Переяславське князівство — Вікіпедія

Переяславське князівство
XI ст. – 1323 рік
Князівства Київської Русі у 1054—1132 рр.
Столиця	Переяслав
Форма правління	феодальна монархія
Історичний період	Середньовіччя
- Засновано	XI ст.
- Ліквідовано	1323 рік
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Переяславське князівство

Перея́славське князі́вство — давньоруське удільне князівство з центром у місті Переяславі, як один із трьох осередків, друге опісля Чернігова^[1], склалося ще до розподілу між синами Ярослава Мудрого. Згідно з його заповітом становило спадщину Всеволода I Ярославича. Займало територію по лівих притоках Дніпра — Сули, Псла, Ворскли, на заході межувало з Київським, на півночі — з Чернігівським князівством, на сході і півдні — з Диким Полем.

Певний час, до загибелі Святослава II, князівство мало статус третього княжого столу, після Києва й Чернігова, і було осібним, самостійним князівством. Згодом значною мірою перебувало у залежності від київських, згодом, чернігівських та суздальських князів.

Заснування[ред. | ред. код]

Напередодні виокремлення Переяславщина займала південно-східну частину Руської землі — політичного ядра Давньоруської держави IX — першої половини XI ст. Ці землі не належали єдиному племінному союзу — їх межі містили володіння полян та сіверян. Сіверські поселення роменської культури займали східну частину князівства: від верхньої Десни та Посем'я далеко на південь до Ворскли та Сіверського Дінця. У західній, придніпровській, частині розташовувалися землі полян^[2]. Згідно з іншими гіпотез етнічні кордони сіверян проходили вище, а південну частину до Поворскля та Дінця також населяли поляни чи уличі^[3]. За будь-яких обставин переяславські та чернігівські сіверяни ніколи не виявляли будь-якого тяжіння до возз'єднання в єдиному князівстві^[4].

Центр майбутнього князівства Переяслав, у якості єдного з городищ покликаних захищати південні кордони, було засноване за часів Володимира Святославича:

«И рече Володимеръ: „се не добро есть мало городовъ около Кыева“. И нача ставити городи по ДеснЂ, и по Устрьи, по Трубешеви, и по СулЂ, и по СтугнЂ; и нача нарубати мужи лутши отъ Словенъ, и отъ Кривичъ, и отъ Чюдий, и отъ Вятичь, и отъ сихъ насели и грады; бЂ бо рать отъ ПеченЂгъ, и бЂ воюяся с ними и одоляя имъ.»[5]

Згідно з легендами про заснування, у 992 р. на річці Трубіж зійшлися у битві руські воїни супроти печенігів. Печенізький богатир викликав на поєдинок русина. До руського війська було запрошено Микиту Кожум'яку, який прославився тим, що міг рукою зупинити розлюченого бика. Він і виступив проти печеніга. Коли богатирі зійшлися, Кожум'яка задушив ворога і виграв поєдинок. Кочівники втекли з поля бою. На цьому місці і був заснований Переяслав. Місто мало захищати Русь від південних кочівників^[6]. Більшість лівобережних городищ VIII—X ст. роменської культури були зведені сіверянами раніше^[2].

На початку існування давньоруської держави місцева знать брала активну участь у політичній діяльності Русі. За часів Олега переяславські бояри згадуються в усіх угодах.

При Володимирі лівобережжя Середнього Подніпров'я становило єдине ціле з Київською землею, а в багатьох уділах правили його сини. Спроба поділити землі по Дніпру була здійснена Мстиславом Хоробрим за часів Ярослава Мудрого. 1024-го Мстислав зайняв Чернігів, і після Лиственської битви Ярослав, до смерті супротивника (1036), був вимушений поступитися чернігівсько-переяславськими землями. Виокремлення Переяславського князівства відбулося опісля смерті Ярослава (1054) згідно з заповітом котрого його очолив Всеволод, а Чернігівське Святослав. Значною мірою цьому сприяло устремління переяславського боярства до незалежності від Чернігова, що було вигідно Києву. Іншим поважним фактором була необхідність наявності князівства, яке на регулярній основі займалося б організацією спротиву половецьким вторгненням. На територіальні межі вплинули захисні кордони, збудовані за часів Володимира, та природний географічний рубіж із боліт (з Чернігівським князівством). Кордони південно-східної частини поза межами оборонної лінії через майже постійні бойові дії супроти кочівників мали нестабільні «динамічні» межі^[2].

