Перепелиця Микола Павлович — Вікіпедія

Микола Павлович Перепелиця (нар. 30 грудня 1951, Киргизія) — український скульптор, автор скульптури «Гефсиманське боріння», або «Моління про чашу» (2007) на території Михайлівського Золотоверхого монастиря. Член НСХУ (1986).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 30 грудня 1951 року у селі «радгосп ім. Фрунзе»^[ky] (Сокулукський район^[ky], Чуйська область, Киргизія).

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Київський державний художній інститут (1973–1979). Педагог з фаху – скульптор Макар Вронський.

Основні твори[ред. | ред. код]

• „Формула Евкліда” (1987)
• „Чорна кімната” (1989)
• „Любов трансцендентальна” (1990)
• „Ієрархія сил” (1992)
• „Під знаком Тільця” (1992)
• ...
• «Гефсиманське боріння», або «Моління про чашу» (2007)

Джерела[ред. | ред. код]

• Перепелиця Микола Павлович / Україна. Європа. Світ. Золотий фонд нації. Vivat, Україно!
• Перепелиця Микола Павлович // КО НСХУ
• виставка, 4 липня до 16 вересня 2016
• Творча майстерня (Creative Workshop), вулиця Казимира Малевича, 37/41
• VIII Всеукраїнська трієнале скульптури, 20 серпня - 27 вересня 2020 / дипломами лауреатів відзначили київських художників Ігоря Гречаника, Олексія Золотарьова, Василя Корчового, Миколу Перепелицю, Крістіну Рідзель та Олега Капустяка зі Львова
• Скульптура і графіка в одному проєкті, Всеукраїнське трієнале «Скульптура-2020»
• СКУЛЬПТУРА МАЛИХ ФОРМ / Ганна КОЗАЧЕНКО, slovoprosvity, 22.12.2010