське · Генівка · Гойдаї · Голоскове · Гражданівка · Грушівка · Довга Пристань · Доброжанівка · Захарівка · Зелена Левада · Зелена Поляна · Зелені Кошари · Зимницьке · Зоряне · Іванівка · Йосипівка · Кам'яна Балка · Кам'яний Міст · Капітанка · Катеринка · Кінецьпіль · Ковалівка · Коломіївка · Колос Добра · Красненьке · Краснівка · Краснопіль · Криве Озеро Друге · Кримка · Кумарі (Врадіївська селищна громада) · Кумарі (Кам'яномостівська сільська громада) · Куріпчине · Курячі Лози · Лиса Гора · Лозуватка · Луканівка · Лукашівка · Львів · Любоіванівка · Мазурове · Макієве · Мала Багачівка · Мала Врадіївка · Мала Мечетня · Мар'янівка (Арбузинська селищна громада) · Мар'янівка (Врадіївська селищна громада) · Мигія · Миколаївка · Михайлівка · Михалкове · Мічуріне · Новий Ставок · Новоандріївка · Нововасилівка · Новогригорівка (Благодатненська сільська громада) · Новогригорівка (Врадіївська селищна громада) · Новокрасне · Новомиколаївське · Новомихайлівка · Новомихайлівське · Новоолексіївка · Новопавлівка (Врадіївська селищна громада) · Новопавлівка (Мигіївська сільська громада) · Новоселівка · Ониськове · Остапівка · Острогірське · Очеретня · Петрівка · Підгір'я · Покровське · Полтавка · Полянка · Романова Балка · Рябоконеве · Садове · Світоч · Секретарка · Семенівка · Синюхин Брід · Сирове · Соколівка · Сорочинка · Софіївка · Станіславчик · Старі Кошари · Степківка · Степове · Тарасівка (Врадіївська селищна громада) · Тарасівка (Синюхинобрідська сільська громада) · Тернувате · Токарівка · Тридуби · Федорівка · Филимонівка · Чаусове · Чаусове Друге · Шевченко (Врадіївська селищна громада) · Шевченко (Синюхинобрідська сільська громада) · Шкуратове · Юр'ївка

п о р Адміністративний устрій Миколаївської області Баштанський район Баштанська · Березнегуватська · Вільнозапорізька · Володимирівська · Горохівська · Казанківська · Інгульська · Новобузька · Привільненська · Снігурівська · Софіївська · Широківська Вознесенський район Братська · Бузька · Веселинівська · Вознесенська · Доманівська · Дорошівська · Єланецька · Мостівська · Новомар'ївська · Олександрівська · Прибужанівська · Прибузька · Южноукраїнська Миколаївський район Березанська · Веснянська · Воскресенська · Галицинівська · Коблівська · Костянтинівська · Куцурубська · Миколаївська · Мішково-Погорілівська · Нечаянська · Новоодеська · Ольшанська · Очаківська · Первомайська · Радсадівська · Степівська · Сухоєланецька · Чорноморська · Шевченківська Первомайський район Арбузинська · Благодатненська · Врадіївська · Кам'яномостівська · Кривоозерська · Мигіївська · Первомайська · Синюхинобрідська

п о р Міста і смт Миколаївської області Міста Баштанка · Вознесенськ · Миколаїв · Нова Одеса · Новий Буг · Очаків · Первомайськ · Снігурівка · Южноукраїнськ Смт Арбузинка · Березанка · Березнегувате · Братське · Веселинове · Воскресенське · Врадіївка · Доманівка · Єланець · Казанка · Костянтинівка · Криве Озеро · Олександрівка · Ольшанське · Первомайське · Підгородна · Токарівка

п о р Південний Буг Праві притоки Мшанець • Войтовина • Плоска • Кудрянка • Вовк • Вербка • Хвоса • Бобрик • Згар • Периорка • П'ятничанка • Каліча • Вишенька • Ровець • Рів • Волока • Баран • Кудашівка • Зарванка (Гутянка) • Черемошна • Краснянка • Шпиківка • Москодавка • Пуцавка • Язовець • Сільниця (Сельниця) • Нетека • Батіжок • Тростянець • Бучак • Дохна • Осіївка • Саврань • Секретарка • Кодима • Романова (балка) • Бакшала • Яр Мечетний • Чортала • Чичиклія • Солониха Ліві притоки Зінчиця • Бужок • Кудинка (Кудима) • Іква • Домаха • Хвоса • Снивода • Постолова • Верхів • Ставище (Медведка) • Десна • Вербижівка • Тяжилівка • Вінничка • Чапля • Студениця • Мокриця • Руда • Воронка • Станіславка (Вовчок) • Устя • Кравчик • Кропив'янка • Рудка • Дрібна • Соб • Тьма • Сура • Удич • Ташличка • Ташлик • Синиця • Суха Деренюха • Молдавка (Деренюха) • Мокра Деренюха • Синюха • Мигійський Ташлик • Корабельна (Вел. Корабельна, М. Корабельна) • Мертвовод • Балка Ракова • Білоусівка • Велика Дівка (балка) • Гнилий Єланець • Нірша • Куций (Сухий) Єланець • Інгул Водосховища Дмитренківське • Ладижинське • Олександрівське • Щедрівське • Сабарівське • Гайворонське • Глибоцьке • Ташлицьке ¹ Міста Хмельницький • Хмільник • Вінниця • Гнівань • Ладижин • Гайворон • Первомайськ • Южноукраїнськ • Вознесенськ • Нова Одеса • Миколаїв Острови Острів кохання • Кемпа примітка ¹) водосховище знаходиться на балці Ташлик (Великий Ташлик), притоці Південного Бугу; За рахунок Ташлицької ГАЕС водосховище живиться майже виключно водами Півд. Бугу.

Географія та географічні карти GeoNames · INaturalist · Who's on First Словники та енциклопедії Енциклопедія України в Інтернеті · Encyclopædia Britannica Нормативний контроль Freebase: /m/0gt2w5 · J9U: 987007418123105171 · VIAF: 309858036