У середині XII ст., під час боротьби Юрія I Долгорукого проти Ізяслава II Мстиславича за Київ, Переяславське князівство переходило з рук у руки, поки не було закріплене за нащадками Юрія, одним із найвідоміших із яких був Володимир Глібович, що окрім ратних звитяг також широковідомий фактом зв'язку з першою літописною згадкою топоніму «Україна». В епосі тої доби ці події було відображено зокрема у звеличенні витязя Дем'яна Куденевича, учасника двобоїв із раттю Гліба Юрійовича та антиполовецької боротьби^[7].

Специфіка місцевого боярства полягала у відсутності опозиційності, яка мала місце в інших князівствах, до князівської влади. Цьому сприяли постійна небезпека від кочівників та організація військових походів задля їх винищення. Представниками влади у містах були посадники. Економічному розвитку сприяло розміщення біля торговельних шляхів які сполучали Київ зі Сходом та Півднем — Грецький, Залозний та Соляний шляхи.

У 1239 р. Переяславське князівство було спустошене монголо-татарськими загарбниками. Уже у 1240-ві рр. колишня територія князівства перебувала під безпосередньою владою ханів Золотої Орди, а єпископ Переяславля був переведений в її столицю Сарай-Бату, який став центром Сарайської єпархії.

З кінця XIII ст. стало частиною Київського князівства яким керували князі з Путивльської гілки Ольговичів. У середині XIV ст. над Києвом встановилась влада Гедиміновичів, князем став Володимир Ольгердович.

Географічні межі[ред. | ред. код]

Північний кордон проходив за нижньою течією Остра і далі на схід через верхів'я Удаю та Сули. Прикордонними, щодо Чернігівщини, переяславськими поселеннями були Остерський городок та Ромни. На заході та південному заході з Київщиною князівство межувало по Десні й Дніпру. З південного сходу кордоном Переяславщини була Сула з фортифікаційною лінією, яка була сталим кордоном від кочівників. Нестійкі кордони пролягали до Сіверського Донця та Ворскли де опорними пунктами виступали Донець та Лтава. На півдні значною фортецею та річковим портом був Воїнь.

Див. також[ред. | ред. код]

• Переяславські князі

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Плахонін А. Г. Переяславське князівство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 144. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Ляскоронський, Василь (1897). История Переяславской земли с древнейших времен до половины XIII ст. — К.; Тип. И. И. Чоколова, 1897. — 486 с.
• Кучера, Михайло (1975). Древнерусские княжества X-XIII ст. / Переяславское княжество (118—143) — М.; Наука, 1975.
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Рад. енциклопедія історії України. — К., 1971. — т. 3.
• М. М. Корінний. Переяславская земля Х — первая половина XIII века. — К., 1992.

Посилання[ред. | ред. код]

• Переяславське князівство // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.

п о р Державні утворення українців Стародавність Рус • Русь • Русини Племінні союзи праукраїнців Анти • Білі хорвати • Дуліби (Бужани • Волиняни) • Деревляни • Поляни • Сіверяни • Уличі • Тиверці • Дреговичі Середньовіччя Гардарикі • Київська Русь • Київське князівство • Чернігівське князівство • Волинське князівство • Галицьке князівство • Переяславське князівство • Королівство Русі • Велике князівство Руське • Велике князівство Литовсько-Руське • Глинське князівство Козацька доба Річ Посполита • Військо Запорозьке • Гетьманщина • Ханська Україна • Велике князівство Руське • Королівство обох Галичин • Велике князівство Литовське і Руське • Річ Посполита Трьох Народів Габсбурзька монархія Королівство Галичини та Володимирії • Герцогство Буковина Українська революція (1917—1921) УНР • ЗУНР • Українська Держава • КНР • Далекосхідна Україна • Українська Сибірська державність • Гуцульська Республіка• Лемко-Русинська Республіка • Команчанська Республіка • Холодноярська республіка • Медвинська республіка • Республіка Чорного Лісу • Мліївська республіка • Вільна територія • УНР Рад • ДКРР • ОРР Баштанська республіка • РСР Тавриди • ГСРР • УРР • Кубанська Радянська Республіка • Кубано-Чорноморська Радянська Республіка • БРР Від УРСР до Незалежності УРСР • Карпатська Україна • Олевська республіка • Українська держава (1941) • Колківська республіка • Україна Інші Куявія • Миньковецька держава • Шулявська республіка Чечелівська республіка

