Перемишльщина — Вікіпедія

Перемишльщина
ПрапорГерб
Зображення
Країна  Республіка Польща
Греко-католицька церква у селі Більцарева, де народився Ярослав Качмарчик.
Українці Пряшівщини (ліворуч) і Перемишльщини (праворуч) в традиційних народних костюмах. Фестиваль у селі Мокре.
Зовнішні зображення
Перемишльщина в оголошених кордонах ЗУНР.

Перемишльщина — історична українська етнічна територія на теренах сучасної Польщі. Історичний центр — місто Перемишль. В етнографічному та адміністративному плані була частиною Галичини.

Складовими частинами Перемишльщини можна вважати доволі відмінні Надсяння та Лемківщину, яких об'єднувала належність до Перемишльської єпархії. Разом з Холмщиною та Підляшшям Перемишльщина складає так зване Закерзоння — загальний масив українських земель у складі сучасної Польщі. Головна історична відмінність Перемишльщини від Холмщини полягає в тому, що з розпадом Речі Посполитої наприкінці XVIII ст. Перемишльщина стала частиною Габсбурзької монархії, а Холмщина відійшла до складу Російської імперії, і на Перемишльщині збереглася греко-католицька церква, а Холмська єпархія була анексована Російською православною церквою.

У 1945—1946 рр. та під час проведення Операції «Вісла», українське населення Перемишльщини було виселено в УРСР та західну Польщу.

Адміністративно-державні утворення на теренах Перемишльщини[ред. | ред. код]

Велика Хорватія[ред. | ред. код]

В добу Київської Русі[ред. | ред. код]

У складі Речі Посполитої[ред. | ред. код]

У складі Габсбурзької монархії[ред. | ред. код]

У складі Російської імперії[ред. | ред. код]

В епоху Визвольних Змагань[ред. | ред. код]

У складі Польської Республіки (1918—1939)[ред. | ред. код]

У складі Української РСР[ред. | ред. код]

У роки Другої світової війни[ред. | ред. код]

У сучасній Польщі[ред. | ред. код]

Відомі українці, пов'язані з Перемишльщиною[ред. | ред. код]

Народилися на Перемишльщині[ред. | ред. код]

Пов'язані з Перемишльщиною життям та працею[ред. | ред. код]

  • Семенюк Осип (1883—1937) — український громадський та військовий діяч, співавтор першого військового підручника українською мовою (1914), командант сотні Українських січових стрільців. У вересні 1914 р. сотня Семенюка, першою із січових стрільців, прийняла бойове «хрещення» у війні проти російських військ, захищаючи переправу через Сян в районі села Сянки.

Історичні події[ред. | ред. код]

Перемишльщина і сучасна Україна[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]