Перерваний статевий акт — Вікіпедія

Перерваний статевий акт (ПСА)
Онан, син Юди, марнує сім'я своє з дружиною брата свого, Тамар
Виникнення >4000 років тому
Метод природний
Користувач чоловік
Участь лікаря не потрібна
Індекс Перля 4—18
Захист від ЗПСШ не забезпечує
Переваги
 безкоштовність, відсутність додаткових засобів, медичного втручання, побічних ефектів
Недоліки
 найнижча контрацептивна надійність, не захищає від ХПСШ, залежить від досвіду та самоконтролю чоловіка, вимагає гігієнічних процедур, знижує якість сексуального життя
CMNS: Перерваний статевий акт у Вікісховищі
Використання методу ПСА як засобу контрацепції, % пар у різних країнах

Пере́рваний стате́вий акт (ПСА, лат. coitus interruptus) — один з найдавніших та найменш ефективних[1][2] (шанс завагітніти — до 28 %[3]) методів контрацепції, суть якого полягає у виведенні пеніса з вагіни до початку еякуляції. Не захищає від хвороб, що передаються статевим шляхом, таких як ВІЛ, сифіліс, гонорея, гепатити, трихомоноз та іших. Менш надійним контрацептивним засобом є лише статевий акт без використання будь-якої контрацепції (85 %)[3].

Індекс Перля для використання ПСА як засобу контрацепції становить від 4 при ідеальному використанні до 18 при типовому[2] (від 4 до 18 жінок зі 100 небажано вагітніють при використанні цього методу контрацепції протягом року), оскільки сперматозоїди можуть міститись не тільки в еякуляті, а й в смегмі, що виділяється під час статевого акту, бути наявними в уретрі після попередніх еякуляцій, а правильне виконання ПСА повністю залежить від досвіду, чутливості, психологічного стану та відповідального ставлення лише одного з партнерів.

Практика використання ПСА була відома ще до нашої ери. Зокрема, в Біблії описується[4] ПСА, здійснюваний Онаном з Фамар.

Надійність[ред. | ред. код]

Фактична частка небажаних вагітностей при типовому використанні ПСА (наприклад, одразу після попереднього статевого акту, без гігієнічних процедур) становить 15—28 %[3], тобто майже третина випадків (презервативи — 2 %, оральні контрацептиви — 2—8 %).[5] Менш надійним контрацептивним засобом є лише статевий акт без використання будь-якої контрацепції (85 %)[3].

Основною причиною вагітності при використанні ПСА є невчасне виведення чоловіком пеніса з вагіни до початку еякуляції, а це залежить від сексуального досвіду, чутливості, самоконтролю та добросовісного виконання чоловіком ПСА.[1] Крім того, контрацептивний ефект ПСА вкрай малий, якщо залишки сперми з уретри потрапляють в передеякулят (змащувач та нейтралізатор кислотності в уретрі чоловіка та вагіні для виживання сперматозоїдів)[6]. Передеякулят виділяється куперовими залозами до еякуляції, тобто під час статевого акту. Він може залишатися в уретрі після попередніх еякуляцій (за статевих актів чи мастурбації як безпосередньо перед контактом, так і раніше). Тому для контрацептивного ефекту ПСА чоловіку необхідно виконувати гігієнічні процедури: сечовипускання та ретельне підмивання. За наявності сперматозоїдів у передеякуляті ПСА не має контрацептивного ефекту. Через розкид у виконанні ПСА та в гігієнічній підготовці не всі дослідження виявляють сперматозоїди в передеякуляті[7][8][9].

Дещо надійніший контрацептивний ефект ПСА досягається лише при правильному та відповідальному використанні. Успішність ПСА варіює залежно від сексуального досвіду, чутливості та самоконтролю чоловіка. Для пар, що використовують ПСА як основний засіб контрацепції з дотриманням всіх вимог, частка небажаних вагітностей становить 4 % на рік[1] (для правильного використання презервативів — 2 %).

Переваги[ред. | ред. код]

Перерваний статевий акт може бути використаний за неможливості використовувати інші засоби контрацепції, оскільки є: безкоштовним, не потребує додаткових засобів, не потребує медичних консультацій, не має хімічно індукованих побічних ефектів.

Недоліки[ред. | ред. код]

Поширеність[ред. | ред. код]

У ряді країн, наприклад Азербайджані, Туреччині та Греції, ПСА є основним засобом запобігання вагітності[13].