п о р Історія України Доісторичні часи Палеоліт Мезоліт Неоліт Трипільська культура Стародавність Гети Кімерійці Сатархи-спалеї Роксолани Греки Кельти Будини Неври Гелони Алазони Скіфи Сармати Давньогрецькі колонії Північного Причорномор'я Херсонес Ольвія Скіфія Сарматія Бастарни Скіри Венеди Карпи Костобоки Готи Оюм Гуни Імперія гунів Русини Рус Раннє середньовіччя Племена слов'ян Анти Союз Склавини Літописні племінні союзи слов'ян Білі хорвати Дуліби Деревляни Поляни Сіверяни Тиверці Уличі Руська держава Теорії походження Норманська Руси Екзоніми Куявія Гардарикі Основні міста Київ Чернігів Переяслав Вишгород Любеч Витачів Білгород Юр'їв Родень Воїнь Вручий Володимир Перемишль Червен Белз Правителі (нелегендарні) Ігор Старий Святослав Ігорович Ольга Ярополк Святославич Володимир Святославич Святополк Володимирович Ярослав Мудрий Інші Візантійська імперія фема Херсон Кримські готи Авари Каганат Булгари Стара Велика Болгарія Кара Булгар Закарпаття Перше Болгарське царство Велика Моравія Угорське королівство Народи степу Хозарський каганат Печеніги Половці Пізнє середньовіччя Королівство Руське Галицьке князівство Волинське князівство Золота Орда Велике князівство Литовське і Руське Київське князівство Чернігівське князівство Переяславське князівство Глинське князівство Феодоро Генуезька Газарія Кримське ханство Козаччина Запорозька Січ Річ Посполита Хмельниччина Гетьманщина Руїна Коліївщина Новий час Російська імперія Малоросія Слобожанщина Новоросія Кубань Османська імперія Чортомлицька Січ Олешківська Січ Задунайська Січ Австро-Угорщина Королівство обох Галичин Королівство Галичини та Володимирії Герцогство Буковина Закарпаття Новітній час Українська революція УНР Українська Держава Директорія ЗУНР Кримська Демократична Республіка Кубанська Народна Республіка Український далекосхідний рух СРСР УСРР/УРСР Голодомор Сталінські репресії Україна в Другій світовій війні УПА Депортація кримських татар Відлига Період застою Дисидентський рух Перебудова Революція на граніті Румунське королівство Хотинське повстання Татарбунарське повстання Польська Республіка Пацифікація у Галичині Ревіндикація Чехословаччина Карпатська Україна Сучасність Проголошення незалежності Помаранчева революція Революція гідності Російсько-українська війна (з 2014) Російське вторгнення в Україну (з 2022) Категорія Вікісховище

п о р  Україна в темах Географія Рельєф Геологічна будова Корисні копалини Карпати Кримські гори Чорне море Азовське море Річки Озера Клімат Ґрунти Вулкани Природоохоронні території Національні природні парки Устрій Територія Адміністративно-територіальний устрій Області Райони Територіальні громади Столиця Міста Смт Історія Доісторична Україна Грецькі міста-держави Східні слов'яни Київська Русь і окремі князівства Галицьке Волинське Галицько-Волинське князівство Київське Новгород-Сіверське Переяславське Чернігівське Монгольська навала Велике князівство Литовське Запорозька Січ Гетьманщина УНР ЗУНР УСРР/УРСР Гуцульська Республіка Карпатська Україна УПА Сучасність Проголошення незалежності Помаранчева революція Революція гідності Російсько-українська війна Символи Герб Прапор Гімн Офіційні символи глави держави Нагороди Ukraine NOW Сміливість Державний лад Конституція Конституційний процес Конституційний Суд Президент Парламент Уряд Судова система Партії Вибори Політика Внутрішня Зовнішня Міжнародні відносини Оборона Збройні сили Сухопутні війська Військово-морські сили Повітряні сили Сили спеціальних операцій Десантно-штурмові війська Розвідка Національна гвардія Воєнний стан в Україні Безпека Рада національної безпеки і оборони Прокуратура (Антикорупційна прокуратура) Державне бюро розслідувань Національне антикорупційне бюро Поліція історія Бюро економічної безпеки Служба безпеки Зовнішня розвідка Прикордонна служба Державна охорона Економіка Господарство (історія економіки) Валюта Банківська система Національний банк Банки Бюджет Економічні райони Сільське господарство Промисловість Електроенергетика Зовнішня торгівля Транспорт і зв'язок Автошляхи Аеропорти Водний транспорт Газотранспортна система Залізниця Міський транспорт Порти Пошта історія Радіо Телебачення Мобільний зв'язок Інтернет Соціум Населення Склад населення Мови Релігія Медицина (Здоров'я, Трансплантологія) Спорт Права ЛГБТ Злочинність (Корупція) Жінки Перші леді Фемінізм Освіта В бізнесі В армії На війні Аборти Насильство Знання Освіта Середня Вища Наука Техніка Культура Література Музика Україна на Євробаченні Опера Архітектура Образотворче мистецтво Кіно Театр Відеоігри Танці Кухня Мода Свята Туризм Сім чудес Світова спадщина Замки Монастирі Палаци Храми Музеї Портал:Україна Україна