Період 4 періодичної системи елементів — Вікіпедія

До четвертого періоду періодичної системи належать елементи четвертого рядка (або четвертого періоду) періодичної системи хімічних елементів. Будова періодичної таблиці заснована на рядках для ілюстрації повторюваних (періодичних) тенденцій у хімічних властивостях елементів при збільшенні атомного номера: новий рядок починається тоді, коли хімічні властивості повторюються, тобто елементи з аналогічними властивостями потрапляють до одного вертикального стовпчика — групи періодичної системи.

Усі атоми четвертого періоду періодичної системи мають чотири електронні оболонки. Зовнішня (четверта) електронна оболонка може бути занята максимально 18 електронами (максимальна кількість електронів для електронної конфігурації криптону — [Ar] 3d¹⁰ 4s² 4p⁶). Таким чином, внаслідок додавання d-електронів, сьомий період містить 18 хімічних елементів, що на 10 елементів більше ніж попередній і у нього входять: калій, кальцій, скандій, титан, ванадій, хром, манган, ферум, кобальт, нікель, купрум, цинк, галій, германій, арсен, селен , бром і криптон. Перші два з них - калій і кальцій, входять в s-блок періодичної таблиці, десять наступних є d-елементами, а інші відносяться до р-блоку. Отже, слід звернути увагу, що заповнені 3d-орбіталі з'являються тільки у елементів четвертого періоду періодичної системи. Всі елементи цього періоду мають стабільні ізотопи, всі вони зустрічаються в природі.

Джерела[ред. | ред. код]

• A.F. Holleman, E. Wiberg, N. Wiberg: Lehrbuch der Anorganischen Chemie. 101. Auflage. Walter de Gruyter, Berlin. New York 1995, ISBN 3-11-012641-9. Ст. 56—64 (нім.)