Найпоширеніше використання ПСА як засобу контрацепції у Західній Азії (14,2 % пар[14]), Південній Європі (12,6 % пар) і Східній Європі (10,8 % пар)[13].

При цьому у Південній і Західній Африці, Західній Європі, Східній Азії та Океанії частка пар, що використовують цей засіб контрацепції, складає менше 1 %[13].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Hatcher, RA; Trussel J, Stewart F, et al. (2000). Contraceptive Technology (вид. 18th). New York: Ardent Media. ISBN 0-9664902-6-6. Архів оригіналу за 31 травня 2008. Процитовано 3 вересня 2010.
  2. ↑ а б Leitlinien der Deutschen Gesellschaft für Gynäkologie und Geburtshilfe (DGGG), 2004. Архів оригіналу за 31 грудня 2006. Процитовано 2 вересня 2010.
  3. ↑ а б в г Division of Reproductive Health, National Center for Chronic Disease Prevention and Health, Promotion (2013 Jun 21). U.s. Selected practice recommendations for contraceptive use, 2013: adapted from the world health organization selected practice recommendations for contraceptive use, 2nd edition. MMWR. Recommendations and reports : Morbidity and mortality weekly report. Recommendations and reports / Centers for Disease Control. 62 (RR-05): 1—60. PMID 23784109. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 29 серпня 2018.
  4. ↑ Біблія, Бут. 38:9
  5. ↑ Kippley, John; Sheila Kippley (1996). The Art of Natural Family Planning (вид. 4th addition). Cincinnati, OH: The Couple to Couple League. с. 146. ISBN 0-926412-13-2., що цитує:
    Guttmacher Institute (1992). Choice of Contraceptives. The Medical Letter on Drugs and Therapeutics. 34 (885): 111—114. PMID 1448019.
    Hatcher, RA; Trussel J, Stewart F, et al. (1994). Contraceptive Technology (вид. Sixteenth Revised). New York: Irvington Publishers. ISBN 0-8290-3171-5.
  6. ↑ Chudnovsky, A.; Niederberger, C.S. (2007). «Copious Pre-Ejaculation: Small Glands--Major Headaches». Journal of Andrology 28 (3): 374. doi:10.2164/jandrol.107.002576, which cites: Chughtai B, Sawas A, O'Malley RL, Naik RR, Ali Khan S, Pentyala S (April 2005). «A neglected gland: a review of Cowper's gland». Int. J. Androl. 28 (2): 74-7. doi:10.1111/j.1365-2605.2005.00499.x. PMID 15811067.
  7. ↑ «Researchers find no sperm in pre-ejaculate fluid». Contraceptive Technology Update 14 (10): 154—156. October 1993. PMID 12286905.
  8. ↑ Free M, Alexander N (1976). Male contraception without prescription. A reevaluation of the condom and coitus interruptus (PDF). Public Health Rep. 91 (5): 437—45. PMC 1440560. PMID 824668. Процитовано 3 вересня 2010.
  9. ↑ Zukerman, Z.; Weiss, DB; Orvieto, R (April 2003). Short Communication: Does Preejaculatory Penile Secretion Originating from Cowper's Gland Contain Sperm?. Journal of Assisted Reproduction and Genetics. 20 (4): 157—159. doi:10.1023/A:1022933320700. PMID 12762415.
  10. ↑ Наґоскі, Емілі (2019). Книга Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров'я. Клуб Сімейного Дозвілля. ISBN 978-617-12-5124-3, 978-1-4767-6209-8. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  11. ↑ Coitus Interruptus (Withdrawal). Abstinence & Natural Birth Control Methods. Sexually Transmitted Disease Resource. 2006. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 5 вересня 2006.
  12. ↑ Masters, W.H., & Johnson, V.E. (1970). Human sexual inadequacy. Boston: Little, Brown and Company.
  13. ↑ а б в United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division World Contraceptive Use 2009 (POP/DB/CP/Rev2009)
  14. ↑ Під «парою» розуміється перебування у шлюбі або інших подібних стосунках; розглядаються партнери репродуктивного віку.

Посилання[ред. | ред. код]

Ця стаття містить іншомовні джерела, на які існують рівнозначні версії українською мовою з тих же ресурсів. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, замінивши іншомовні джерела на їхні українські версії.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перерваний_статевий_акт&oldid=39556853